Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история (экзамен).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
06.12.2018
Размер:
665.09 Кб
Скачать

30. Охарактеризувати вплив Лютневої революції на Україну. Утворення Центральної Ради

8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 р. почалася Лютнева революція в Росії. 12 березня цар Микола II зрікся престолу. Ситуацію використали опозиційні сили; кадети, соціал-демократи (меншовики) та есери, які 15 березня створили Тимчасовий уряд на чолі з князем Ю.Львовом; цей уряд мав управляти Росією до скликання Установчих зборів. В опозиції до уряду залишилися більшовики, які виступали за владу Рад робітничих та солдатських депутатів. Замість губернаторів на місцях з'явилися так звані комісари Тимчасового уряду та громадські комітети, до яких увійшли члени міських дум, підприємці, інтелігенція.

З революційної ситуації скористалася також Україна. У Києві виникла рада об'єднаних організацій міста. Пройшли земські з'їзди, які обрали виконавчі земські комітети. Паралельно утворювалися ради робітничих та солдатських депутатів. Активізувалися старі та виникли нові політичні партії, відродилися «Просвіти», почали діяти кооперативні організації. Революція гарантувала громадянам широкі політичні права і свободи.

17 березня у Києві зібралися представники різних політичних партій, громадських, культурних, професійних установ та заснували Виконавчий комітет, який протягом перших трьох місяців після перевороту являв собою найвищу владу в Києві. Із 12 членів комітету 5 були українці. Тим часом революція поширювалася на всі верстви населення, перетворюючись в масовий рух, якого вже не можна було стримати в рамках старого суспільства. Тепер уже не одиниці, а цілий народ домагався своїх соціальних і національних прав.

Користуючись із цих настроїв, Товариство українських поступовців 17 березня вирішило створити Об'єднавчий центр. Із цією метою 20 березня було скликано збори українських організацій та політичних партій Києва, які ухвалили сформувати Українську Центральну Раду (УЦР). Головою нового уряду обрали професора історії М.С.Грушевського. Впродовж квітня реорганізувалися і почали активно діяти українські політичні формації: Товариство українських поступовців, що перетворилося в Союз автономістів-федералістів (з вересня 1917 р. - Українська партія соціалістів-федералістів), Українська соціал-демократична робітнича партія під проводом письменника В.Винниченка, Українська партія соціалістів-революціонерів (есери). 1 квітня у Києві відбулася масова маніфестація, вулицями міста пройшло 100 тис, чоловік. Натхнена виявами довір'я з боку різних верств населення, УЦР стада дивитися на себе як на український парламент.

За своїм соціальним походженням прибічники УЦР належали переважно до дрібної буржуазії: вони складалися з інтелігенції, сільських учителів, нижчого духовенства, дрібного чиновництва, земських урядників, молодших офіцерів та заможних селян.

Лідер УЦР М.С.Грушевський у той час намагався синтезувати національно-політичні гасла та домагання соціально-економічних реформ. На його думку, Україна мусила мати широку національно-територіальну автономію в російській федеративній республіці - автономію на демократичних засадах, із міцним забезпеченням національних меншостей України.