- •1. Визначити предмет і завдання курсу "Історія України". Принципи і джерела вивчення історії України.
- •2. Дати характеристику основних етапів історії України
- •3. Кочові племена на території України в стародавні часи
- •4. Проаналізувати існуючи концепції походження та заселення східних слов'ян
- •5. Проаналізувати існуючі концепції походження Київської Русі
- •6. Визначити значення прийняття християнства для розвитку Київської Русі
- •7. Проаналізувати культурний розвиток Київської Русі
- •8. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі
- •9 1) Дати оцінку соціального розвитку Київської Русі
- •2) Охарактеризувати політичну систему Київської Русі
- •10 1) Пояснити причини занепаду Київської Русі у XII ст.
- •2) Визначити роль Галшдько-Волинського князівства в історії України
- •11. Хід та наслідки татаро-монгольської навали на землі Київської Русі у XIII ст.
- •12 1) Охарактеризувати політику Литви в українських землях у XIV-1 пол. XVI ст.
- •2) Визначити особливості польського панування в Україні у XV -XVI ст.
- •13 1) Визначити причини виникнення українського козацтва та основні версії його походження
- •2) Охарактеризувати устрій та звичаї Запорізької Січі
- •14. Розкрити причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •15. Дати оцінку Переяславській угоді 1654 року. Березневі статті.
- •16. Визначити роль б. Хмельницького в історії України
- •17. Проаналізувати причини політичної нестабільності української о суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни).
- •18. Наступ російського царизму на українську автономію
- •19. Охарактеризувати суспільно - політичний та економічний розвиток Гетьманщини (XVIII ст.)
- •20 1) Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •2) Пояснити причини знищення Запорозької Січі
- •21. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України в складі Російської імперії у і пол. XIX ст.
- •22. Проаналізувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні у II пол. XIX ст.
- •23. Визначити сутність реформ 60-70 рр. XIX ст., їх незавершений характер
- •24. Дати оцінку соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Австрійської, а з 1867 р. Австро-у горської імперії (кін.Хуш - поч.Хх ст.)
- •25. Охарактеризувати сутність та особливості українського національного відродження (XIX — поч.Хх ст.)
- •26. Проаналізувати процес формування та діяльності українських політичних партій на початку XX ст.
- •27. Дати оцінку революції 1905-1907рр. І її впливу на Україну
- •28. Охарактеризувати становите України під час і світової війни
- •29. Які зміни в соціально-економічному житті України зумовила столипінська аграрна реформа?
- •30. Охарактеризувати вплив Лютневої революції на Україну. Утворення Центральної Ради
- •31. Дати характеристику гетьманській державі п.Скоропадського (1918 р.)
- •32. Проаналізувати діяльність та причини поразки Української Директорії
- •33. Охарактеризувати політику зунр та її взаємини з унр
- •34. Визначити причини поразки українських національно-демократичних сил в 1919-1920 рр.
- •35 ) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність
- •2) Визначити підсумки неПу. Які причини зумовили згортання нової економічної політики?
- •36. Проаналізувати причини, хід та наслідки індустріалізації в Радянській Україні
- •37. Визначити причини, сутність та хід колективізації в Україні у 1929-1933 рр
- •2) Проаналізувати наслідки політики колективізації в Радянської Україні
- •38. Визначити причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •39. Охарактеризувати політику сталінських репресій в урср в зо-ті роки 20 ст.
- •40. Охарактеризувати суспільне - політичне і економічне становище в Західній Україні в 20-з0-ті роки 20 ст.
- •41. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І пов'язаної з ним долі західно-українських земель.
- •42. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні в 1939 - 1941 рр.
- •43. Визначити причини нападу фашистської Німеччини на срср та місце України в планах гітлерівців
- •44. Дати оцінку німецько-фашистському окупаційному режиму в Україні у 1941-1944 роках
- •45.Вичнаити роль підпільної боротьби і партизанського руху в України в забезпеченні перемоги над ворогом
- •46. Охарактеризувати діяльність оун-упа у роки другої світової війни та сучасні оцінки її діяльності
- •47. Розкрити підсумки другої світової війни для України та історичне значення перемоги над фашистськими загарбниками
- •48. Охарактеризувати особливості процесу відбудови народного господарства в урср у 1945 -1950 рр.
- •49. Охарактеризувати сутність реформ 50 — 60 років XX ст. В Україні
- •50. Проаналізувати причини та показати прояви кризи в соціально-економічному житті урср в 70-і - першій половиш 80-х років
- •51. Охарактеризувати суспільно-політичне життя урср у середині 60-х - першій половиш 80-х рр. Дисидентський рух
- •52. Розкрити особливості соціально-економічної та політичної обстановки в урср в умовах "перебудови" (1985 - 1991 рр.)
- •53. Проаналізувати причини і обставини проголошення незалежної Української держави (1991р.)
- •54. Основні напрямки зовнішньої політики України в сучасних умовах
- •55. Які характерні риси притаманні сучасному економічному розвитку України
- •56. Охарактеризувати культурно-національне відродження України в сучасних умовах
- •57. Проаналізуйте основні положення Конституції України 1996 р.
- •58. Охарактеризувати особливості становлення багатопартійності в Україні
- •59. Соціальний розвиток України на сучасному етапі.
4. Проаналізувати існуючи концепції походження та заселення східних слов'ян
У І тисячолітті н.е. на історичну арену впевнено виходять слов'яни - одна з основних груп давньоєвропейського населення. Проблема етногенезу слов'ян дуже важлива, але й досі не до кінця з'ясована історичною наукою. Визначення місця історичної прабатьківщини слов'ян - ключ для розуміння вітчизняної історії. Одну з перших спроб вирішили питання походження слов'ян зробив літописець Нестор, який вважав, що найдавніші слов'яни розміщалися по берегах Дунаю. Дунайська теорія походження слов'ян була домінуючою протягом XIII - XV ст. у працях польських і чеських хроністів. Прихильниками цієї теорії в подальшому стали відомі російські історики XIX ст. С.Соловйов, М.Погодін, В.Ключевський.
У добу середньовіччя з'явилась скіфо-сарматська, або азіатська теорія, викладена на сторінках Баварської хроніки (IX ст.), Ця теорія базується на визнанні предками слов'ян скіфів і сарматів, які прийшли з передньої Азії узбережжям Чорного моря і осіли у південній частині східної Європи. Саме тут і сформувався той центр, звідки, з часом, вони розселились на північ і захід.
Новий етап у вирішенні проблеми етногенезу слов'ян розпочався на початку XIX ст. Чеський славіст Л.Нідерле започаткував вісло-дніпровську теорію походження слов'ян. Відповідно до цієї теорії ще у II тис. до н.е. існувала балто-слов'янська спільність. В результаті її розпаду у ході розселення і з'явилися слов'яни, прабатьківщиною яких Л.Нідерле вважав широкий ареал між Віслою і Дніпром. Прихильниками цієї теорії були Н.Шахматов, В.Петров, М.Фасмер.
Польські вчені Я.Чекановський, Ю.Косташевський, ТЛер-Сплавинський у 30-40 роках XX ст. висунули вісло-одерську концепції походження слов'ян, яка пов'язує походження слов'ян з лужицькою культурою і локалізує слов'янську прабатьківщину природними кордонами-річками Віслою і Одером.
Політичну єдність, що стала зватися Київською Руссю.У 50 - 60-х рр. XX ст. виникає дніпро-одерська теорія (Б.Рибаков, М.Артамонов, П.Третяков), яка увібрала в себе ідеї і висновки багатьох попередніх теорій і помістила слов'янську прабатьківщину між Дніпром і Одером.
Суттєво збагатили і розвинули дніпро-одерську теорію сучасні українські археологи В.Баран, Р.Терпиловський, Д.Козак. На їх думку, формування слов'янського етносу - процес тривалий, який пройшов у своєму розвитку ряд етапів. На початковому етапі до ПІ - II ст. до не. він розгортається головним чином у межиріччі між Віслою та Одером. З появою зарубинецької культури II - І ст. до н.е. починається новий етап формування слов'янського етносу, під час якого центр активної слов'янської життєдіяльності переміщується на територію між Дніпром і Віслою.
5. Проаналізувати існуючі концепції походження Київської Русі
Слід зазначити, що письмові джерела, і в тому числі «Повість временних літ» літописця Нестора, засвідчують перші кроки східнослов'янської державності з VI ст. Важливим етапом у розвитку Давньоруської держави були VІІІ-ІХ ст. Саме в цей час, за Нестором, у Середньому Подніпров'ї склалося державне об'єднання Руська земля, до складу якого увійшли поляни, древляни, сіверяни. Що до назви Русі, то її походження остаточно ще не з'ясовано, хоч різні дослідники робили спробу виводити її то з фінської мови, то з давньошведського слова, то з слов'янської річки Рось і Русна в Центральній Україні. Інша гіпотеза припускає можливість існування зв'язку між цим словом і назвою кочового племені роксоланів. Оскільки ці теорії мають серйозні недоліки, жодна з них не отримала загальної підтримки. Що стосується самого слова «Русь», то як виявляється, ним спочатку називали варягів, потім землі полян у Центральній Україні.
Існує декілька точок зору на виникнення східнослов'янської держави. Спираючись на літописну згадку (XII ст.) про призвання новгородцями «варягів» Рюрика з дружиною, ряд німецьких вчених, зокрема 3. Байєр,
Г. Міллер, А. Шльоцер, які у XVIII ст. служили в Росії, розвернули так звану норманську теорію. В ній доводилось, що Київську Русь заснували варяги - германо-скандинавська народність, відома на заході як вікінги, або нормани. Підкреслювання важливості германських впливів та натяки на нездатність слов'ян створити власну державу викликали обурення славетного російського вченого XVIII ст. Михайла Ломоносова, який написав гнівну відповідь німцям, доводячи першочергову роль слов'ян у створенні Київської Русі. Твердження Ломоносова дістали назву антинорманської концепції (або теорії природно-історичного процесу виникнення класів і держави у східних слов'ян) та поклали початок суперечкам, які тривають і до сьогодні.
Антинорманських поглядів трималися також такі провідні українські вчені, як М. Грушевський та М. Костомаров. У 30-х роках радянські вчені почали контрнаступ, оголосивши норманську теорію шкідливою, бо в ній заперечується здатність слов'янських народів створити незалежну державу. Як свідчать історичні факти, східні слов'яни задовго до «прикликання варягів» досягли високого рівня культурного розвитку, створили ряд державних об'єднань. Заслуга варягів була у тому, що вони оживили державний організм і підштовхнули до нової творчості.
Від середини IX ст. літописи починають послідовний династичний виклад історії Київської Русі. Від 862 р. київськими князями у «Повісті временних літ» згадані Аскольд і Дір, які були боярами Рюрика. Ця версія, й досі поширена в іноземній літературі, була переконливо спростована О.О. Шахматовим, який вважав Аскольда і Діра нащадками Кия, останніми представниками місцевої Київської династії. Територія Київського князівства Аскольда була невеликою. Воно охоплювало землі навколо Києва, головним чином племінного княжіння полян. Це князівство стало етнокультурним, політичним і соціальним осередком, довкола якого наприкінці IX ст, почала зростати Давньоруська держава.
Впродовж XIX - І пол. XX ст. дискусії послідовників скандинавської і автохтонної концепцій походження втратили патріотичний підтекст, перемістившись у суто наукову площину. Фахівці об'єктивніше підходять до оцінки ролі „варязького фактора" у політичному житті східної Європи і вважають, що держава у східних слов'ян виникла завдяки поєднанню багатьох елементів, як слов'янських, так і неслов'янських. Вони € прибічниками так званої компромісної або політичної теорії.
В останні роки з'явилася ще одна гіпотеза, автором якої є О. Пріцак (США, Гарвард), яка виводить витоки Київської держави з Хозарського каганату. Ця теорія не має серйозного наукового обґрунтування.