- •1. Визначити предмет і завдання курсу "Історія України". Принципи і джерела вивчення історії України.
- •2. Дати характеристику основних етапів історії України
- •3. Кочові племена на території України в стародавні часи
- •4. Проаналізувати існуючи концепції походження та заселення східних слов'ян
- •5. Проаналізувати існуючі концепції походження Київської Русі
- •6. Визначити значення прийняття християнства для розвитку Київської Русі
- •7. Проаналізувати культурний розвиток Київської Русі
- •8. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі
- •9 1) Дати оцінку соціального розвитку Київської Русі
- •2) Охарактеризувати політичну систему Київської Русі
- •10 1) Пояснити причини занепаду Київської Русі у XII ст.
- •2) Визначити роль Галшдько-Волинського князівства в історії України
- •11. Хід та наслідки татаро-монгольської навали на землі Київської Русі у XIII ст.
- •12 1) Охарактеризувати політику Литви в українських землях у XIV-1 пол. XVI ст.
- •2) Визначити особливості польського панування в Україні у XV -XVI ст.
- •13 1) Визначити причини виникнення українського козацтва та основні версії його походження
- •2) Охарактеризувати устрій та звичаї Запорізької Січі
- •14. Розкрити причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •15. Дати оцінку Переяславській угоді 1654 року. Березневі статті.
- •16. Визначити роль б. Хмельницького в історії України
- •17. Проаналізувати причини політичної нестабільності української о суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни).
- •18. Наступ російського царизму на українську автономію
- •19. Охарактеризувати суспільно - політичний та економічний розвиток Гетьманщини (XVIII ст.)
- •20 1) Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •2) Пояснити причини знищення Запорозької Січі
- •21. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України в складі Російської імперії у і пол. XIX ст.
- •22. Проаналізувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні у II пол. XIX ст.
- •23. Визначити сутність реформ 60-70 рр. XIX ст., їх незавершений характер
- •24. Дати оцінку соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Австрійської, а з 1867 р. Австро-у горської імперії (кін.Хуш - поч.Хх ст.)
- •25. Охарактеризувати сутність та особливості українського національного відродження (XIX — поч.Хх ст.)
- •26. Проаналізувати процес формування та діяльності українських політичних партій на початку XX ст.
- •27. Дати оцінку революції 1905-1907рр. І її впливу на Україну
- •28. Охарактеризувати становите України під час і світової війни
- •29. Які зміни в соціально-економічному житті України зумовила столипінська аграрна реформа?
- •30. Охарактеризувати вплив Лютневої революції на Україну. Утворення Центральної Ради
- •31. Дати характеристику гетьманській державі п.Скоропадського (1918 р.)
- •32. Проаналізувати діяльність та причини поразки Української Директорії
- •33. Охарактеризувати політику зунр та її взаємини з унр
- •34. Визначити причини поразки українських національно-демократичних сил в 1919-1920 рр.
- •35 ) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність
- •2) Визначити підсумки неПу. Які причини зумовили згортання нової економічної політики?
- •36. Проаналізувати причини, хід та наслідки індустріалізації в Радянській Україні
- •37. Визначити причини, сутність та хід колективізації в Україні у 1929-1933 рр
- •2) Проаналізувати наслідки політики колективізації в Радянської Україні
- •38. Визначити причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •39. Охарактеризувати політику сталінських репресій в урср в зо-ті роки 20 ст.
- •40. Охарактеризувати суспільне - політичне і економічне становище в Західній Україні в 20-з0-ті роки 20 ст.
- •41. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І пов'язаної з ним долі західно-українських земель.
- •42. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні в 1939 - 1941 рр.
- •43. Визначити причини нападу фашистської Німеччини на срср та місце України в планах гітлерівців
- •44. Дати оцінку німецько-фашистському окупаційному режиму в Україні у 1941-1944 роках
- •45.Вичнаити роль підпільної боротьби і партизанського руху в України в забезпеченні перемоги над ворогом
- •46. Охарактеризувати діяльність оун-упа у роки другої світової війни та сучасні оцінки її діяльності
- •47. Розкрити підсумки другої світової війни для України та історичне значення перемоги над фашистськими загарбниками
- •48. Охарактеризувати особливості процесу відбудови народного господарства в урср у 1945 -1950 рр.
- •49. Охарактеризувати сутність реформ 50 — 60 років XX ст. В Україні
- •50. Проаналізувати причини та показати прояви кризи в соціально-економічному житті урср в 70-і - першій половиш 80-х років
- •51. Охарактеризувати суспільно-політичне життя урср у середині 60-х - першій половиш 80-х рр. Дисидентський рух
- •52. Розкрити особливості соціально-економічної та політичної обстановки в урср в умовах "перебудови" (1985 - 1991 рр.)
- •53. Проаналізувати причини і обставини проголошення незалежної Української держави (1991р.)
- •54. Основні напрямки зовнішньої політики України в сучасних умовах
- •55. Які характерні риси притаманні сучасному економічному розвитку України
- •56. Охарактеризувати культурно-національне відродження України в сучасних умовах
- •57. Проаналізуйте основні положення Конституції України 1996 р.
- •58. Охарактеризувати особливості становлення багатопартійності в Україні
- •59. Соціальний розвиток України на сучасному етапі.
46. Охарактеризувати діяльність оун-упа у роки другої світової війни та сучасні оцінки її діяльності
У колах політичної еміграції ще до початку Великої Вітчизняної війни переважала необгрунтована думка, що у військовому зіткненні Німеччини і СРСР може з'явитися перспектива відродження Української Народної Республіки чи Української держави часів гетьмана П.Скоропадського. Активну роль у цьому процесі взяла на себе Організація українських націоналістів (ОУН). Після невдалої спроби проголошення у Львові ЗО червня 1941 року самостійної української держави, ця організація остаточно розкололася. Утворилося два її крила - радикальне (ОУН- Б) на чолі із СБандерою і помірне (ОУН-М) на чолі з О.Мельником. Нацистське керівництво, не визнавши акт проголошення Української держави у Львові, відкрито продемонструвало своє негативне відношення до ідеї української державності. У цих умовах ОУН-М відкрито стає придатком окупаційного апарату Німеччини і навіть створює з українців дивізію СС "Галичина" для надання допомоги фашистам. А ОУН-Б створює власні збройні сили. Наприкінці 1942 року ОУН-Б включило до складу своїх військових формувань підрозділи ОУН-М і військову частину "Поліська Січ", утворену з Т.Бульбой-Боровцем. Ці військові формування одержали назву Української повстанської армії (УПА). У своїх діях проти окупаційних військ керівництво ОУН-УПА виявляло обережність. Якщо збройні конфлікти з ними і були, то в основному "місцевого значення". Трапилося, що населення за підтримкою загонів УПА, захищалося від грабіжницьких дій фашистів, відбивало молодь, яку німці збиралися вивезти в Німеччину. Керівництву ОУН формування УПА були необхідні для боротьби проти "більшовицької окупації". Здійснювалися активні спроби за допомогою так званих природних груп ОУН розширити її вплив на східні і південні області України. Однак це суперечило німецькій колоніальній політиці і на оунівців обрушилися репресії з боку німців.
Хоча загальнополітичний курс ОУН-УПА залишився колишнім і знаходив своє відображення у формулі "Проти імперіалізмів Берліна і Москви", наближення лінії фронту до західноукраїнській територій змусило змінити тактику. І тепер відносини між бандерівцями і окупантами не рідко приймали характер взаємодопомоги с погляду загальної погрози з боку Червоної Армії. На завершальному етапі війни війська "ОУН-УПА направили зусилля проти Червоної Армії. Після закінчення другої світової війни боротьба з оунівцями велася силами НКВД аж до початку 50-х років.
У сучасній історіографії мається кілька крапок зору до питання оцінки діяльності ОУН-УПА в роки війни. Одна з них представлена істориками радянської школи, що затверджують, що ОУН-УПА виступили як пособники окупантів і були затятими ворогами радянської влади. Друга - відбиває погляди західної історіографії (в основному емігрантської) і вважає оунців чи ледве не головною силою, що виступила на Україні проти фашизму і добилася їхнього вигнання з українських земель. Цієї ж точки зору дотримуються сучасні українські націоналістичні рухи.