- •1. Визначити предмет і завдання курсу "Історія України". Принципи і джерела вивчення історії України.
- •2. Дати характеристику основних етапів історії України
- •3. Кочові племена на території України в стародавні часи
- •4. Проаналізувати існуючи концепції походження та заселення східних слов'ян
- •5. Проаналізувати існуючі концепції походження Київської Русі
- •6. Визначити значення прийняття християнства для розвитку Київської Русі
- •7. Проаналізувати культурний розвиток Київської Русі
- •8. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі
- •9 1) Дати оцінку соціального розвитку Київської Русі
- •2) Охарактеризувати політичну систему Київської Русі
- •10 1) Пояснити причини занепаду Київської Русі у XII ст.
- •2) Визначити роль Галшдько-Волинського князівства в історії України
- •11. Хід та наслідки татаро-монгольської навали на землі Київської Русі у XIII ст.
- •12 1) Охарактеризувати політику Литви в українських землях у XIV-1 пол. XVI ст.
- •2) Визначити особливості польського панування в Україні у XV -XVI ст.
- •13 1) Визначити причини виникнення українського козацтва та основні версії його походження
- •2) Охарактеризувати устрій та звичаї Запорізької Січі
- •14. Розкрити причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу середини XVII ст.
- •15. Дати оцінку Переяславській угоді 1654 року. Березневі статті.
- •16. Визначити роль б. Хмельницького в історії України
- •17. Проаналізувати причини політичної нестабільності української о суспільства після смерті б. Хмельницького (період Руїни).
- •18. Наступ російського царизму на українську автономію
- •19. Охарактеризувати суспільно - політичний та економічний розвиток Гетьманщини (XVIII ст.)
- •20 1) Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •2) Пояснити причини знищення Запорозької Січі
- •21. Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України в складі Російської імперії у і пол. XIX ст.
- •22. Проаналізувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні у II пол. XIX ст.
- •23. Визначити сутність реформ 60-70 рр. XIX ст., їх незавершений характер
- •24. Дати оцінку соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Австрійської, а з 1867 р. Австро-у горської імперії (кін.Хуш - поч.Хх ст.)
- •25. Охарактеризувати сутність та особливості українського національного відродження (XIX — поч.Хх ст.)
- •26. Проаналізувати процес формування та діяльності українських політичних партій на початку XX ст.
- •27. Дати оцінку революції 1905-1907рр. І її впливу на Україну
- •28. Охарактеризувати становите України під час і світової війни
- •29. Які зміни в соціально-економічному житті України зумовила столипінська аграрна реформа?
- •30. Охарактеризувати вплив Лютневої революції на Україну. Утворення Центральної Ради
- •31. Дати характеристику гетьманській державі п.Скоропадського (1918 р.)
- •32. Проаналізувати діяльність та причини поразки Української Директорії
- •33. Охарактеризувати політику зунр та її взаємини з унр
- •34. Визначити причини поразки українських національно-демократичних сил в 1919-1920 рр.
- •35 ) Пояснити причини впровадження нової економічної політики, її мету та сутність
- •2) Визначити підсумки неПу. Які причини зумовили згортання нової економічної політики?
- •36. Проаналізувати причини, хід та наслідки індустріалізації в Радянській Україні
- •37. Визначити причини, сутність та хід колективізації в Україні у 1929-1933 рр
- •2) Проаналізувати наслідки політики колективізації в Радянської Україні
- •38. Визначити причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр.
- •39. Охарактеризувати політику сталінських репресій в урср в зо-ті роки 20 ст.
- •40. Охарактеризувати суспільне - політичне і економічне становище в Західній Україні в 20-з0-ті роки 20 ст.
- •41. Дати оцінку радянсько-німецьким договорам 1939 р. І пов'язаної з ним долі західно-українських земель.
- •42. Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні в 1939 - 1941 рр.
- •43. Визначити причини нападу фашистської Німеччини на срср та місце України в планах гітлерівців
- •44. Дати оцінку німецько-фашистському окупаційному режиму в Україні у 1941-1944 роках
- •45.Вичнаити роль підпільної боротьби і партизанського руху в України в забезпеченні перемоги над ворогом
- •46. Охарактеризувати діяльність оун-упа у роки другої світової війни та сучасні оцінки її діяльності
- •47. Розкрити підсумки другої світової війни для України та історичне значення перемоги над фашистськими загарбниками
- •48. Охарактеризувати особливості процесу відбудови народного господарства в урср у 1945 -1950 рр.
- •49. Охарактеризувати сутність реформ 50 — 60 років XX ст. В Україні
- •50. Проаналізувати причини та показати прояви кризи в соціально-економічному житті урср в 70-і - першій половиш 80-х років
- •51. Охарактеризувати суспільно-політичне життя урср у середині 60-х - першій половиш 80-х рр. Дисидентський рух
- •52. Розкрити особливості соціально-економічної та політичної обстановки в урср в умовах "перебудови" (1985 - 1991 рр.)
- •53. Проаналізувати причини і обставини проголошення незалежної Української держави (1991р.)
- •54. Основні напрямки зовнішньої політики України в сучасних умовах
- •55. Які характерні риси притаманні сучасному економічному розвитку України
- •56. Охарактеризувати культурно-національне відродження України в сучасних умовах
- •57. Проаналізуйте основні положення Конституції України 1996 р.
- •58. Охарактеризувати особливості становлення багатопартійності в Україні
- •59. Соціальний розвиток України на сучасному етапі.
9 1) Дати оцінку соціального розвитку Київської Русі
Давньоруська держава виникла в дофеодальний період і власність на землю довгий час залишалася колективною. Земля належала панівному класу в цілому - князю з дружиною, боярам, які в більшості своїй входили де складу дружини. В перший період - (IX - X ст.) більшість безпосередніх виробників залишалися вільними селянами - общинниками-смердами. V ранньофеодальний період серед джерел збагачення князів і бояр значне місце займав збір данини.
Так, Олег та його наступники на київському столі опікувалися насамперед збиранням данини з підвладних племен. Княгиня Ольга визначала розмір данини із залежного населення, встановлюючи «устави і уроки, погости і данини». Данину звичайно платили натурою, насамперед хутром, медом, віском. Данина збиралася двома засобами: або підвладні племена привозили її в Київ, або князі з дружиною самі їздили за нею. Перший спосіб називався повозом, а другий - полюддям. На селян-общинників данина накладалася на «дим», «рало», «плуг», тобто на господарство. Крім того, селяни виконували різні повинності: ремонтували і будували шляхи, мости, замки, укріплення.
Якщо в ранньофеодальний період серед джерел збагачення князів і бояр велике місце займало збирання данини, то з часом основним джерелом стають прибутки від власного феодального господарства. Починає рости велике землеволодіння - княже, боярське, церковне. Ольга мала свої села -Ольжичі, Будутине, місто Вишегородськ. Володимир - село Берестове і град Бєлгород. Росло і землеволодіння бояр. Ними в першу чергу ставали княжі дружинники, які за свою службу отримували землі і стали осідати на них. Церкви і монастирі також швидко ставали великими землевласниками. Індивідуальна земельна власність зародилась у Київській Русі лише в другій половині XI ст. «Руська Правда», складена за Ярослава Мудрого близько 1037 р., ще не знає такого способу власності, а «Правда Ярославичів» 1072 р. вже свідчить про наявність особистого землеволодіння, але поки що князівського. В літописах перші звістки про князівське землеволодіння датуються кінцем XI, а боярське - починається з XII ст. Таким чином, із розвитком землеволодіння зростав чисельно і клас феодалів, який складався із князів, бояр і церковної верхівки.
Основною категорією населення, зайнятого в господарстві феодалів, були смерди. Вони мали власне господарство, проте певний час повинні були працювати і на феодала. Іншою категорією підневільного населення була дворова челядь, або холопи, які перебували в цілковитій залежності від свого господаря. Близьким до холопського було становище рядовичів і закупів -колишніх смердів, які внаслідок посилення експлуатації втрачали власне господарство та йшли в кабалу до феодала. Вони працювали за договором -«рядом» (звідси рядовичі), або відробляли позичені гроші - «купу» (звідси закупи).
2) Охарактеризувати політичну систему Київської Русі
Київська Русь була найбільшою політичною формацією середньовічної Європи, маючи за різними підрахунками від 3 до 12 млн. населення і величезну територію, що обіймала 300 тис. км .
На протязі ГХ - ХШ ст. влада переживала складну трансформацію. Держава виникла в дофеодальну добу. В цей час склалася дружинна форма державності. Давньоруські володарі - Олег, Ігор, Ольга, Святослав були типовими дружинними князями. На базі дружини був створений примітивний апарат управління та збирання данини.
У добу піднесення Київської Русі формується раннєсередньовічна держава у формі монархії. На чолі держави стояв великий київський князь, який був головою держави і верховним власником усієї території. Він зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, адміністративно-судової та військової влади. Влада київського князя була спадковою. Під його рукою були «світлі князі і великі бояри», які володіли окремими князівствами і містами. Спочатку це були племінні князі, а в кінці X ст., в результаті проведеної Володимиром реформи, стали призначатися великим київським князем представники великокняжого роду. Князі і великі бояри за свою службу користувалися часткою данини, яка збиралася з підвласної їм території. З часом вони стали отримувати землі і перетворювались у феодалів-землевласників. У залежності від них перебували дрібні феодали (бояри, дружинники), влада яких поширювалася на невеличкі міста і села. Управління невеличкими містами здійснювали також намісники великого князя - тисяцькі та посадники. Великий київський князь для прийняття важливих державних рішень скликав раду з князів і бояр
боярську думу. Пізніше місце в думі отримала верхівка священнослужителів. Рішення думи не були обов'язковими для князя.
Найближче оточення, за допомогою якого великий київський князь керував державою, була особиста дружина, яка складалася зі старшої (бояри, мужи) і молодшої (отроки, діти боярські). У разі загальної небезпеки збиралося народне ополчення - «вої», куди входили смерди і городяни.
У період феодальної роздробленості одноосібна монархія переростає у федеративну монархію, коли долю Русі вирішував не великий князь, а група впливових князів. Створюється дуумвірат (Всеволод і Володимир), триумвірат Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод), що шукали компромісних рішень на княжих з'їздах („снемах"). Цю форму правління історики називають „колективним сюзеренітетом".