Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история (экзамен).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
06.12.2018
Размер:
665.09 Кб
Скачать

31. Дати характеристику гетьманській державі п.Скоропадського (1918 р.)

28 квітня 1918 р. німці розпустили Центральну Раду, а 29 квітня на з'їзді, скликаному в Києві Лігою землевласників, генерал П.Скоропадський був проголошений гетьманом України. Тоді ж було видано «Закони пре тимчасовий державний устрій України», які віддавали гетьману виконавчу і законодавчу владу, він був також «верховним воєводою» армії та флоту. Всі закони, видані УЦР, скасовувалися; назву УНР замінено новою - Українська Держава. Україна визнавала Брестський мир, уряд погодився на заборону виступів проти німців та австрійців, ліквідацію земельних комітетів, віднови власності на землю. Фактична влада в Україні належала німецькому головнокомандуючому фельдмаршалу Г.Айхгорну і шефу його штабу генералу В.Гренеру.

За кілька місяців було відновлено дійовий адміністративний апарат. Гетьманщина обмінялася посольствами з 12 країнами. У червні уклали мирний договір з Радянською Росією.

Суттєві досягнення були у створенні системи освітніх закладів. На рівні початкової школи було випущено кілька мільйонів примірників україномовних підручників. Було засновано близько 150 нових українських гімназій. У жовтні в Києві та Кам'янці-Подольському відкрилися два нових університети. Було також засновано національний архів та бібліотеку. В листопаді відкрилася Академія наук.

Організація війська за весь час Гетьманщини не вийшла поза межі підготовки кадрів. В червні гетьман видав наказ про організацію козацтва як окремого напіввійськового стану - на зразок донських та кубанських козацьких організацій, Але приймали у козаки лише заможних селян.

Українські політичні партії рішуче відмовилися співпрацювати з гетьманом. Дійсними панами України були німецькі окупанти і колишні царські офіцери. Голова ж Української Держави згодом був тільки декоративною фігурою без вирішального голосу в державних справах.

Режим гетьмана мав численні політичні прорахунки: 1) його компрометувала залежність від німців, які грабували Україну; 2) він був тісно пов'язаний з маєтними класами - промисловою буржуазією, банкірами, поміщиками; 3) гетьман був занадто прихильний до росіян - колишньої царської верхівки. Тому проти Скоропадського склалася широка опозиція (від націоналістів до більшовиків). Усе село було охоплено стихійним повстанням.

14 листопада 1918 р. гетьман призначив новий кабінет, що майже повністю складався з російських монархістів, і проголосив Акт федерації, за яким зобов'язався об'єднати Україну з небільшовицькою Росією. Того ж дня українська опозиція утворила альтернативний уряд - Директорію на чолі з давніми суперниками - В.Винниченком та С.Петлюрою - і відкрито проголосила виступ проти гетьмана. 21 листопада повстанці оточили Київ. На той час Центральні держави програли війну Антанті, і 14 грудня німці залишили Київ, забравши з собою Скоропадського.

Проіснувавши менше 8 місяців, Гетьманщина не спромоглася належним чином підійти до розв'язання двох головних питань Української революції -питання соціально-економічної реформи та національної незалежності.