58. Охарактеризувати особливості становлення багатопартійності в Україні

Обов'язковою умовою функціонування демократичного суспільства с створення багатопартійності в державі. Багатопартійність є не тільки рушієм усієї влади, а й соціальним амортизатором, що дає змогу вирішувати суспільні суперечності у межах конституційно регламентованих процесів.

Особливості формування багатопартійної системи в Україні зумовлені тим, що досвід діяльності партій, що сформувалися на початку XX ст., був втрачений. Політична надбудова суспільства довгий час не знала суттєвих змін. Єдина на той час Комуністична партія і підпорядковані їй громадські організації, у тому числі профспілки, комсомол, фактично втратили здатність до реформування.

Розвитку багатопартійної системи сприяла сукупність соціально-економічних і політичних факторів:

- зростання політичної активності народу;

- розвиток національної самосвідомості;

- ліквідація ст. 6 Конституції СРСР, про керівну роль комуністичної партії. послаблення ідеологічної і політичної цензури;

ліквідація економічного монополізму, поява нових суспільних груп на основі формування нових форм власності;

- критичний стан суспільства, пошуки шляхів виходу з кризи.

Процес формування нових політичних партій проходив дуже болісно. "Неформальні" організації, що виникали на хвилі перебудови, у своїй абсолютній більшості не виходили за межі тієї політики, яка декларувалася на державному рівні. Але одним із наслідків їх діяльності був швидкий процес політичного розмежування широких верств населення, поляризація політичних сил

Етапи становлення багатопартійності в Україні можна окреслити таким чином.

Перший етап охоплює 1988р. Головне завдання демократичних сил - створення широкого демократичного об'єднання на зразок Народного фронту. Розгортає активну роботу Українська Гельсінська група.

Другий етап припадає на 1989р. - березень 1990р. У цей час відбувається становлення Руху, фактична легалізація політичного плюралізму. Асоціація "Зелений світ" оголошує намір створити партію. У Львові виникає невелика надрадикальна Українська національна партія.

Третій етап охоплює березень - квітень 1990р. Створено опозицію у парламенті - "Народну Раду". Відбувається певна диференціація різних напрямків у Народному Русі. На цей період припадає створення Української республіканської партії, відбувається республіканська конференція прихильників "Демократичної платформи в КПРС", друкує проект статуту Українська селянсько-демократична партія.

Четвертий етап починається з квітня 1990р. і триває до сьогодення. Протягом цього етапу поступово заповнюються всі ніші політичного спектру від лівих до правих.

До серпня 1991р. політичні сили умовно поділялись на дві групи -комуністичну і антикомуністичну. Останню єднала боротьба за вихід республіки з СРСР і проти Компартії. Вирішення цих завдань, поряд з іншими чинниками, призвело до значного різноманіття політичного світу України.

Сьогодні можна виділити такі частки політичного спектра:

- центр - Партія демократичного відродження України, Партія зелених, Народно-демократична партія; Трудовий конгрес України, Партія регіонів; ліберальні партії - Народний рух України, Демократична партія України, Українська демократична партія, Християнсько-демократична партія України, СДПУ (об'єднана), Партія праці, Громадянський Конгрес України та інші;

- праві - Українська національна партія, Українська християнсько-демократична партія. КУН, Українська консервантивно-республіканська партія; УНА-УНСО, Державна самостійність України, Партія слов'янської єдності та інші;

- ліві - ЮТУ, СПУ, селянська партія України; Прогресивно-соціалістична партія України.

На сьогодні в Україні існує понад 100 політичних партій. З усіх партій найбільш масовою є КПУ. Це досить жорстко централізована структура з високою дисципліною. Основу її складають пенсіонери, ветерани, малокваліфіковані робітники. Не маючи програми виходу з економічної кризи, КПУ будує агітацію на справедливій критиці влади.

Останнім часом в Україні відчувається розвиток партій центристського типу. Це нове явище свідчить про успіхи у політичному структуруванні суспільства, викликаному переходом до ринку. Соціальною опорою центристських партій є середній клас.

Для більшості партій характерна малочисельність, відсутність чітких позитивних програм, ідеологічних концепцій, слабкість організаційних структур. Існуюча багатопартійність має конфліктний характер, підігріваючи напруженість у суспільстві.

У жовтні 1997р. було прийнято закон про вибори за пропорційно-мажоритарною системою. Нова система підвищує роль партій в суспільно-політичному житті. Це означає, що політичне структурування суспільства набуває динаміки.

28 квітня 2001р. вступив у силу закон "Про політичні партії в Україні". Закон ще не повністю відповідає потребам політичного структурування суспільства, стимулювання процесів зміцнення політичних партій та їх консолідації. Та все ж таки, він сприятиме зміцненню демократичних засад розвитку політичної системи в Україні, становленню в нашій державі громадянського суспільства.