Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история (экзамен).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
06.12.2018
Размер:
665.09 Кб
Скачать

48. Охарактеризувати особливості процесу відбудови народного господарства в урср у 1945 -1950 рр.

У надзвичайно важких умовах відбувався процес повернення республіки до мирного життя. Матеріальні втрати України склали 200 млрд. доларів. Відновлювати народне господарство Україна почала відразу після вигнання німецько-фашистських загарбників. У 1946 р. на основі Закону СРСР про п'ятирічний план відновлення народного господарства був прийнятий Закон про відновлення народного господарства України. Відповідно до цього закону відновлення народного господарства планувалося завершити до 1950 р. Цей план базувався на характерній рисі тоталітарної системи: можливості розпоряджатися ресурсами без оцінки бажання і потреби людей. Він передбачав відбудувати розорені регіони, підняти промисловість та сільське господарство на довоєнний рівень і навіть перевершити його,

У першу чергу відновлювалися важка промисловість, транспорт, енергетика. У ці галузі направлялося 88 % капіталовкладень.

Сільське господарство одержало 7 % капіталовкладень і відновлювалося за рахунок жорстокості дисципліни в колгоспах. Збільшився сільськогосподарський податок. Колгоспникам, як правило, не виплачувалася заробітна плата. Для відновлення народного господарства використовувалися репарації з Німеччини (сировина, устаткування), примусова праця військовополонених, колгоспників, робітників, інтелігенції.

Відновлювати народне господарство України допомагали всі республіки СРСР. Наприклад, Дніпрогес відновлювали 120 підприємств СРСР. представники 26 національностей. Заводи, шахти, дороги, електростанції, колгоспи були відновлені ціною неймовірних зусиль, самовідданої праці мільйонів людей. П'ятирічний план відновлення народного господарства України в цілому був виконаний.

Зокрема, промислове виробництво збільшилося в 4 рази і перевищило довоєнний рівень на 15 %. У Західній Україні, де до війни важкої промисловості майже не існувало, виробництво в цій галузі зросло на 230 %. особливо швидкими темпами розвивалася промисловість Львова.

Разом з тим, підсумки відновлення були неоднозначними. У цьому плані маються серйозні підстави для сумнівів із приводу окремих даних офіційної статистики і перебільшено мажорних висновків політичного керівництва тих років.

Позначилася недооцінка виробництва товарів народного споживання. До того ж, легка промисловість до кінця 1950 р. ледь досягла 80 % довоєнного рівня. Грошова реформа значно девальвувала карбованець і "з'їла" особисті заощадження народу.

З особливою очевидністю недоліки відновлення проявилися в сільському господарстві, що так і не виконало намічені плани. Причини цього різні: переважне фінансування важкої промисловості, зневага принципу матеріальної зацікавленості, важкі наслідки війни для українського села, посуха 1946 р., мізерна вартість сільгосппродукції, значний розмір індивідуальних господарських податків, відсутність паспортів у сільських жителів.

Загальна колективізація на Західній Україні здійснювалася примусово й у стислий термін (1948 - 1949 р.), з обкладанням місцевого населення важкими податками, з депортацією в Сибір більш 200 тис. чол. Непоправні були і людські втрати, коли на Україні 800 тис. колгоспників загинули від голоду взимку 1946 - 1947 р.

На відміну від країн Західної Європи відновлення економіки України здійснювалося без упровадження нових технологій і матеріалів. Заперечувалися ринкові відносини, зміцнився командно-адміністративний стиль керівництва економікою. Це заклало основи технічного відставання як України, так і СРСР від розвинутих країн Заходу.

Легка і харчова промисловість, сфера охорони здоров'я, освіти, науки були відновлені не в повному обсязі, тому, що їм приділялося мало уваги.

Відновлення народного господарства проходило в напруженій міжнародній обстановці - почалася "холодна війна". Розраховувати можна було ляше на власні сили. Країни Заходу звертали торговельні відносини зі СРСР, не виконували передбачені договорами постачання.