15. Краснояружский с. Г. Индивидуальное правовое регулирова- ние. Общетеоретический аспект // Государство и право - 1993- № 7.

Кудрявцев В. Н. О правопонимании и законности // Государство и право - 1994.-№ 3.

Лисюткин А. Б. К понятию законности // Правоведение - 1993.-№ 5.

Малъко А, В. Правовые средства как общетеоретическая проблема // Правоведение - 1999- № 2.

Малъко А. В. Эффективность правового регулирования // Право­ведение- 1990-№ 6.

Матузов Н. И. Еще раз о принципе «не запрещенное законом до­зволено» // Правоведение.- 1999.- № 3.

Мотовиловкер Е. Я. Теория регулятивного и охранительного права.- Воронеж, 1990.

Саванели Б. В. Правопорядок и юридическая практика - Тбили­си, 1981.

Сапун В. А. Теория правовых средств и механизм реализации права.-СПб., 2002.

Селіванов В., Діденко Н. Правова природа регулювання суспіль­них відносин // Право України - 2000- № 10.

Сорокин В. Д. Правовое регулирование. Предмет, метод, процесс (макроуровень).- СПб., 2003.

26. Теория юридического процесса-X., 1985.

Фаткулин Ф. К, Чулюкин Л. Д. Социальная ценность и эффектив­ность правовой нормы - Казань, 1977.

Червяков Н. Н. Система нормативного регулирования в обще­стве.-М., 1998.

Экимов А. И. Категория цели в науке права // Философские про­блемы государства и права.- Л., 1970.

Эффективность правового регулирования- М, 1976.

Эффективность правовых норм-М., 1980.

Юридичнишсловник

Правовий вплив - це забезпечення особистих чи соціально-значущих результатів взаємодії учасників суспільних відносин за допомогою правових засобів.

Правові засоби - це правові явища, що виражають соціальну цінність права та забезпечують досягнення соціально (зокрема, юридично) значущих результатів.

Механізм правового впливу - це система загальних та спеці­альних правових засобів, за допомогою; яких правові вимоги пере­водяться у соціальну поведінку суб'єктів, здійснюється норматив­но-правова організація суспільних відносин.

Правове регулювання - це вплив спеціальних правових засобів на поведінку учасників суспільних відносин для узгодження їх інтересів та впорядкування суспільних відносин.

Сфера правового регулювання - це соціальний простір, в яко­му може здійснюватися правовий вплив на учасників суспільних відносин.

Межі правового регулювання - це ті явища, які окреслюють сфери правового регулювання.

Тип правового регулювання - це порядок сполучення дозволів, зобов'язань та заборон для впорядкування суспільних відносин.

Правовий режим - це система методів, засобів та типів право­вого регулювання, що характеризують особливості правового впливу на поведінку суб'єктів у межах кожної галузі.

Механізм правового регулювання - це система спеціальних правових засобів, за допомогою яких здійснюється впорядкування суспільних відносин.

Нормативне правове регулювання - це система нормативно-пра­вових засобів впливу на поведінку учасників суспільних відносин.

Індивідуальне правове регулювання - це система індивідуаль­но правових засобів впливу на поведінку учасників суспільних відносин.

Соціальна якість правового регулювання - це сукупність та­ких його показників, які дають змогу виявити стан досягнення со­ціальної мети позитивного права.

Законність - це неухильне здійснення нормативно-правових приписів усіма учасниками суспільних відносин.

Правопорядок - це стан впорядкованості суспільних відносин, що складається за умов законності.

Гарантії законності - це система засобів забезпечення закон­ності.

Доцільність правового регулювання - це вибір саме тих еле­ментів та стадій правового регулювання, які сприяють досягненню його соціальної якості.

Обґрунтованість правового регулювання - це задоволення вимог щодо найбільш доцільних елементів механізму та стадій правового регулювання.

Економічність правового регулювання - це обсяг витрат, не­обхідних для досягнення мети правового регулювання.

Ефективність правового регулювання - це ступінь збігу реаль­них результатів правового регулювання із його метою.

Цінність правового регулювання - це його значущість для за­доволення інтересів особи та суспільства.

є частиною соціального впливу; здійснюється завдяки правовим засобам;

забезпечує досягнення особисто значущих результатів взаємодії учас­ників суспільних відносин;

забезпечує досягнення суспільно значущих результатів взаємодії учас­ників суспільних відносин;

доповнюється психологічною, інформаційною, виховною та іншими соціальними формами впливу;

формує ціннісно-правові установки поведінки суб'єктів права; визначає соціально корисний напрям діяльності суб'єктів права; призначенням є впорядкування суспільних відносин; метою є узгодження інтересів учасників суспільних відносин; є джерелом правової активності учасників суспільних відносин