Підстави застосування юридичної відповідальності

І

Правопорушення, що харак­теризується сукупністю ознак (елементів), які утворюють його юридичний склад (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона)

Нормативно-правовий припис, що перед­бачає можливість застосування юридичної відповідальності

Правозастосовний акт, в якому визначено конкретно обсяг та форма заходів примусу, що застосовуються до правопорушника

	МЕТА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Забезпечення інтересів суб'єктів суспільних відносин та самого суспільства			Запобігання правопорушенням

ФУНКЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

запобіжна (охоронна); захисна (відновлювальна); каральна (штрафна); виховна

ПРИНЦИПИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

справедливості (відповідальність має бути співмірною зі ступенем не­безпечності вчиненого правопорушення;

законності (юридична відповідальність повинна застосовуватися лише у випадках, передбачених законом);

гуманізму (неможливість застосування заходів примусу, що принижу­ють людську гідність);

доцільності (вибір найбільш ефективних засобів примусу); невідворотності юридичної відповідальності (жодна особа не повинна уникнути відповідальності за кожне вчинене правопорушення); обгрунтованості (аргументованість щодо фактичних обставин правопо­рушення та обраної міри відповідальності);

свочасності (юридична відповідальність та правопорушення не повинні мати значного розриву в часі)

Обставини, що виключають протиправність діяння та юридичну відповідальність

неосудність (нездатність особи оцінити свої дії); недосягнення особою встановленого законом віку; необхідна оборона (дії особи з метою захисту своїх законних прав та інтересів, а також законних прав та інтересів інших осіб від протиправ­них посягань) за умови неперевищення її меж;

уявна оборона (помилкові дії особи, пов'язані з заподіянням шкоди іншій особі (потерпілому) за обставин, коли реального посягання не було); крайня необхідність (заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, що здійснюється з метою усунення небезпеки, яка загрожує іншій особі (особам) або особистим, суспільним чи державним інтересам, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами, а заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена); казус (учинення діяння без наявності вини);

фізичний або психічний примус, унаслідок якого особа не могла керу­вати своїми вчинками;

обгрунтований ризик (для досягнення суспільно корисної мети); затримання, а також завдання шкоди під час затримання особі, яка вчи­нила протиправне діяння, та доставлення її органам влади (за умови неперевищення заходів затримання); малозначність правопорушення; виконання законного наказу або розпорядження;

виконання спеціального завдання із запобігання чи розкриття злочин­ної діяльності організованої групи (злочинної організації); втрата діянням суспільної або особистої шкідливості чи небезпечності

ЗАСОБИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Види		Підстава
Засоби кримінальної відповідальності (ви­правні роботи, арешт, довічне позбавлення волі)		Вчинення злочину
Засоби конституційної відповідальності (усунення Президента України з поста в по­рядку імпічмента; прийняття резолюції не­довіри Кабінету Міністрів України)		Вчинення конституційного проступку
Засоби адміністративної відповідальності (попередження, адміністративний арешт, штраф)		Вчинення адміністратив­ного проступку
Засоби дисциплінарної відповідальності (до­гана, звільнення, пониження у військовому званні)		Вчинення дисциплінарно­го проступку
Засоби матеріальної відповідальності (ви­дання наказу про стягнення з зарплати пра­цівника шкоди, завданої його винними діями підприємству)		Вчинення матеріального проступку
Засоби цивільної (майнової) відповідальнос­ті (відшкодування збитків, витребування майна з чужого незаконного володіння, при­судження обов'язку до виконання)		Вчинення цивільного про­ступку
Засоби господарської відповідальності (ану­лювання ліцензії, примусовий поділ моно­польного утворення, скасування державної реєстрації)		Вчинення господарського проступку
Засоби сімейної відповідальності (розірван­ня шлюбу, позбавлення батьківських прав, відібрання дитини)		Вчинення цивільного про­ступку
Засоби податкової відповідальності (виник­нення податкової застави в позадоговірному порядку, узгодження з податковим органом господарських операцій з відчуження майна)		Вчинення податкового проступку
Засоби цивільно-процесуальної відповідаль­ності (видалення судом порушника порядку з залу судових засідань)		Вчинення цивільно-проце­суального проступку
Засоби міжнародної відповідальності (рести­туція, сатисфакція, зупинення зовнішньоеко­номічної діяльності, застосування індивіду­ального режиму ліцензування)		Вчинення міжнародного проступку

357

ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

конституційна;

кримінальна;

адміністративна;

цивільна;

господарська;

дисциплінарна;

матеріальна;

земельна;

екологічна;

сімейна;

процесуальна;

міжнародна