Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини

Документальний (Зага­льна декларація прав людини 1948 р., Міжна­родний пакт про грома­дянські та політичні права 1966 р., Міжнарод­ний пакт про економіч­ні, соціальні та культур­ні права 1966 р.)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ: -документальний (Кон­венція про захист прав та основних свобод лю­дини 1950 р., Паризька Хартія для нової Євро­пи 1990 р., Європейська соціальна хартія); - діяльнісні (Європейсь­кий Суд з прав людини)

АРАБСЬКИЙ: - документальний (Каїр­ська декларація про права людини за ісла­мом 1990 р.;

-діяльнісний (Організа­ція «Ісламська конфе­ренція»)

Універсаль­ний

РЕГІОНАЛЬНІ

Діяльнісний (комі­тети, комісії та інші органи ООН, Міжнародний Суд)

АМЕРИКАНСЬКИЙ:

• документальний (Американська декла­рація прав і обов'язків людини 1948 р., Аме­риканська конвенція про права людини 1969 р.;

• діяльнісний (Міжна­родна комісія з прав людини, Міжамери­канський суд з прав людини)

Африканський:

• документальний (Африканська Хартія прав людини і народів 1981 р.);

• діяльнісний (Афри­канська комісія з прав людини і народів)

ОЗНАКИ ПРАВОСВІДОМОСТІ

є специфічною формою суспільної свідомості;

змістом її є правові почуття, переконання, ідеї, концепції, що відобра­жають ставлення до чинного чи бажаного права; є джерелом права (генерує ідеали, цінності); її носіями є суб'єкти права;

вона є невід'ємним елементом правового діяння;

її структура включає правову психологію та правову ідеологію

СТРУКТУРА ПРАВОСВІДОМОСТІ

За формою відображення дійсності:

• почуття;

• звички;

• настрої

Правова	Правова
психологія	ідеологія

За змістом правових поглядів:

• знання права;

• оцінювання права;

• стереотипи правової поведінки

За формою відображення дійсності:

• ідеї;

• уявлення;

• погляди;

• поняття;

• концепції

ВИДИ ПРАВОСВІДОМОСТІ

За суб'єктним складом:

• індивідуальна;

• колективна

За глибиною відображення правової реальності:

• буденна;

• Професійна;

• наукова

За територіальною поширеністю:

• локальна;

• загальна

ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ

правове навчання;

правова поінформованість;

самовиховання;

правомірна юридична практика

	ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ
		г			і		г
Правовий нігілізм (зневажливе, негативне ставлення до права або заперечення його цінності взагалі): - правопорушення; - невиконання нормативно-правових при­писів; - підміна законності доцільністю; - юридичні колізії; - конфлікти між органами державної влади; - порушення прав і свобод особи						Правовий ідеалізм (абсолютизація прав та юридичної практики): - використання правових за­собів у сферах, де відсутня потреба в їх застосуванні; - декларативний характер нормативно-правових при­писів; - переоцінювання можли­востей права