Обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів

загальний, абстрактний характер нормативно-правових приписів, які необхідно конкретизувати до життєвих ситуацій;

фіксування в нормативно-правових приписах спеціальних юридичних

термінів, оцінювальних понять;

недосконалість правотворчої техніки;

дефектність правотворчої діяльності;

незбіг змісту норми права та тексту джерела права;

зміни в розвитку суспільних відносин;

відставання системи джерел права від розвитку суспільних відносин; відносна визначеність нормативно-правових приписів

ВИДИ ТЛУМАЧЕННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ (ОБСЯГОМ)
	буквальне; поширювальне; обмежувальне
СПОСОБИ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ
	філологічний (граматичний, текстовий, мовний); логічний; системний; історичний; цільовий (телеологічний); функційний; спеціально-юридичний
		ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ ЗА ОБСЯГОМ

Зміст припису Зміст припису Зміст припису

1. Поширювальне 2. Буквальне 3. Обмежувальне

(зміст є ширшим (зміст і текст (зміст є вужчим від тексту припису від тексту

припису) збігаються) припису)

Види тлумачення-роз'яснення нормативно-правових приписів

За юридичною значущістю:

офіційне;

неофіційне

За сферою дії: нормативне; казуальне

За рівнем пізнання: буденне;

професійне юридичне; доктринальне

За авторством норми права, що тлумачиться: автентичне (авторське); делеговане (легальне)

ОЗНАКИ ШТЕРПРЕТАІДІЙНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

є юридичним актом компетентного суб'єкта; є формальнообов'язковим для всіх суб'єктів права; містить правила-розуміння змісту норми права; мають юридичну форму зовнішнього вираження; мають юридичну силу, похідну від суб'єкта правотлумачення; правило-роз'яснення не виходить за межі норми права; не створюють нових і не змінюють, не скасовують чинних норм права; правила-роз'яснення діють лише протягом строку дії нормативно-пра­вового припису, що витлумачений;

не мають самостійного значення та діють в єдності з нормативно-правовими приписами,які тлумачать

ВИДИ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
За юридичною формою вираження: - постанови; - роз'яснення; - ухвали; - рішення; - висновки	<-<-	-► -► ->	За галузевою належністю: - акти тлумачення конституційних нормативно-правових приписів; - акти тлумачення кримінальних нормативно-правових приписів; - акти тлумачення цивільних нор­мативно-правових приписів
За суб'єктами: - акти органу законодавчої влади; - акти глави держави; - акти органів судової влади; - акти органів виконавчої влади
			За характером норми права, що тлумачиться: - матеріальні; - процесуальні
За сферою дії: - казуальні; - нормативні, що за авторст­вом норм права, що тлума­чаться, поділяються на: 1) акти автентичного тлумачення; 2) акти делегованого тлумачення			За формою зовнішнього прояву: - письмові
			За юридичною значущістю: - акти офіційного тлумачення

тлумачення Конституції України здійснює Конституційний Суд України; ■ метою такого тлумачення є переборення невизначеності в розумінні конституційних положень, встановлення дійсного змісту нормативно-правових приписів Конституції України;

конституційний нормативно-правовий припис тлумачиться в межах конституційно-правової галузі; • при тлумаченні Конституції України має враховуватися принцип сис­темності тлумачення;

принципи та норми розділу І Конституції України є основоположними для інших норм Конституції - зокрема та системи джерел права Украї­ни - загалом;

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне подання щодо офіційного тлумачення Конституції України (Президент України, не менш як 45 народних де­путатів, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Вер­ховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування);

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єктів права на конституційне звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України (громадяни України, іноземці, апатриди, юридичні особи) з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної особи; строк конституційного провадження не може перевищувати: для кон­ституційного подання - 3 місяців, для конституційного звернення -6 місяців з моменту його відкриття;

у справах з питань офіційного тлумачення Конституції України Кон­ституційний Суд України дає висновки;

тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України здійс­нюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України, які є правомочними за умови присутності не менше ніж 12 з 18 суддів; висновки Конституційного Суду України вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше ніж 10 суддів;

тлумачення Конституції України є офіційним, обов'язковим для всіх суб'єктів на всій території України;

тлумачення Конституції України є остаточним та не може бути оскаржене; правила-роз'яснення, що містяться в актах тлумачення Конституційно­го Суду України, є невід'ємними від норм Конституції України; тлумачення Конституції України може бути нормативним або казуальним; тлумачення має важливе значення як для правотворчої, так і для право-застосовчої та правореалізаційної діяльності;

при тлумаченні нормативно-правових приписів Конституції України необхідно враховувати, що: 1) норми Конституції є нормами прямої дії; 2) Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та підзаконні акти приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй

ОСОБЛИВОСТІ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ПРИПИСІВ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ