Загальна;

охоплює всі або значну частину нормативно-пра­вових галузей, змінює великий обсяг норматив­но-правових при­писів, а її резуль­татом є звідний кодифікований акт (Основи зако­нодавства Украї­ни про охорону здоров'я)

Міжгалузева (комплексна): - охоплює норматив­но-правові приписи декількох норматив­но-правових галу­зей, що регулюють об'ємні сфери од­норідних суспіль­них відносин або комплексної норма­тивно-правової га­лузі (Кодекс торго­вельного мореплав­ства України, ГКУ)

Галузева:

- охоплює нормати­вно-правові приписи окремих норматив­но-право­вих галу­зей (ЦКУ, ЦПКУ, ККУ, КПКУ)

Спеціальна:

- охоплює норматив­но-правові приписи окремих нормативно-правових інститутів (Бюджетний кодекс Ук­раїни, Вод­ний кодекс України)

основи законодавства (містять найбільш загальні, принципові приписи відповідних галузі, інститутів);

кодекси (містять приписи найбільш детального та всеохоплюючого регулювання в межах галузі, інституту);

статути (містять нормативно-правові приписи, що регулюють діяль­ність окремих органів, підприємств, установ, організацій в тій чи іншій сфері суспільних відносин);

положення (містять нормативно-правові приписи, що визначають право­вий статус окремих органів, установ, їх груп або структурних підрозділів); регламенти (містять нормативно-правові приписи, що визначають право­вий статус певного органу (установи) та процедуру його (її) діяльності); правила (містять нормативно-правові приписи, що визначають порядок діяльності певних органів, установ, організацій)

Консолідація (напр., Кодекс доріг громадського користування (Франція), Консолідований акт про охорону природи (Англія)

Об'єднання (за предметом) нормативно-правових приписів в єдиним звідним актом		Без зміни змісту
ОЗНАКИ КОНСОЛІДАЦІЇ

нормативно-правові приписи об'єднуються за предметом регулю­вання;

об'єднання приписів відбувається в єдиному звідному акті; систематизація здійснюється без зміни нормативно-правових приписів, що зафіксовані в чинних джерелахправа; містить частково ознаки як інкопорації, так і кодифікації; нормативно-правові приписи, що використовуються з чинної системи джерел права, розташовуються в певній послідовності в межах загаль­ної структури майбутнього акта;

здійснюється зовнішнє опрацювання та редакційне правлення (ко­ригування) нормативно-правових приписів для досягнення єдиного стилю;

використовується уніфікована термінологія;

усувається дублювання, суперечності в нормативно-правових припи­сах, замінюється застаріла термінологія

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ

Актів україни

збільшення кількості нормативно-правових актів; виникнення значної кількості суперечливих і конкуруючих норматив­но-правових приписів, наявність прогалин у законодавстві;

зростання частки дублювань нормативно-правових приписів, їх розбіж­ностей;

зацентралізованість системи нормативно-правових актів; наявність численних змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, що знижує ефективність правового регулювання, авторитетність нормативно-правових актів;

невідповідність усього нормативно-правового масиву Конституції України;

невідповідність значної частини нормативно-правових актів України міжнародним стандартам;

відсутність ефективного механізму реалізації нормативно-правових актів та належного контролю за їх виконанням

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ