Особливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів україни

згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України;

згідно зі ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» такі договори застосовуються в порядку, передбаченому для норм на­ціонального законодавства;

ст. 9 Конституції України визначає, що укладення міжнародних дого­ворів, які суперечать Конституції України, є можливим лише після вне­сення відповідних змін до Конституції України;

ст. 18 Конституції України визначає, що зовнішьополітична діяльність України здійснюється за загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права;

ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» містить таке застереження; «Якщо міжнародним договором України, який на­брав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то за­стосовуються правила міжнародного договору»;

підставами тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів є: 1) неузгодженість норм міжнародного та внутрішьодер-жавного права, 2) відсутність сталої та чіткої практики застосування норм міжнародного права;

Закон України «Про Конституційний Суд України» визначає коло суб'єк­тів права на конституційне подання щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість (Президент України, Кабінет Міністрів України); строк конституційного провадження у даній категорії справ - не більше ніж 3 місяці з моменту його відкриття;

у справах з питань офіційного тлумачення міжнародних договорів України Конституційний Суд України дає висновки; тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів здійснюється на пленарних засіданнях Конституційного Суду України, які є правомочними за умови присутності не менше ніж 12 з 18 суддів; висновки Конституційного Суду України вважаються наданими, якщо за них проголосували не менше ніж 10 суддів;

дія висновків про тлумачення міжнародних договорів поширюється на всіх суб'єктів права на всій території України;

ці висновки є тлумаченням Конституції України та є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені;

тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України є важливим для правотворення, а також уподібненого правоза-стосування та правореалізації;

при тлумаченні міжнародних договорів України необхідно враховувати: 1) положення міжнародного права про пріоритет загальновизнаних прин­ципів та норм міжнародного права, 2) положення щодо належності Кон­ституції України до найвищої юридичної сили в системі джерел права України

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відпо- відних джерел права з метою правильного їх застосування та реа- лізації:

1) інкорпорація нормативно-правових приписів; 2) створення нормативно-правових приписів; 3) тлумачення нормативно-право­вих приписів; 4) облік нормативно-правових приписів.

2. Діяльність щодо встановлення змісту норми права, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора:

1) тлумачення-роз'яснення; 2) систематичне тлумачення; 3) ці­льове тлумачення; 4) тлумачення-з'ясування.

3. Діяльність щодо пояснення та зовнішнього вираження змісту норми права для його доведення до суб'єктів правозастосу- вання та правореалізації:

1) тлумачення-роз'яснення; 2) систематичне тлумачення; 3) ці­льове тлумачення; 4) тлумачення-з'ясування.

4. Сукупність мовних засобів, що використовуються для лек- сичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису з метою встановлення змісту об'єктивованої у ньому норми права:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлума­чення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологіч­ного тлумачення.

5. Сукупність законів формальної логіки, які використову- ються для аналізу логічної структури норми права, об'єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлума­чення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологіч­ного тлумачення.

6. Сукупність прийомів, які використовуються для аналізу сис- темних зв'язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), їх місця та ролі у системі права (системі джерел права):

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлума­чення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологіч­ного тлумачення.

7. Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерела права для встановлення змісту відповідних норм права, що об'єктивовані у них:

1) спосіб історичного тлумачення; 2) спосіб логічного тлума­чення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологіч­ного тлумачення.

8. Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для виявлення цілей джерела права для встановлення змісту норм пра- ва, що об'єктивовані у них:

1) спосіб телеологічного тлумачення; 2) спосіб логічного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; спосіб філоло­гічного тлумачення.

9. Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретних обставин, умов, у яких діє нормативно- правовий припис, а також оцінювальних, альтернативних нор- мативно-правових приписів відповідних джерел права з метою встановлення змісту норм права, що об'єктивовані у них:

1) спосіб функційного тлумачення; 2) спосіб логічного тлума­чення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологіч­ного тлумачення.

10. Сукупність прийомів та засобів юридичної техніки, які використовуються для аналізу юридичних термінів, понять, конструкцій, що містяться у відповідних джерелах права з метою встановлення змісту норм права, що об'єктивовані у них.

1) спеціально-юридичний спосіб тлумачення; 2) спосіб логіч­ного тлумачення; 3) спосіб систематичного тлумачення; 4) спосіб філологічного тлумачення.

11. У відповідях під якими номерами правильно вказано етапи тлумачення нормативно-правових приписів:

1) створення нормативно-правових приписів; 2) тлумачення-з'ясування; 3) тлумачення-роз'яснення; 4) облік нормативно-правового припису.

12. У відповідях під якими номерами правильно вказано мету тлумачення нормативно-правових приписів:

1) виховна; 2) уподібнене розуміння змісту норми права; 3) охо­ронна; 4) правильне застосування нормативно-правових приписів?

13. У відповідях під якими номерами правильно вказано об'єкт правотлумачення:

1) гіпотеза; 2) нормативно-правовий припис; 3) наука; 4) юри­дична практика?

14. У відповідях під якими номерами правильно вказано пред- мет правотлумачення:

1) диспозиція; 2) зміст норми права; 3) нормативно-правовий акт; 4) гіпотеза?

15. У відповідях під якими номерами правильно вказано зна- чення правотлумачення:

1) забезпечує правильне правозастосування; 2) встановлює юридичний факт; 3) дає змогу виявити правотворчі помилки; 4) дозволяє створити нормативно-правовий акт?

16. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:

1) є передумовою ефективної правореалізації; 2) встановлює юридичний факт; 3) є засобом забезпечення законності правоза­стосування; 4) дає змогу створити нормативно-правовий акт?

17. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:

1) дає змогу виявити нормативно-правові прогалини; 2) вста­новлює юридичний факт; 3) сприяє подоланню нормативно-право­вих прогалин; 4) дає змогу створити нормативно-правовий акт?

18. У відповідях під якими номерами правильно визначено значення правотлумачення:

1) дає змогу наповнити змістом абстрактні нормативно-право­ві приписи; 2) встановлює юридичний факт; 3) забезпечує уподіб­нене правозастосування; 4) дає змогу створити нормативно-право­вий акт?

19. У відповідях під якими номерами правильно визначено обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно- правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) за­гальний абстрактний характер нормативно-правових приписів; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних норма­тивно-правових актах; 4) наявність у нормативно-правових припи­сах оціночних понять?

20. У відповідях під якими номерами правильно визначено обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно- правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) фікса­ція у нормативно-правових приписах спеціальних юридичних тер­мінів; 3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нор­мативно-правових актах; 4) недосконалість правотворчої техніки?

21. У відповідях під якими номерами правильно визначено обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно- правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) де­фектність правотворчої діяльності; 3) фіксація нормативно-право­вих приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) неспів-падіння норми права і тексту джерела права?

22. У відповідях під якими номерами правильно визначено обставини, що зумовлюють необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:

1) фіксація нормативно-правових приписів у законах; 2) змі­ни, що викликані розвитком суспільних відносин; 3) фіксація нор­мативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах; 4) відставання системи джерел права від розвитку суспіль­них відносин?

23. У відповідях під якими номерами правильно вказано спо- соби тлумачення-з'ясування:

1) філологічний; 2) систематичний; 3) політичний; 4) мораль­ний?

24. У відповідях під якими номерами правильно вказано спосо- би тлумачення-з'ясування:

1) історичний; 2) логічний; 3) політичний; 4) моральний?

25. У відповідях під якими номерами правильно вказано спо- соби тлумачення-з'ясування:

1) функційний; 2) цільовий; 3) політичний; 4) моральний?

26. У відповідях під якими номерами правильно вказано спо- соби тлумачення-з'ясування:

1) телеологічний; 2) спеціально-юридичний; 3) політичний; 4) моральний?

27. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі ст. 1187 ЦК України (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. «Про практику за- стосування судами земельного законодавства при розгляді цивіль- них справ»):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

28. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: Положення ч. 1 ст. 86 Конституції України, а також ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про статус народних депутатів України» 17.11.1992 р. слід розуміти так: «Народний депутат України не має права звер- татися до органів та посадових осіб, що здійснюють функції діз- нання і досудового слідства з вимогами і пропозиціями з питань, які стосуються проведення дізнання та досудового слідства у кон- кретних кримінальних справах» (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 р., спр. №1-11/2002):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

29. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: Положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі в аспекті конституцій- ного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадя- нина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом» (рішення Конститу- ційного Суду України від 9 липня 2002 р., спр. № 1-2/2002)?

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

30. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Встановивши, що угода укладена з метою приховати іншу угоду, суд відповідно до ч. 2 ст. 58 ЦК України визнає, щ сторонами укладена та угода, яку вони дійсно мали на увазі» (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»)?

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

31. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: згідно з п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради Украї- ни належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна їх меж, найменування і перейменування тільки районів, а не ра- йонів у містах (Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 р. справа № 1-39/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

32. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: під поняттям «організація управління районами в містах», що міститься у ч. 5 ст. 140 Конституції України, в системному зв'язку зі статтями 142 і 143, треба розуміти повноваження міських рад як органів місце- вого самоврядування в містах з районним поділом приймати рі- шення щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпе- чення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи неутворення в місті районних рад та в разі їх утворен- ня визначення обсягу і меж повноважень районних рад; адміністра- тивно-територіального устрою та з інших питань у межах і порядку, визначених Конституцією та законами України. (Рішення Консти- туційного Суду України від 13.07.2001 р. справа № 1-39/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільового; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного

33. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: положення п. 13 ч. 1 ст. 92 Конституції України про те, що виключно законами України визначається «територіальний устрій України», треба ро- зуміти так, що питання територіального устрою України, зокрема визначення змісту цього поняття, правового статусу і видів адміні- стративно-територіальних одиниць, повноваження органів щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою Украї- ни, є питанням загальнодержавного значення і врегульовують- ся лише законом. (Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 р. справа № 1-39/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

34. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: Положення п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядуванню в Україні» про те, що до компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень з питань адміністративно- територіального устрою, треба розуміти так, що вирішення цих питань не віднесено виключно до повноважень державних орга- нів і може здійснюватися сільськими, селищними, міськими ра- дами в межах і порядку, визначених цим та іншими законами України. (Рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 р. справа № 1-39/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

35. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Словосполучен- ня «інші види діяльності», яке вживається у ч. 4 ст. 81 Конституції України потрібно розуміти так, що ним охоплюються як види діяльності, передбачені ч. 2 ст. 78, так і види діяльності, які згідно з ч. З ст. 78 Конституції України встановлюються законом» (рі- шення Конституційного Суду України від 13.05.1997 р. справа № 03/29-97):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

36. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «До конфіден- ційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані)» (рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 р., справа № 18/203-97):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

37. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Поняттям «про- фесійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації», яке вживається в абзаці шостому ч. 1 ст. 431 Кодексу законів про працю України, охоплюється будь-яка професійна спілка (проф- спілкова організація), яка відповідно до Конституції та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту її трудових і соціально- економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така про- фесійна спілка стороною колективного договору, угоди» (рішен- ня Конституційного Суду України від 29 жовтня 1998 р., справа № 1-31/98):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

38. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 2 ст. 6 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про зовнішню економічну діяльність», треба розуміти так, що передбачена ним письмова форма є обов'язковою для будь-якого зовнішньоекономічного договору (контракту), що укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України. Винятки з цього правила можуть встановлюватися лише законом або міжна- родним договором України» (рішення Конституційного Суду України від 26.11.1998 р., справа 1-17/98):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

39. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли во- ни пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба ро- зуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)» (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р., справа № 1-7/99):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

40. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 5 ст. 22 Закону України «Про міліцію» щодо членів сімей, які про­живають з працівниками міліції, треба розуміти так, що ці особи постійно проживають разом з працівниками міліції в будинках приватного, державного і громадського житлового фонду, розта­шованих у сільській місцевості та в селищах міського типу, і від­повідають іншим ознакам (вимогам), викладеним у п. 1 цього Рі­шення, для визнання їх членами сім'ї працівника міліції» (рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 р., справа № 1-8/99): 1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

41. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Згода Верховної Ради України на притягнення народного депутата України до кри- мінальної відповідальності має бути одержана до пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину відповідно до чинного Кримінально-процесуального кодексу України» (рішення Консти- туційного Суду України від 27.10.1999 р., справа № 1-15/99):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

42. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 1 ст. 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як дер- жавна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діло- водства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Кон- ституції України) (рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 р., справа № 1-6/99)»:

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

43. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 2 ст. 6 Кримінального кодексу України треба розуміти так, що зво- ротну дію в часі мають лише закони, які скасовують або пом'як- шують кримінальну відповідальність особи» (рішення Конститу- ційного Суду України від 19.04.2000 р., справа № 1-3/2000):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

44. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 2 ст. 59 Конституції України про те, що для забезпечення права на захист від обвинувачення ... в Україні діє адвокатура» треба розу­міти як одну із конституційних гарантій, що надає підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість реалізувати своє право вільно, вибирати захисником у кримінальному судочинстві адво­ката - особу, яка має право на заняття адвокатською діяльністю» (рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000 р., справа № 1-17/2000):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

45. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 2 ст. 93 Конституції України щодо позачергового розгляду Верхов- ною Радою України законопроектів, визначених Президентом України як невідкладні, в аспекті порушеного в конституційному поданні питання, треба розуміти так, що такі законопроекти мають бути терміново включені Верховною Радою України до порядку денного її сесії і розглянуті у пріоритетному порядку - раніше від інших законопроектів - на всіх стадіях законодавчого процесу відповідно до процедури, встановленої Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України» (рішення Конституційного Суду України від 28.03.2001 р., справа № 1-5/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

46. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 1 ст. 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про прове- дення зборів, мітингів, походів і демонстрацій і аспекті конститу- ційного подання треба розуміти так, що організатори таких мир- них зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийняті строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають бути його гарантією і водночас надавати можливість відповідним орга- нам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжи- ти заходів щодо безперешкодженого проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадсько- го порядку прав і свобод інших людей» (рішення Конституційного Суду України від 19.04.2001 р., справа № 1-30/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

47. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Частина 1 ст. 35 Закону України «Про бюджетну систему України» відповідно до якої «внесення змін, уточнень та доповнень до бюджетів протя- гом бюджетного року здійснюються в порядку, передбаченому цим Законом для затвердження відповідних бюджетів, за своїм змістом є відсильною і в системному зв'язку зі ст. 28 та іншими положеннями названого Закону її треба розуміти так, що затвер- дження відповідних бюджетів є самостійною стадією бюджетно- го процесу, яке не стосується безпосереднього порядку ініцію- вання змін, уточнень та доповнень до бюджетів протягом бюд- жетного року» (рішення Конституційного Суду України від 17.05.2001 р., справа № 1-12/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

48. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «З огляду на те, що за чинним Кодексом України про адміністративні правопору- шення суб'єктами адміністративної відповідальності є фізичні особи, у ч. З ст. 2 цього Кодексу. Під словосполучення, законодав- ством «ще не включеним до Кодексу» слід розуміти закони, що встановлюють відповідальність фізичних осіб за вчинення адміні- стративних правопорушень, які ще не включені в установленому порядку до зазначеного Кодексу» (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2001 р., справа № 1-22/2001):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

49. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «З дня набуття чинності ч. 1 ст. 5 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», спеці- альне законодавство та державні гарантії захисту іноземних інвес- тицій, які діяли на момент реєстрації інвестицій і підлягали засто- суванню на вимогу іноземного інвестора на підставі гарантій від зміни законодавства, застосовуються у межах, передбачених ст. З цього Закону та ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяль- ність» (рішення Конституційного Суду України від 29.01.2002 р., справа № 1-17/2002):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

50. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення ч. 1 ст. 140 Конституції України необхідно розуміти так, що ці по­ложення дають визначення: місцевого самоврядування як права територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України» (рішення Конституційного Суду України від 18.06.2002 р., справа № 1-16/2002):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

51. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Положення абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомчості господарським судам прав « у спорах про ви- знання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві» треба розуміти так, що господарським судам підвідомчі справи про визнання недійсним чинних як нормативних, так і ненормати- вних актів незалежно від дати їх прийняття» (рішення Конститу- ційного Суду України від 02.07.2002 р., справа № 1-8/2002):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

52. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Цей порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) має бути дотриманий незалежно від того, укладається договір шляхом скла- дання одного документа чи кількох документів, можливість чого передбачена ч. 2 ст. 154 Цивільного кодексу УРСР» (рішення Кон- ституційного Суду України від 26.11.1998 р., справа № 1-17/98):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

53. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Термін «законо- давство», що вживається у ч. З ст. 21 Кодексу законів про працю України щодо визначення сфери застосування контракту як особ- ливої форми трудового договору, треба розуміти так, що ним охо- плюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийня- ті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України» (рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р., справа « 17/81-97, № 1-1/98):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

54. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Частину 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без гро- мадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушу- ються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод» (рішення Конститу- ційного Суду України від 25.12.1997 р., справа № 18/1203-97 та ін.):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

55. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Статтю 58 Кон- ституції України та п. 2 Перехідних положень Конституції Украї- ни потрібно розуміти так, що дія ч. 2 і ч. З ст. 78 і ч. 4 ст. 81 Кон- ституції України щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності не поширюється на народних депутатів України, обраних у період від 27.03.1994 р. по 8.06.1995 р., коли на конституційному рівні було встановлено обмеження на таке поєднання» (рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 р., справа № 03/29-97):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

56. Установіть, за допомогою якого способу тлумачення було сформульовано правило-розуміння норми права: «Частина 3 ст. 81 Конституції України, яка передбачає порядок дострокового при- пинення повноважень народну депутатів України за рішенням Верховної Ради України, стосується виключно випадків, передба- чених ч. 2 ст. 81 Конституції України і не поширюється на випад- ки, передбачені ч. 2 ст. 78 Конституції України» (рішення Консти- туційного Суду України від 13.05.1997 р., справа № 03/29-97):

1) філологічного; 2) логічного; 3) систематичного; 4) цільово­го; 5) функційного; 6) історичного; 7) спеціально-юридичного.

57. У відповідях під якими номерами правильно вказано види тлумачення за результатми (обсягом):

1) цільове; 2) буквальне; 3) обмежувальне; 4) казуальне?

58. У відповідях під якими номерами правильно вказано види тлумачення за результатами (обсягом):

1) цільове; 2) поширювальне; 3) буквальне; 4) казуальне?

59. Укажіть, як називається результат інтерпретації, коли зміст норми права повністю збігається з нормативно-правовим припи- сом джерела права:

1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поши­рювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.

60. Укажіть, як називається результат інтерпретації, коли зміст норми права вужчий від нормативно-правового припису джерела права:

1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поши­рювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.

61. Укажіть, як називається результат інтерпретації, коли зміст норми права ширший від нормативно-правового припису джерела права:

1) казуальне тлумачення; 2) буквальне тлумачення; 3) поши­рювальне тлумачення; 4) обмежувальне тлумачення.

62. У відповідях під якими номерами правильно вказано види тлумачення-роз'яснення за сферою дій:

1) нормативне; 2) офіційне; 3) казуальне; 4) делеговане?

63. У відповідях під якими номерами правильно вказано види тлумачення-роз'яснення за юридичною значущістю:

1) неофіційне; 2) делеговане; 3) історичне; 4) офіційне?

64. У відповідях під якими номерами правильно вказано види тлумачення-роз'яснення за авторством норми, яка тлумачиться:

1) неофіційне; 2) делеговане; 3) аутентичне; 4) офіційне?

65. У відповідях під якими номерами правильно вказані види неофіційного тлумачення:

1) нормативне; 2) професійне юридичне; 3) доктринальне; 4) цільове?

66. У відповідях під якими номерами правильно вказано види неофіційного тлумачення:

1) нормативне; 2) буденне; 3) доктринальне; 4) цільове?

67. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор- мативно-правових приписів, яке здійснюється суб'єктом, що не має на це офіційних повноважень та не має обов'язкового ха- рактеру:

1) офіційне; 2)логічне; 3) неофіційне; 4) філологічне.

68. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор- мативно-правових приписів, що здійснюється компетентним суб'єктом і є обов'язковим для всіх суб'єктів права:

1) неофіційне; 2) філологічне; 3) систематичне; 4) офіційне.

69. Суб'єктами офіційного тлумачення нормативно-правових приписів можуть бути:

1) спеціально на це уповноважений орган; 2) юристи-прак-тики; 3) громадянин; 4) юристи-вчені.

70. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор- мативно-правових приписів, що має загальний характер і є обо­в'язковим при розгляді інших справ:

1) аутентичне; 2) логічне; 3) нормативне; 4) офіційне.

71. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор- мативно-правових приписів, що поширюється лише на конкретний випадок, з приводу якого здійснюється інтерпретація:

1) нормативне; 2) логічне; 3) історичне; 4) казуальне.

72. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор- мативно-правових приписів, що здійснюється самим суб'єктом правотворення:

1) логічне; 2) автентичне; 3) філологічне; 4) систематичне.

73. Укажіть, як буде називатися тлумачення положень указу Президента України, що зафіксовано у спеціальному акті Прези- дента України:

1) делеговане; 2) автентичне; 3) неофіційне; 4) професійне.

74. Укажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нор- мативно-правових приписів, що здійснюється спеціально на це уповноваженим суб'єктом:

1) цільове; 2) логічне; 3) делеговане; 4) автентичне.

75. Укажіть як буде називатися тлумачення положень закону України, що зафіксоване у рішенні Конституційного Суду України:

1) автентичне; 2) логічне; 3) делеговане; 4) цільове.

76. Укажіть, як називається вид неофіційного тлумачення, що містить наукове роз'яснення змісту норми права:

1) систематичне; 2) доктринальне; 3) буденне; 4) професійне юридичне.

77. Суб'єктами доктринального тлумачення можуть бути:

1) орган держави, який встановив норму права; 2) юристи-практики; 3) громадянин; 4) юристи-вчені.

78. Укажіть, як називається вид неофіційного тлумачення, що містить роз'яснення змісту норми права, яке здійснене на підставі професійних (практичних) правових знань:

1) системне; 2) доктрин; 3) буденне; 4) професійне юридичне.

79. Укажіть, як називається вид неофіційного тлумачення, яке здійснене будь-якими суб'єктами і не потребує спеціальних пра- вових знань:

1) системне; 2) доктрин; 3) буденне; 4) професійне юридичне.

80. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки інтерпретаційно-правових актів:

1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) за­кріплює правила - розуміння змісту норми права; 4) не виходить за межі правової норми?

81. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки інтерпретаційно-правових актів:

1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) є юридичним актом компетентного суб'єкта; 4) є формально-обо­в'язковим для всіх суб'єктів права?

82. У відповідях під якими номерами правильно вказані ознаки інтерпретаційно-правових актів:

1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) має юридичну форму зовнішнього виразу; 4) має юридичну силу похі­дну від суб'єкта правотлумачення?

83. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки інтерпретаційно-правових актів:

1) має вищу юридичну силу; 2) закріплює норму права; 3) не створює нових норм; 4) правила-роз'яснення діють протягом стро­ку дії самого нормативно-правового припису?

84. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки інтерпретаційно-правових актів:

1) мають вищу юридичну силу; 2) закріплюють норму права; 3) не змінюють існуючих норм права; 4) діють в єдності з норма­тивно-правовими приписами, які тлумачать?

85. У відповідях під якими номерами правильно вказано ознаки інтерпретаційно-правових актів:

1) мають вищу юридичну силу; 2) закріплюють норму права; 3) не відміняють норми права; 4) не мають самостійного значення?

86. У відповідях під якими номерами правильно вказано види інтерпретаційно-правових актів за сферою дії:

1) письмові; 2) нормативні; 3) усні; 4) казуальні?

87. У відповідях під якими номерами правильно вказано види інтерпретаційно-правових актів за сферою дії:

1) постанови; 2) роз'яснення; 3) нормативні; 4) казуальні?

88. У відповідях під якими номерами правильно вказано види інтерпретаційно-правових актів за юридичною формою вираження:

1) закони; 2) постанови; 3) підзаконні акти; 4) ухвали?

89. У відповідях під якими номерами правильно вказано види інтерпретаційно-правових актів за юридичною формою вираження:

1) закони; 2) рішення; 3) підзаконні акти; 4) висновки?

90. У відповідях під якими номерами правильно вказано види інтерпретаційно-правових актів за галузевою належністю:

1) акти тлумачення нормативно-правових приписів; 2) акти застосування нормативно-правових приписів; 3) акти тлумачення норм цивільного права; 4) акти застосування норм цивільного права?

91. У відповідях під якими номерами правильно вказано види інтерпретаційно-правових актів за авторством норм права, зміст яких встановлюється:

1) акти нормативного тлумачення; 2) акти автентичного тлу­мачення; 3) акти казуального тлумачення; 4) акти делегованого тлумачення?

92. У відповідях під якими номерами правильно вказано види інтерпретаційно-правових актів за суб'єктами тлумачення:

1) акти органу законодавчої влади; 2) акти глави держави; 3) релігійні організації; 4) політичні партії?

93. У відповідях під якими номерами правильно вказано види інтерпретаційно-правових актів за суб'єктами тлумачення:

1) акти судових органів; 2) акти органів виконавчої влади;

3) акти релігійні організації; 4) акти політичні партії?

94. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення Кон­ституції здійснює Конституційний Суд України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) метою тлума­чення Конституції є встановлення дійсного змісту конституційно-правових приписів?

95. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення здійс­нюється у межах конституційно-правової галузі; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) при тлумаченні враховується принцип системності?

96. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) принципи та нор­ми першого розділу є основоположними для інших норм Консти­туції; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною;

4) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачен- ня Конституції України є Президент України?

97. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом консти­туційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; 3) тери­торія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конститу­ції України є Верховний Суд України?

98. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом консти­туційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є Кабінет Міністрів України; 3) територія України в ме­жах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом конституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є Вер­ховна Рада Автономної Республіки Крим?

99. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом конститу­ційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є не менше ніж 45 народних депутатів України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом кон­ституційного подання про необхідність тлумачення Конституції України орган місцевого самоврядування?

100. У відповідях під якими номерами правильно вказано осо- бливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом консти­туційного подання про необхідність тлумачення Конституції України є інші органи державної влади; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом конституційно­го подання про необхідність тлумачення Конституції України є Президент України?

101. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом на кон­ституційне звернення про необхідність тлумачення Конституції України є громадянин України; 3) територія України в межах існую­чого кордону є цілісною; 4) суб'єктом на конституційне звернення про необхідність тлумачення Конституції України є іноземець?

102. У відповідях під якими номерами правильно вказано осо- бливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом на кон­ституційне звернення про необхідність тлумачення Конституції України є особа без громадянства; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) суб'єктом на конституційне звер­нення про необхідність тлумачення Конституції України є юри­дична особа?

103. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) питання про тлу­мачення розглядається на пленарних засіданнях; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) з питань офі­ційного тлумачення Конституційний Суд України дає висновки?

104. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) акти тлумачення Конституційним Судом України є обов'язковими на території України; 3) територія України в межах існуючого кордону є ціліс­ною; 4) акти тлумачення Конституційним Судом України поши­рюють дію на всіх суб'єктів?

105. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) правило-роз'яснен-ня, що міститься в інтерпретаційних актах Конституційного Суду України, є невід'ємними від норм Конституції України; 3) терито­рія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) тлумачення Конституції України може бути нормативним?

106. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення Кон­ституції України може бути казуальним; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) тлумачення Конституції України має важливе значення для правозастосовної діяльності?

107. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення Кон­ституції України має важливе значення для правотворчості; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною;

4) тлумачення Конституції України має важливе значення для правореалізації?

108. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів Конституції України:

1) Україна є демократичною державою; 2) при тлумаченні Конституції України необхідно враховувати, що її норми є норма­ми прямої дії; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) враховувати положення, що Конституція України має найвищу юридичну силую?

109. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) міжнародні дого­вори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою Ук­раїни, є частиною національного законодавства України; 3) тери­торія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) міжнародні договори застосовуються у порядку, передбаченому для норм на­ціонального законодавства?

110. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) укладення міжна­родних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) зов­нішня політична діяльність України здійснюється за загально­визнаними принципами і нормами міжнародного права?

111. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) у разі розбіжності між нормативно-правовими приписами міжнародних договорів та національним законодавством діє норма міжнародного договору;

10. територія України в межах існуючого кордону є цілісною;

11. зовнішня політична діяльність України здійснюється за загаль­новизнаними принципами і нормами міжнародного права?

112. У відповідях під якими номерами правильно вказано осо- бливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) причини, що зу­мовлюють потребу у тлумаченні міжнародних договорів, є неуз­годженість норм міжнародного та внутрідержавного права; 3) те­риторія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) причи­ни, що зумовлюють потребу у тлумаченні міжнародних договорів, є відсутність чіткої практики застосування норм міжнародного права у національній системі?

113. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) суб'єктом на кон­ституційне подання про відповідність чинних міжнародних дого­ворів або тих, що вносять до Верховної Ради України, Конституції України, є Президент України; 3) територія України в межах існу­ючого кордону є цілісною; 4) ) суб'єктами на конституційне по­дання про відповідність чинних міжнародних договорів або тих, що вносять до Верховної Ради України, Конституції України, є Кабінет Міністрів України?

114. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) строк провадження у справі про відповідність міжнародних договорів Конституції України не повинно перевищувати трьох місяців; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) у справі з пи­тань тлумачення міжнародних договорів Конституційний Суд України дає висновки?

115. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) питання про тлу­мачення міжнародних договорів здійснюється на пленарних засі­даннях; 3) територія України в межах існуючого кордону є ціліс­ною; 4) рішення за висновком вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало 10 із 18 суддів?

116. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) дія висновків про тлумачення міжнародних договорів поширюється на території України; 3) територія України в межах існуючого кордону є ціліс­ною; 4) дія висновків про тлумачення міжнародних договорів поширюється на всіх суб'єктів?

117. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) висновок Конститу­ційного Суду України з питань тлумачення міжнародних договорів є обов'язковим; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) висновок Конституційного Суду України з питань тлу­мачення міжнародних договорів є остаточним і оскарженню не під­лягає?

118. У відповідях під якими номерами правильно вказані особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) тлумачення норма­тивно-правових приписів міжнародних договорів є важливим для правотворчої діяльності; 3) територія України в межах існуючого кордону є цілісною; 4) тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів є важливим для правозастосовної діяль­ності.

119. У відповідях під якими номерами правильно вказано особ- ливості тлумачення нормативно-правових приписів міжнародних договорів України:

1) Україна є демократичною державою; 2) при тлумаченні міжнародних договорів України необхідно враховувати положен­ня міжнародного права про пріоритет загальновизнаних принци­пів, норм міжнародного права; 3) територія України в межах існу­ючого кордону є цілісною; 4) при тлумаченні міжнародних дого­ворів України необхідно враховувати положення про найвищу юридичну силу Конституції України у системі національних дже­рел права?

120. Юридичний акт компетентного суб'єкта, що містить фор- мально-обов'язкові правила-роз'яснення змісту норми права:

1) правозастосовний акт; 2) інтерпретаційно-правовий акт; 3) нормативно-правовий акт; 4) правовий звичай.

121. Система знань про принципи інтерпретації права, способи та види тлумачення:

1) правотворення; 2) правозастосування; 3) юридична герме­невтика; 4) правотворча техніка.