Порядок зупинення дії нормативно-правових актів україни чи їхніх окремих підрозділів (частин)

зупинення чиннності нормативно-правових актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за протестом прокурора (у разі їх незаконності);

зупинення чинності рішення сільської, селищної, міської ради сіль­ським, селищним, міським головою;

зупинення чинності рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради сільським, селищним, міським головою, головою районної в місті ради (у разі його незгоди з рішенням); зупинення чинності певних нормативно-правових актів чи їх окремих підрозділів у разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану (з мотивів обмеження окремих прав і свобод людини, розширення кола повноважень відповідних органів влади тощо);

зупинення дії актів Кабінету Міністрів України Президентом України (з мотивів їх неконституційності) з одночасним зверненням до КСУ; зупинення дії законів України повністю або частково законом України про державний бюджет України на відповідний фінансовий рік (з мо­тивів збалансування доходної та видаткової частин бюджету, усунення суперечностей між нормативно-правовими актами, стимулювання інве­стиційної діяльності тощо)

прийняття нового нормативно-правового акта з того самого питання (з прямою вказівкою в новому акті про припинення чинності «старого» нормативно-правового акта чи без неї);

зміна обставин, з приводу яких приймався нормативно-правовий акт; закінчення строку, на який приймався нормативно-правовий акт; припинення суспільних відносин, на регулювання яких був розрахо­ваний нормативно-правовий акт;

скасування акта органом, який його прийняв, чи органом вищого рівня; скасування акта в судовому порядку (визнання його неконституційним або незаконним);

настання(виникнення)певних юридичних фактів

ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

• прийняття нового нормативно-правового акта, яким припинено чин­ність «старого» («старих») нормативно-правового акта (ЦК України 2003 р. припинив дію ЦК УРСР 1963 р.);

• закінчення строку дії нормативно-правового акта (Закон України «Про Державний бюдет України на 2006 рік» припинив свою дію з 1 січня 2007 р.);

• зміна обставин, з приводу яких приймався нормативно-правовий акт (Закон України «Про ліквідацію наслідків повені на Закарпатті»);

22. припинення суспільних відносин, на регулювання яких був розрахова­ний нормативно-правовий акт (припинення обігу купонів споживача, запроваджених з метою захисту споживчого ринку України в період лібералізації цін і тарифів у 1992 році);

23. настання (виникнення) юридичних фактів (Закон України 1998 р. «Про внесення змін до Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»» діє до прийняття рішення ВРУ про повне по­гашення заборгованості з виплати пенсій, що здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України), скасування нормативно-правового акта органом, який його прийняв (Указ Президента України від 14.09.2005 р. № 1271 «Про скасування Указу Президента України від 19 липня 2005 року № 1110», згідно з яким скасовано Указ «Про впо­рядкування виготовлення в Україні бланків державних цінних паперів та документів суворого обліку з високим ступенем захисту»); скасування нормативно-правового акта органом вищого рівня (скасу­вання місцевою радою рішення свого ж виконавчого комітету; скасу­вання Президентом України або головою обласної держадміністрації розпорядження голови районної держадміністрації; скасування Прези­дентом України актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим); визнання акта (його окремих положень) Верховної Ради України, Пре­зидента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим згідно з рішенням Конституційним Судом України неконституційним;

визнання актів (їх окремих положень) органів державної влади (крім вищезгаданих органів), органів місцевого самоврядування згідно з рі­шеннями судів загальної юрисдикції (відповідно до підсудності) неза­конними

НАПРЯМ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

і

г

Пряма дія

Зворотна дія

Переживаюча дія

ПРЯМА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

- акт діє на правовідноси­ни, що виникли після набрання ним чинності (Цивільний кодекс Украї­ни, згідно з пунктом 5 його Прикінцевих та перехідних положень, застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності)

- акт діє на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, але продов­жують існувати після набрання ним чинності (щодо цивільних правовідносин, які виник­ли до набрання чинності Цивільним коде­ксом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виниклим або продовжують існувати після набрання ним чинності)

СХЕМА ПРЯМОЇ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА:

_і*-

(дата набрання чинності новим ^ нормативно-правовим актом)

«старі» відносини

«нові» відносини

	ЗВОРОТНА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА Загальне правило: нормативно-правові акти зворотної дії не мають ВИНЯТКИ:
- нормативно-правовий акт, що скасо­вує або пом'якшує відповідальність (стаття 5 Кримінального кодексу України: закон про кримінальну від­повідальність, який скасовує злочин­ність діяння або пом'якшує криміна­льну відповідальність, має зворотну дію в часі)		- в нормативно-правовому акті міститься вказівка на мож­ливість застосування зво­ротної сили, але при цьому правове положення суб'єк­тів правовідносин погіршу­ватися не може