Наука - система знань про світ та людину, закономірності їх виникнення та розвитку, отриманих за допомогою відповідних методів

Суспільно-гуманітарні науки: філософія; філологія; економічна наука; соціологія; політологія; історія;

культурологія;

етика;

лінгвістика;

статистика;

юриспруденція

Технічні науки:

• теоретична механіка,

• будівельні конструкції,

• радіотехніка

Природничі науки

• біологія;

• ботаніка;

• хімія;

• фізика;

• астрономія;

• інші

СИСТЕМА ЮРИДИЧНИХ НАУК								Науки, що вивчають зарубіжне право: - конституційне право за­рубіжних країн; - цивільне право зарубіж­них країн; - кримінальне право зару­біжних країн
Теоретичні науки: - загальна теорія держави та права; - філософія права; - соціологія права; - порівняльне правознавство				-
Галузеві науки: - конституційне право; - адміністративне право; - кримінальне право; - цивільне право; - трудове право; - сімейне право; - земельне право; - екологічне право; - кримінально-процесуальне право; - кримінально-виконавче право; - цивільно-процесуальне право; - інші					Міжгалузеві юридичні науки: - кримінологія; - організація та діяльність су­дів і правоохоронних органів; - прокурорський нагляд; - господарське право; - соціальне (соціального за­безпечення) право; - інші
				Прикладні (юридичні) науки: - криміналістика; - судова медицина; - судова психіатрія; - юридична психологія; - правова статистика
Науки, що вивчають римське право
Науки міжнародного права			Історично-правові науки: - історія держави та права; - історія політичних і правових учень
*

Метод

Загальна теорія держави та права як наука

Предмет

Теорія держави:

• політичне державознавство;

• юридичне державознавство;

• порівняльне державознавство

Теорія права: філософія права; юридична догматика; соціологія права; порівняльне правознавство

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ

об'єктивні зв'язки;

причинно-наслідкові та функціональні зв'язки; стійкі зв'язки; загальні зв'язки;

виявляються через найсуттєвіші ознаки (юридичні властивості) явищ

ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

суспільна наука; юридична наука;

загальнотеоретична наука (містить наукові знання про загальніші закономірності державно-правових явищ);

фундаментальна наука (виявляє сутнісні властивості державно-право­вих явищ);

методологічна наука (виконує системоутворювальну роль у комплексі юридичних наук)

ФУНКЦІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

онтологічна (виявлення сутності державно-правових явищ, причин їх виникнення та існування);

гносеологічна (пізнавальна) (виявлення та пояснення державно-правових закономірностей); евристична (виявлення нових закономірностей);

прогностична (виявлення тенденцій розвитку державно-правових явищ);

методологічна (створення поняттєвого апарату, який є базовим для галузевих та інших юридичних наук); ідеологічна (формує правосвідомість суб'єктів);

організаційно-прикладна (спрямована на зміну державно-правових явищ, обґрунтування необхідності);

розв'язання тих чи інших державно-правових проблем

ОБ'ЄКТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА -частина державно-правової реальності, що пізнається в межах предмета загальної теорії держави та права

Державно-правові явища

Право

Держава

Філософія

Соціологія

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА РЕАЛЬНІСТЬ Конституційне право Кримінальне право

о аз

О.

5 'З

Я"

ОБ'ЄКТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА: державно-правові явища: форма держави, апарат держави, система джерел права, правові відносини, правотворчість, правореалізація, правотлумачення тощо

о со я о. с 1> еа о ч >> о. н

й я О.

с

о вз

о. с

аз

о о І м

5 03

о.

о.

о

Предмет загальної теорії держави та права -основні сутнісні властивості

державно-правових явищ, що зумовлюються загальними закономірностями їх виникнення, функціонування та розвитку

о

03

со

а.

с

<и

X зг

<и

и

Загальна теорія держави та права

Цивільно-процесуальне право

Кримінально-процесуальне право

Історія

Політологія

ПРЕДМЕТ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

закономірності виникнення державно-правових явищ; закономірності формування (побудови) державно-правових явищ; закономірності функціонування державно-правових явищ; закономірності розвитку державно-правових явищ

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДМЕТА ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

вивчає державно-правові явища в цілому; держава та право пізнаються як взаємопов'язані явища; його змістом є загальні закономірності державно-правових явищ, в яких проявляється їхня сутність і соціальне призначення; в його межах виявляються основні сутнісні властивості державно-правових явищ;

предмет є лише стороною об'єкта, що пізнається

МЕТОДОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА -це система підходів, методів і засобів пізнання державно-правових явищ та виокремлення загальних закономірностей їх виникнення, функціонування та розвитку

_ї

Теоретико-	Вчення про метод	Методи та засоби	Методика теоре-
правовий	загальної теорії	теоретико-правового	тико-правового
підхід	держави та права	дослідження	дослідження

МЕТОД (ПРИЙОМИ) ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА

збирання і вивчення одиничних фактів; індукція;

сходження від конкретного до абстрактного;

системно-структурні прийоми;

сходження від абстрактного до конкретного

Предмет визначає	Особливості об'єкта
частку	загальнотеоретичного дослідження
прийомів пізнання	зумовлює коло прийомів
у межах методу	у межах метода

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ зумовлюють необхідність застосування філософських, а також різноманітних загальнонаукових та спеціально-наукових (зокрема, спеціально-юридичних) методів

і—► філософські методи (діалектичний, матеріалістичний, ідеалістичний тощо); —► загальнонаукові методи (соціологічні, психологічні, конкретно-істо­ричні, системні, структурно-функціональні, загальнологічні тощо);

'—► спеціальнонаукові методи:

а) неюридичні (статистичні, кібернетичні, математичні);

б) спеціально-юридичні (формально-догматичні, порівняльно-правові, конкретизації, тлумачення, правового моделювання, техніко-юридич- ного аналізу)

СИСТЕМА МЕТОДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
Філософські: - діалектичний; - матеріалістичний; - ідеалістичний; - інші		Загальнонаукові: - соціологічний; - історичний; - системний; - психологічний; - структурно-функці­ональний; - формально-логічні (аналіз, синтез, уза­гальнення, порів­няння, аналогія, мо­делювання тощо)		Спеціальнонаукові методи: а) неюридичні: - статистичні; - кібернетичні; - інші; б) спеціально-юридичні: - техніко-юридичного аналізу; - тлумачення; - правового моделювання; - інші

ПОНЯТТЄВО-КАТЕГОРІАЛЬНИИ АПАРАТ

поняття «держава»; поняття «функція держави»; поняття «механізм держави»; поняття «право», «функція права»; поняття «джерело права», «система права»; поняття «механізм правового регулювання»;

поняття «реалізація права», «застосування права», «тлумачення права»; поняття «правопорушення», «юридична відповідальность»; поняття «правова система суспільства»; інші поняття

зумовленості виникнення, функціонування та розвитку державно-правових явищ соціальними змінами;

відповідності форм держави та права рівню розвитку суспільства; взаємозв'язку норм права та правовідносин;

опосередкованості в нормі права загальних та індивідуальних інтересів; ідентифікованості правової системи з певним її типом; зумовленості ефективності правового регулювання рівнем правосвідо­мості учасників суспільних відносин; співвіднесення в праві можливого та необхідного; зумовленості форми правління державно-політичним режимом

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА»

—► є вступним курсом до системи юридичних дисциплін; —^ метою є акцентування уваги на способах викладу теоретичного матеріалу;

—^ за обсягом є вужчою від науки (остання включає також основні принципи, концепції, основні закономірності виникнення та розвитку державно-правових явищ);

—► має суб'єктивний характер (залежить від автора навчальних програм, кількості годин курсу);

—^ структура курсу відображає основні розділи науки, проте залежить також від суб'єктивних факторів;

—► призначення цієї дисципліни - сформувати у студентів-юристів стійкі знання щодо понять, методів, принципів;

—^- пізнання державно-правових явищ, а також уміння формування нави­чок та застосування до конкретних ситуацій;

—^. мета дисципліни - формування абстрактного юридичного мислення засвоєнням основних понять, ознак, особливостей державно-правових явищ та методів їх пізнання

СТРУКТУРА КУРСУ «ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА»

загальна теорія держави та права як наука і навчальна дисципліна; загальна теорія держави; загальна теорія позитивного права

РОЗВИТОК ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ВІТЧИЗНЯНИМИ ПРАВОЗНАВЦЯМИ
Автори		Наукові праці та підручники
Неволін К. 0.		Энциклопедия законоведения-Т. І-К., 1839
Чижов М. Ю.		Источник и формы права - Варшава, 1872
Ренненкампф М. К.		Очерки юридической энциклопедии- К., 1880; Юридическая энциклопедия.-К., 1907
Гредескул М. А.		К учению об осуществлении права- X., 1900; Лекции по общей теории права.- СПб., 1909
Палієнко М. І.		Учение о существе права и правовой связанности государства.-X., 1908
Жилін 0. О		Із лекцій по енциклопедії права - К., 1910
Спекторський Є. В.		Энциклопедия права - Варшава, 1912
Кістяківський Б. О.		Социальные науки и право. Очерки по методоло­гии социальных наук и общей теории права - М., 1916
Тарановський Ф. В.		Учебник энциклопедии права - Юрьев, 1917
Фатєєв А. М.		Лекции по общей теории права - Прага, 1923
Дністрянський С. С.		Загальна наука права і політики. Т. 1- Прага, 1923; Погляди на теорії права та держави,- Львів, 1925; Соціальні форми права.- К., 1925
Дністрянський С.		Наука про право та державу.- Прага, 1923
Окіншевич Л.		Вступ до науки про право та державу.- Мюнхен, 1987
Бабун Р.		Загальна наука про право та державу - К., 1927
Назаренко Є. В.		Теорія держави та права.- К., 1958
Недбайло П. 0.		Основи теорії держави і права.- К., 1959; Введение в общую теорию государства и права.- К., 1971

Розділ II

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

ТЕМА і. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВИ