Іван Тихонович Посошков

(1652 - 1726)

Російський економіст та публіцист.

“Книга о скудости и богатстве”

В протилежність догмі меркантилістів висловлює ідею, що багатство суспільства не тільки в дорогоцінних металах, але і в матеріальних благах.

Вперше висловлює ідею, що багатство держави пов’язане з багатством народу, селянства. “…В коем царстве люди богаты, то и царство богато, а в коем царстве люди убоги, то и царству тому не можна слыть богатому…”.

Розглядає сутність грошей, був прибічником номіналістичної теорії грошей. Не розумів функції грошей як міри вартості та зв’язку грошей з товаром.

Об’єднує коло питань, які стосуються проблем організації торгівлі. Вважає клас купців основним класом держави, виступає за монополію купців у внутрішній та зовнішній торгівлі, скороченні прав іноземних купців, зменшенні експорту сировини з Росії.

Аналізує процеси розвитку ремесла у господарстві. Пропонує регламентувати відносини майстрів та учнів, підвищити якість товарів. Розглядає вплив винахідництва на розвиток ремесла.

Розглядає питання організації праці на мануфактурах, пропонує регламентувати працю селян, але залишити кріпосне право.

І. Т. Посошков був видатним представником меркантилізму XVIII ст. у Росії. Його основні ідеї були спрямовані на захист економічної незалежності Росії від Заходу, на розробку програми розвитку продуктивних сил Росії. Він підтримував концепцію торгівельного балансу західноєвропейських меркантилістів, але більш детально розглянув питання про багатство та місце селянства у розвитку господарства держави.

Богдан Хмельницький

(1595 – 1657)

Гетьман, видатний державний діяч України.

Сучасники характеризують його як блискучого державного діяча, фундатора і будівничого Української Козацької Держави.

За часів його Гетьманщини було створено нову провідну верству – козацьку старшину (згодом, у XVIII ст. вона перетворилася на українську шляхту, а у XIX ст. – на українське дворянство).

Відмовився від негайного відмежування козаків від селян та відклав це на невизначений час.

Звільнив від кріпосної залежності селян, які створили нову соціальну верству – посполиті військові сили, а після війни від влади феодалів звільнилося міщанство.

Міста дістали право на самоуправління, зросла їхня роль як центрів ремесла і торгівлі.

Вживалися заходи щодо розвитку промислової (мануфактурної, оборонної) охорони міських ремесел і цехової їх організації.

Видавалися укази і універсали про охорону купецьких прав, що сприяло розвитку внутрішньої торгівлі.

Зміцнювалися зв’язки з іншими країнами: іноземні купці звільнювалися від оплати ввізних і вивізних мит, одержували інші пільги. Укладались довгострокові торгівельні угоди.

Застосовував принцип активного втручання державної влади в господарське життя.

Об’єктивно політика Б. Хмельницького сприяла пожвавленню економічного життя країни, зміцненню економічних зв’язків з іншими країнами, передусім з Росією, сприяла підвищенню ролі України у міжнародному поділі праці.

Література.

Березин И.О. Очерки по истории экономической мысли. – М.: RISC,1993.–С.9–13.

Всемирная история экономической мысли. /Под ред. Фаминского И.П. –М.: Мысль, 1987. – Т.1.– С.95–100;111–148.

История экономических учений. Ч.1: Учебное пособие. /Под ред. Жамина В.А., Василевского Е.Г.– М.: Издательство МГУ, 1989. – С.14–31.

История экономических учений: Учебник для экон. вузов. /Рындина М.Н., Василевский Е.Г. и др.– М.: Высшая школа, 1983.– С. 10–16.

Реуэль А.Л. История экономических учений. – М.: Высшая школа,1972. – С.10-38.

Шумпетер Й. История экономического анализа. //В кн.: Истоки (Вопросы истории народного хозяйства и экономической мысли) – Вып. 1 /Под ред. Жамина В.А.-М.: Экономика, 1989.-С.284-306.