Фрайбургська школа. Вальтер Ойкен

(1891 - 1950)

Нiмецький економiст, викладач Фрайбургсь-кого унiверситету.

«Основи національної економіки»

«Основні принципи економічної політики»

1. Вважає, що економiчна система повинна мати “господарський порядок” пiд яким розумiє:

а) свободу конкуренцiї, яка забезпечує ефективнiсть ринкової системи;

б) вiльнi цiни як регулюючий iнструмент в умовах кон-куренцiї - сигнал рiвня обмеженностi ресурсiв i важель їх пере-розподiлу мiж галузями виробництва;

в) «державнi проблеми» - стабiльнicть грошей, вiльний доступ до ринкiв, гарантiя приватної власностi, сталiсть i послiдовнicть економiчної полiтики.

2. Серед всіх господарських систем видiляє два чистих типи:

2.1. «Централізовано – кероване господарство»:

а) індивідуальне (рабовласницька латифундія, феодальне помістя);

б) централізовано – адміністративне (плановий соціалізм, командна економіка нацизму).

2.2. «Господарство обміну» (ринкове).

В реальному житті ідеальні типи економічних систем не існують. Той або інший порядок в конкретній країні i в конкретний час представляєє собою певне поєднання чистих типів господарства. Найбільш привабливим з економічної точки зору є ринковий тип i тому держава повинна створювати умови для його функціонування.

Iдеї неолiбералiзму щодо створення соціального ринкового господарства були втілені на практиці німецьким вченим i державним діячем Людвігом Ерхардом (1897 - 1977).

Школа монетаризму. Мiлтон Фрiдмен (народився в 1912 р.)

Професор Чiкагського унiверситету.

Лауреат Нобелiвської премiї 1976 року

“Кількісна терія грошей”(1956)

«Капіталізм та свобода»(1962)

Монетарна концепцiя державного регулювання.

М.Фрiдмен в спiвавторствi з А.Шварц проаналiзував 20 економiчних циклiв у розвитку США i помiтив, що змiни в грошовiй масi на декiлька мiсяцiв передують змiнам ВНП на всiх стадiях економiчного циклу. Отже, головною i вирiшальною причиною всiх змiн в економiцi є грошi.

Виходячи з того, що грошi формують рiвень цiн в економiцi, а значить, i номiнальний ВНП, довiв, що у рiвняннi кiлькiсної теорiї грошей (M*V=P*Y) швидкiсть обiгу грошей (V) cтабiльна i залежить вiд звичок людей у використаннi грошових активiв i структури грошового ринку. Таким чином, при зростаннi грошової маси в економiцi повиннi зростати сукупнi витрати (p*y). Далi було доведено, що Y також стабiльний, оскільки ВНП залежить від виробничих можливостей і зайнятості з урахуванням природнього рівня безробіття.

Введення категорії природній рівень безробіття, під яким розуміється відсутність циклічного безробіття, задає стабільність параметрам зайнятості . Отже, збільшення грошової маси (М), не впливаючи на ВНП, збільшує лише загальний рівень цін в економіці. Таким чином, держава повинна вести контроль за прирістом грошової маси і утримувати її на рівні 3-5% на рік незалежно від кон’юнктури. Це твердження одержало назву «основного монетарного правила».

Школа економіки пропонування Артур Лаффер

Американський економіст

«Основи економіки пропонування»

Підтримує монетарну концепцію і вважає, що основними причинами інфляційних процесів є:

а) високі ставки податків;

б) дії держави, що викликають неочікувані коливання витрат виробництва (фінансові санкції, пільги, зміна правил регулювання).

За думкою А.Лаффера, зростання податків приводить до втрати підприємцями стимулів інвестування і, тим самим, провокують падіння виробництва, підрив фінансової бази оподаткування. Навпаки, зниження податків є достатньою умовою підвищення ініціативи підприємців у напрямку розширення інвестицій і економічного зростання. Внаслідок цього бюджетний дефіцит скорочується і стабілізується інфляція. А.Лаффер доводить існування оптимального рівня податкової ставки на прибуток - 35%.