Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Винницкий государственный педагогический университет им. М. Коцюбинского

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Хімія.doc

Скачиваний:

343

Добавлен:

25.11.2018

Размер:

8.41 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 2930 / 3930 31 32 33 34 35 36 37 38 39 > Следующая >>>

Оксиди і гідроксиди Феруму

Ферум утворює три оксиди і два гідроксиди:

Оксиди і гідроксиди Феруму обох ступенів окиснення мають амфотерні властивості. У сполук Феруму(ІІ) вони дуже слабко виражені, тому ферум(ІІ) оксид і ферум(ІІ) гідроксид виявляють переважно основні властивості:

1)взаємодія з кислотами

*допишіть рівняння відповідних реакцій

FeO + 2HCl =

Fe(OH)₂ + H₂SO₄ =

2)Ферум(ІІ) оксид з лугами не взаємодіє.

3)Ферум(ІІ) гідроксид, якщо він свіжодобутий і під час кип’ятіння реагує з концентрованим розчином лугу:

Fe(OH)₂ + 2NaOH = Na₂[Fe(OH)₄]

Натрійтетрагідроксиферат(ІІ)

Ферум(ІІ) гідроксидутворюєтьсявнаслідокдіїлугівнарозчинисолейФеруму(ІІ):

Саме так відбувається реакція без доступу повітря. У протилежному разі ферум(ІІ) гідроксид легко окиснюється до ферум(ІІІ) гідроксиду:

Сполуки Феруму(ііі).

Оксид і гідроксид Феруму(ІІІ) мають більш виражені амфотерні властивості:

Посилення кислотних властивостей сполук Феруму(ІІІ) порівняно із сполуками Феруму(ІІ) пояснюється збільшенням ковалентності зв’язку Fe – O із підвищенням ступеня окиснення Феруму.

Ферум(ІІІ) оксид утворюється внаслідок дії лугів на розчини солей Феруму(ІІІ):

Гідроксиди Феруму(ІІ) і (ІІІ) під час нагрівання розкладаються:

2Fe(OH)₃ = Fe₂O₃ + 3H₂O

Fe(OH)₂ = FeO + H₂O

Подвійний (змішаний) оксид.

Підчасвзаємодіїзкислотамиутворюєсумішдвохсолей – Феруму(ІІ) іФеруму(ІІІ):

Fe₃O₄ + 8HCl = 2FeCl₃ + FeCl₂ + 4H₂O

Fe₃O₄ + 4H₂SO₄ = Fe₂(SO₄)₃ + FeSO₄ + 4H₂O

Підчасвзаємодіїзнітратноюкислотоюутворюєтьсялишеоднасіль – ферум(ІІІ) нітратвнаслідококисненнясполукФеруму(ІІ) досполукФеруму(ІІІ):

Якісні реакції на солі Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ)

Реактивом на йони Феруму(ІІ) є червона кров’яна сіль K₃[Fe(CN)₆ ] - калій гексаціаноферат(ІІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІ) дає осад синього кольору – турнбулеву синь:

Реактивом на йони Феруму(ІІІ) є жовта кров’яна сіль K₄[Fe(CN)₆] - калій гексаціаноферат(ІІ), яка під час взаємодії з солями Феруму(ІІІ) дає осад синього кольору – берлінську лазур:

Іншим реактивом на йони Феруму(ІІІ) є амоній тіоціанат NH₄SCN або калій тіоціанат KSCN. Утворюється сполука темно-червоного кольору:

*Напишіть рівняння можливих реакцій між:

1)ферумом і карбоном

2)ферумом і купрум хлоридом

3)оксидом феруму(2) і хлоридною кислотою

4)оксидом феруму (3) і натрій гідроксидом

5)гідроксидом феруму (2) і фосфатною кислотою

6)гідроксидом феруму (3) і сульфатною кислотою

*здійсніть претворення

Fe₂O₃→ Fe → FeCl₂ → Fe(OH)₂ → FeO → Fe → FeCl₃

Органічна хімія

Вуглеводні

*напишіть гомологічний ряд алканів,алкенів,алкінів

*пригадайте що таке ізомерія та ізомери.

*напишіть по 3 ізомери гексану,гептену,ноніну.

Насичені (Алкани)	Етиленові (Алкени)	Ацетиленові (Алкіни)
Будова молекули
Тетраедрична	Плоска	Лінійна
Валентний кут
109,5º	120º	180º
Довжина зв’язку С-С
0,154 нм	0,134 нм	0,120 нм
Тип зв’язків, їх особливості
σ-зв'язок: важко поляризується, міцний, можливе вільне обертання атомів навколо σ- зв’язку.	σ- і π-звязки	σ- і два π-звязки
	π-звязки легко поляризуються, неміцні; легко розриваються; відсутнє вільне обертання атомів навколо подвійного й потрійного зв’язків
Просторова будова
Утворюють просторові форми	Утворюють цис- і транс-ізомери	Відсутня геометрична ізомерія
Ізомерія (структурна)
Ізомерія карбонового скелета	Ізомерія карбонового скелета й положення подвійного й потрійного зв’язку
Методи добування
Перегонка нафти; Гідрування бурого вугілля; Виділення з коксових газів З синтез-газу: СО+2Н₂суміш вуглеводнів +Н₂О З простих речовин С+2Н₂СН₄ Гідрування насичених вуглеводнів СН₃-СН=СН₂+Н₂СН₃-СН₂-СН₃ Реакція В’юрца 2СН₃-СН₂Cl+2Na CH₃-(CH₂)₂-CH₃	Крекінг нафтопродуктів: Виділення з коксових газів Дегідрування насичених вуглеводнів: CH₃-CH₂-CH₃CH₃-CH=CH₂ +H₂ З галогенопохідних насичених вуглеводнів: C₂H₅-ClCH₂=CH₂+KCl+H₂O Гідрування ацетиленових вуглеводнів: CH≡CH+H₂CH₂=CH₂	Піроліз нафтопродуктів (як побічний продукт) Піроліз метану: 2СН₄CH≡CH +3Н₂ З галогенопохідних насичених вуглеводнів: СН₃-СНBr-СН₂-Br СН₃-С≡СH+2KBr+2H₂O З кальцій карбіду СаС₂ + Н₂О → НС ≡ СН + Са(ОН)₂
Хімічні властивості
Горіння	Горіння	Горіння
повне окиснення С₂Н₆+ 7О₂ = 4СО₂ + 6Н₂О часткове окиснення СН₄СН₃ОН (метиловий спирт) С₄Н₁₀2СН₃СООН (оцтова к-та)	3СН₂= СН₂ + 3О₂→ СО₂ + Н₂О 3СН₂=СН₂+4Н₂О+2КMnO₄→ 3СН₂OH – СН₂OН +2MnO₂+2KOH Знебарвлення розчину калій перманганату – якісна реакція на кратний зв'язок.	2С₂Н₂ + 5О₂ → 4СО₂ + 2Н₂О ацетилен на повітрі горить киптявим полум’ям часткове окиснення СН≡СН + [О] НООС-СООН
Дегідрування	Гідрування(приєднання)	Гідрування(приєднання)
СН₃-СН₂-СН₃ СН₃-СН=СН₂+Н₂	СН₂= СН₂ + Н₂ СН₃ – СН₃	СН≡ СН + Н₂ СН₂= СН₂
Галогенування(заміщення)	Галогенування(приєднання)	Галогенування(приєднання)
СН₄+Cl₂→CH₃Cl + HCl	СН₂= СН₂ + Br₂ → СН₂Br – СН₂Br Знебарвлення бромної води – якісна реакція н кратний зв'язок	Н–С≡ С–Н + Br₂CHBr = CHBr
	Гідрогалогенування(приєднання)	Гідрогалогенування(приєднання)
-	CH₃-CH₂=CH₂+HBr→ CH₃-CH₂Br-CH₃ Відбувається за правилом Марковнікова	CH₃-C≡CH + HBr → CH₃-CBr=CH₂ Відбувається за правилом Марковнікова
	Гідратація(приєднання)	Гідратація(р-я Кучерова)(приє-ня)
-	СН₂= СН₂ + Н₂О СН₃ – СН₂ – ОН	Н–С ≡ С–Н +Н₂О
Нітрування (р-я Коновалова) (зам)	Нітрування	З солями Аргентуму
С₂Н₆ + НNO₃ C₂H₅NO₂ + H₂O	CH₃ –C=CH – CH₃ + HNO₂ → О NO₂ →СН₃– С – CH₂ – CH₃ CH₃	НС-С≡СН+2Ag[(NH₃)₂]→ →Ag-C≡C-Ag↓ + 4NH₃ + 2H₂O (аргентум ацетеленіл-білий осад)
Сульфування	Сульфування	З солями Купруму (І)
С₂Н₆+Н₂SO₄ C₂H₅SO₃H + H₂O	СН₂= СН₂+ Н₂SO₄ → →СН₃ – СН₂ – ОSO₃Н	НС-С≡СН+[Cu(NH₃)₂]OH→ →Cu-C≡C-Cu↓ + 4NH₃ + 2H₂O (купрум ацетеленіл-черв.-кор. осад)
Ізомеризація	Полімеризація	Полімеризація
С₂Н₁₀СН₃–СН–СН₃ │ СН₃	nСН₃–СH=СН₂( –СН –СН₂–) n │ СН₃	3СН≡СН C₆H₆ 2СН≡СН CН₂ = СН – С ≡ СН

Алкани (Насичені вуглеводні )	Алкени (Ненасичені вуглеводні з подвійним звязком)	Алкіни (Ненасичені вуглеводні з потрійним звязком)	Арени (Ароматичні вуглеводні)
Загальна формула алканів	С_nН_2n.	С_nН_2n_-2	С₆Н_2n_-6

Кут 109,5
Фізичні властивості. Насичені вуглеводні нормальної (нерозгалуженої) будови мають вищі температури плавлення і кипіння порівняно з ізомерами. Густина насичених вуглеводнів збільшується зі збільшенням розмірів молекул, проте всі вони легші за воду. Пропан і бутан легко скраплюються за підвищеного тиску. Алкани – неполярні або слабкополярні сполуки, практично не розчинні у воді. Газуваті й тверді алкани не мають запаху, рідкі – мають характерний "бензеновий" запах.	Фізичні властивості. Алкени легші за воду й не розчинні у воді, але розчиняються в неполярних органічних розчинниках. Так само, як у алканів, їхні температури плавлення і кипіння підвищуються зі збільшенням довжини карбонового ланцюга. Алкени з розгалуженою будовою молекул мають нижчі температури плавлення порівняно зі сполуками з нормальною будовою молекул	Фізичні властивості. Температури плавлення і кипіння алкінів закономірно змінюються зі зростанням числа атомів Карбону в молекулах Ацетилен – безбарвний газ, без запаху, мало розчинний у воді, трохи легший за повітря. У природі ацетиленові вуглеводні не трапляються через високу хімічну активність цих сполук.	Фізичні властивості. За звичайних умов бензен – рідина зі специфічним запахом, температура кипіння – 80оС, у воді практично нерозчинний, хоча є розчинником багатьох органічних речовин.
Застосування. Метан. як відносно дешеве паливо у побуті та багатьох промислових процесах (доменному, скловарному). Продукт хімічної переробки метану – вуглець (у вигляді сажі) - використовують для виготовлення гуми, друкарської фарби; водень – для синтезу амоніаку та гідрогенхлориду. Продукти неповного окиснення метану є вихідними речовинами для виготовлення пластмас, використовують їх і в органічному синтезі. З метану добувають ацетилен. Пропан і бутан– гази, що легко скраплюються. Це зумовлює їх використання у побуті як палива. Ці алкани є сировиною для добування багатьох органічних речовин, з яких, у свою чергу, отримують інші сполуки. Парафін– суміш твердих вуглеводнів використовують у медицині, виробництві мийних засобів, пластмас, свічок, жувальної гумки. Озокерит, або гірський віск, що є сумішшю вуглеводнів нафтового походження, використовують у медицині.	Застосування. З етиленових вуглеводнів добувають багато різних продуктів, насамперед поліетилен і поліпропілен, які використовують для виробництва пластмас.	Застосування. Газове зварювання і різання металів Добування хлоропохідних (розчинників) Добування хлоровінілу (для добування поліхлорвінілу) Добування оцтового альдегіду та оцтової кислоти Добування хлоропрену (для виробництва синтетичного каучуку)	Бензен є вихідною речовиною для синтезу величезної кількості органічних речовин. Серед них – барвники, лікарські препарати, пахучі речовини, полімери, отрутохімікати, вибухові речовини. Бензен – базова сировина для промислового органічного синтезу. Використовується і як розчинник. Однією з важливих галузей застосування похідних бензену є сільське господарство. Тут використовують речовини, що захищають рослини від комах-шкідників, паразитичних грибів, бур'янів, тобто пестициди