Харчові отруєння

П Л А Н :

1.Якість та склад продуктів харчування.

2. Хімічний склад грунту - якість продуктів харчування та життєдіяльності

людини.

3.Харчові отруєння, джерела, наслідки, профілактичні заходи

ВСТУП

При споживанні харчових продуктів виявляється їх корисність, чи споживна цінність, яка зумовлена їх хімічним складом і комплексом властивостей. Узагальнюючи біологічну, фізіологічну, лікувально-профілактичну, органолептичну, енергетичну цінності і безпеку (нешкідливість), вона характеризується вмістом в продукті поживних речовин, їх співвідношенням, енерготворною спроможністю, засвоюваністю, а також відсутністю шкідливих речовин, хвороботворних мікробів, сторонніх домішок.

Поживна цінність тим вища, чим більше вона задовольняє потребу організму в харчових, смакових речовинах і чим повніше відповідає принципам раціонального, збалансованого, повноцінного і адекватного харчування, тобто якості харчування.

Раціональним вважається таке харчування, яке забезпечує організму нормальну життєздатність, високий рівень працездатності, опір несприятливим факторам навколишнього середовища, максимальну довготривалість активного життя.

Збалансоване харчування передбачає оптимальне співвідношення у раціоні всіх харчових речовин, у тому числі біологічно цінних, незамінних.

Повноцінність харчування визначається енергетичною цінністю і наявністю в раціоні необхідних харчових речовин для нормальної життєдіяльності.

Адекватне харчування передбачає вміст у раціоні харчових волокон:

целюлози, геміцелюлози, лігніну і пектину, необхідних для життєдіяльності мікрофлори шлунку. Харчові волокна є продуктами харчування мікрофлори, вони запобігають підвищенню секреції травних соків шлунку, затримують всмок- тування холестерину, адсорбують кислоти жовчі, впливають на мінеральний та вуглеводний обміни. Оптимальний вміст харчових волокон у добовому раціоні дорослої людини — 25 г.

Біологічна цінність продукту визначається вмістом у ньому незамінних амінокислот і незамінних поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин, яким властива висока біологічна цінність, фосфоліпідів, деяких барвних та інших біологічно активних речовин — усього до 70 (див. розділ 1.2).

Фізіологічна цінність продукту зумовлена дією деяких речовин, що в ньому містяться, на нервову, серцево-судинну, травну системи. Таку дію мають спирт напоїв, кофеїн кави і чаю, теобромін какао порошку і шоколаду, екстрактивні речовини м'яса, риби, алкалоїди цибулинних овочів, перцю, хрону. Органічні кислоти посилюють виділення травних соків і пригнічують гнійні процеси у кишечнику. Також вони, як і харчові волокна нормалізують діяльність і склад кишкової мікрофлори. Фізіологічна цінність продукту визначається також засвоюваністю його окремих речовин.

Лікувально-профілактична цінність продукту полягає у властивості його речовин лікувати хвороби та запобігати їм. Деякі амінокислоти білків, вітаміни, пектин захищають організм від дії шкідливих хімічних сполук — важких металів, пестицидів, нітратів, радіонуклідів. Білки і вітаміни підтримують в боротьбі з інфекцією. Клітковина, пектинові речовини, бета-ситостерин рослинних продуктів, вітаміни А, Е, С підвищують стійкість до канцерогенних речовин. Вітаміни, лецитин, поліненасичені жирні кислоти, харчові волокна, магній, калій запобігають розвитку атеросклерозу. Пектин і вітаміни застосовують у лікувально-профілактичному харчуванні. Компоненти їжі відіграють важливу роль у відновленні здоров'я (реабілітації) хворих. Раціональне харчування є основою дієтичного, тобто лікувального харчування, воно сприяє зміцненню та збереженню здоров'я.

Доброякісність продукту характеризується відповідністю органолептичних і фізико-хімічних показників його якості нормам, які передбачені стандартами та технічними умовами.

Безпека (нешкідливість) продукту — це відсутність у ньому шкідливих для організму людини речовин. Продукти харчування, в яких відсутні шкідливі речовини, називають екологічно чистими. Продукти, які містять незначну кількість шкідливих речовин, вважаються нешкідливими. Максимально допустимі рівні шкідливих речовин визначаються спеціальними документами Міністерства охорони здоров'я. Небезпечним (шкідливим) вважається продукт, що містить шкідливі речовини вище норм, наведених у цих документах. Такі продукти необхідно знищувати (деякі з них можна використати у переробній галузі промисловості).

1. Якість та склад продуктів харчування

Якість та склад продуктів харчування мають провідне значення у житті

людини. Для нормальної життєдіяльності людини необхідний повноцінний

набір продуктів харчування з врахуванням її індивідуальних особливостей,

характеру і інтенсивності роботи та умов проживання. Цей набір повинен

включати в оптимальному співвідношенні всі необхідні для людини

компоненти: білки рослинного та тваринного походження, жири, вуглеводи,

вітаміни, мікроелементи тощо. Недостатня чи надмірна кількість продуктів

харчування, які споживає людина, значні перекоси в необхідному

співвідношенні їх компонентів та зловживання деякими продуктами завжди

ведуть до негативних змін в здоров”ї та стані людини.

Питання пов”язані з раціональним режимом харчування, достатньо широко

висвітлені в популярній медичній літературі та різноманітних посібниках

з здорового та вірного харчування. Але, навіть за умов виконання науково

обгрунтованих рекомендацій з складу продуктів та режиму харчування,

людина не завжди захищена від негативної дії забруднених продуктів

харчування і продуктів, для яких перевищені допустимі терміни чи

порушені режими зберігання.

Якість та склад продуктів харчування прямим чином зв”язані з станом

навколишнього середовища і перш за все з характеристиками грунту. Грунт,

на відміну від атмосферного повітря,має здатність акумулювати речовини,

що до нього потрапляють. Різноманітні забруднення потрапляють до грунту

та накопичуються там в значних кількостях за рахунок викидів промислових

підприємств, незадовільного видалення, обеззараження та заховання

твердих та рідких господарсько-побутових відходів, нераціонального

використання різноманітних мінеральних добрив та пестицидів, відходів

тваринницьких комплексів. Накопичення забруднень негативно впливає як нахарактеристики самого грунту, так і на характеристику харчових

продуктів, що безпосередньо впливає на здоров”я людини.

2.Грунт – це життєве середовище багаточисельних живих організмів:

бактерій,Ю вірусів, пліснявих грибів, личинок комах тощо. Більшість

грунтових мікроорганізмів станвлять сапрофаги; вони живуть та

розмножуються в грунті і не приносять шкоди людям і тваринам. Але в

грунті постійно чи тимчасово знаходяться також патогенні мікроорганізми

– збудники різноманітних інфекційних захворювань. Деякі з них (головним

чином постійні мешканці грунту) створюють спору – щільну оболонку, яка

забезпечує їм високу стійкість по відношенню до різноманітних

несприятливих факторів навколишнього середовища: високої та низької

температури, висихання та т.п. Потрапляючи в сприятливі умови, споривисихання та т.п. Потрапляючи в сприятливі умови, спори

відновлюють свою початкову форму.

До групи бактерій, які створюють спору, відносяться збудники таких

небезпечних інфекційних захворювань як сибірська язва, газова гангрена,

стовбняк, ботулізм та інші. Збудники цих захворювань зберігають

життєздатність на протязі багатьох десятиліть. Зараження ними людини

може наступити під час вживання м”яса хворих тварин та нагляду за ними,

або безпосередньо під час обробки грунту, збирання врожаю, проведення

будівельних робіт через пошкоджену шкіру чи під час вживання забруднених

овочів, фруктів тощо.

Серед мікроорганізмів які тимчасово знаходяться у грунті значну групу

складають збудники кишкових захворювань тифу, дизентерії, холери, чуми,

коклюшу, бруцельозу та інших. Вони потрапляють в грунт тільки за певних

умов (з виділеннями хворих, з нечистотами тощо) і зберігають

життєздатність на протязі від декількох днів до місяців. Зараження

людини кишковими інфекціями можливе під час вживання забруднених овочів.

Особливо небезпечні для людини збудники туберкульозу, дифтерії та

прокази, які довгий час можуть перебувати в грунті в активному стані.

Носіями захворювань часто бувають мухи, на поверхні тіла якихзбудники

кишкових захворювань зберігають життєздатність протягом двох днів, а в

їх шлунку значно довше.

Серед інших захворювань слід згадати гельмінтози, які спричиняються

проникненням в організм людини черв”яків-паразитів – гельмінтів

(глистів). Їх яйця потрапляють в організм людини через забруднені руки

та під час вживання забруднених овочів і ягід, а деякі із них (солітери)

– під час вживання зараженого м”яса тварин без достатньої термічної

обробки.

На якість продуктів харчування та життєдіяльність людини значний вплив

має хімічний склад грунту. В організмі людини постійно присутні десь

біля 50 хімічних елементів,серед яких такі мікроелементи як мідь,

кобальт, цинк, фтор, йод, марганець, бор, кадмій, ванадій, селен та

інші. Мікроелементи входять до складу багатьох хімічних комплексів

організму, таких, як сполуки металів з білками, різноманітних ферментів,

гормонів, вітамінів. Вони приймають участь в процесах обміну речових.

Мікроелементи потрапляють в організм людини з тваринною та рослинною

їжею і частково з водою. Рівень забезпеченності рослин та тваринних

організмів цими елементами залежить від їх вмісту в грунті. Недостатня

кількість чи надлишок мікроелементів веде до послаблення чи надмірного

підсилення процесів синтезу біологічно активних речовин, в склад яких

входять мікроелементи, що може привести до порушення процесів обміну

речовинта виникнення захворювань. Захворювання, що зв”язані з

недостатньою кількістю чи надлишком мікроелементів в грунті, називають

ендемічними. Так, наприклад, західні області України мають в грунті

недостатню кількість йоду, що може бути причиною виникнення зобної

хвороби. Недостатня кількість фтору в грунті та питній воді приводить до

карієсу зубів. Для профілактики цих захворювань необхідно споживати

спеціально насичену йодом сіль а також здійснювати фторування води. Уьно насичену йодом сіль а також здійснювати фторування води. У

зв”язку з широким застосуванням в сільськогосподарському виробництві

азотних хімічних добрив, а особливо в умовах недостатньої кількості в

грунті інших складових частин раціону живлення рослин (фосфорні та

калійні добрива), в продуктах харчування надмірно накопичуються солі

азотної та азотистої кислот, які негативно впливають на якість продуктів

харчування та шкідливо діють на організм людини. В разі значного

перевищення допустимих норм вмісту цих речовин в продуктах харчування,

може виникнути гостре отруєння, що супроводжується значним підвищенням

температури тіла, розладом роботи кишково-шлункового тракту, блюванням,

головними болями. Найбільш часто випадки отруєння спостерігаються в разі

вживання значної кількості овочів, що в надмірній кількості забруднені

нітратами та нітритами, в сирому вигляді, наприклад кавунів чи огірків.

Під час варіння овочів значна кількість цих солей переходить в розчин,

тому рекомендується або не вживати такі овочеві відвари, або після

десятихвилинного кип”ятіння відвар злити і замінити новою водою. Добрі

результати дає також попереднє замочування овочів (за декілька годин

перед їх використанням) у воді.

В результаті діяльності людини у грунті в значній кількості

накопичуються різноманітні хімічні елементи, їх сполуки та інші шкідливі

речовини. Особливо активно цей процес йде в районах із значною

концентрацією промислових підприємств та транспортних засобів. Викиди

промислових підприємств розсіюються на значних площах і потрапляючи в

грунт здатні створювати нові сполуки хімічних елементів. З грунту в

результаті різноманітних міграційних процесів ці речовини потрапляють в

організм людини (грунт - рослини – людина, грунт – вода – людина, грунт

– рослини – тварини – людина та інші).

З промисловими відходами до грунту потрапляють різноманітні метали

(залізо, мідь, свинець, цинк тощо) та інші хімічні забруднення, в тому

числі мікроелементи, органічні та неорганічні сполуки. Грунт має

здатність накопичувати також радіоактивні речовини, серед яких найбільш

небезпечними є стронцій-90 та цезій-137, з періодами напіврозпаду

відповідно 28 та 30 років. Всі ці речовини включаються в харчові ланцюги

і, в разі надмірної їх кількості, вражають живі організми.

До числа хімічних речовин, що забруднюють грунт, відносяться також

кнцерогенні речовини. Найбільш поширені такі канцерогенні речовини, як

поліциклічні ароматичні вуглеводи ПАВ). В цю групу входить до 200

агентів, в їх числі бенз(а)пірен, 7-12-діметілбенз(а)антрацен, дібенз(а,

h)антрацен, 3,4-бензфлуорантен тощо, що характеризується як сильно

канцерогенні речовини. Основні джерела забруднення грунту цими

речовинами це вихлопні гази автомобільного транспорту, та викиди

промислових підприємств, теплових електростанцій, котельних тощо. В

грунт канцерогенні речовини потрапляють в атмосфери разом з пиловими

частками, під час розливу нафти та продуктів її переробки. Ці речовини в

грунті є завжди, але інтенсивність забруднення ними коливається взабруднення ними коливається в

значних межах. Це залежить від потужності джерела забруднення, відстані

від нього, напряму вітру та інших факторів.

Найбільш шкідливими є продукти харчування, які вирощені на територіях,

що безпосередньо прилягають до магістральних автомобільних шляхів з

інтенсивним рухом, залізних доріг та в зонах інтенсивного забруднення

грунту викидами промислових підприємств. Особливо шкідливі для людини

продукти харчування, що вирощені в зонах значного радіоактивного

забруднення грунту внаслідок аварії на Чорнобильській атомній

електростанції. Слід також пам”ятати, що значна частина згаданих

шкідливих речовин має здатність накопичуватися в продуктах харчування

тваринного походження (в м”ясі, печінці, нирках, легенях, хрящових

тканинах та інших органах корів, свиней, домашньої птиці, кролів, риби)

для вирощування яких використовувались забруднені шкідливими речовинамипродукти чи які знаходилися в забрудненому цими речовинами середовищі.

Для запобігання чи зменшення шкідливого впливу забруднених продуктів

харчування на життєдіяльність людини доцільно виконувати наступні

правила:не вирощувати та не вживати харчові продукти вирощені безпосередньо біля

автомобільних шляхів з інтенсивним рухом та залізних доріг особливо

тонкошкірих овочів та фруктів;

утримуватись від придбання харчових продуктів на неорганізованих

стихійних ринках та у випадкових осіб;

не вживати харчових продуктів сумнівної якості;

під час вирощування овочів та фруктів для особистого вживання не слід

допускати надмірного накопичення в грунті окремих хімічних елементів,

необхідно забезпечувати збалансоване живлення ними рослин і, по

можливості, віддавати перевагу добривам органічного походження;

купуючи на базарі овочі чи фрукти, не забувайте, що вишуканий зовнішній

вигляд та великі розміри не гарантують їх якість, а досить часто є

результатом надмірного застосування азотних добрив та різноманітних хімічних засобів захисту рослин;

перед вживанням необхідно ретельно вимити овочі та фрукти в проточній

воді , облити їх окропом та витерти, а ще краще зняти з них шкіру,тому,

що деякі з хімічних засобів захисту рослин нерозчинні у воді, а значна

частина шкідливих речовин накопичується, як правило, в верхньому шарі та

шкірі;

найбільш корисні овочі і фрукти не ті, що постійно лежать на базарних

полицях і вражають своїми вишуканими формами та розмірами, а ті, що з

саду чи городу потрапляють на стіл, через те, що під час тривалого

зберігання та транспортування перших відбувається розклад їх біологічно

активних речовин: амінокислот, вітамінів тощо;

найбільш корисні страви ті, для приготування яких використовуються свіжі

натуральні продукті, а вживання різноманітних концентратів доцільне лише

тоді, коли на першому місці стоїть економія часу, а не здоров”я людини;

значний термін зберігання багатьох імпортних прродуктів харчування є

можливим тільки за рахунок використання високоефективних сильнодіючих

консервантів, які по своїй суті, згубно діючи на мікроорганізми таа

осередки виникнення любого стороннього життя в таких продуктах, не

можуть позитивно впливати на організм людини під час їх вживання, тому

слід віддати перевагу свіжим продуктам чи напоям без консерванту перед

аналогічним продуктами з консервантами, що зберігаються декілька місяців

чи навіть років, незважаючи на привабливий зовнішній вигляд та широку

рекламу останніх;

під час придбання імпортних продуктів харчування звертайте особливу

увагу на склад компонентів продуктів та наявність великої букви Е з

тризначним числом в цьому складі –спеціального надпису який несе

інформацію про вміст консервантів та різноманітні харчові домішки, що

використані під час приготування продуктів, тому, що деякі із них

підвищують ризик виникнення та ускладнюють протікання ряду захворювань

(наприклад Е212 – підвищує ризик виникнення захворювання

кишково-шлункового тракту), інформацію про дію консервантів та харчових

домішок можна завжди отримати в місцевій громаді захисту прав

споживачів;

не купуйте продуктів харчування на етикетках яких чітко і однозначно не

вказані виробники продукції та країна, звідки надійшов товар, віддайте

перевагу продуктам з штриховим кодом EAN, хоч досить часто і його можуть

підробити;

не купуйте і не вживайте продуктів харчування для яких перевищено

встановлений термін зберігання, а також консервовані продукти домашнього

приготування, особливо м”ясні та рибні консерви, гриби та інші білкові

продукти.

Шкідливі речовини, потрапляючи з харчовими продуктами в

шлунково-кишковий тракт, всмоктуються звідти в кровоносну систему і продять через печінковий бар”єр. Печінка є одним із найбільш активних органів, що знешкоджує такі речовини, але в цьому разі вона сама стає об”єктом їх дії. В крові та тканинах людини, куди потрапляють шкідливі речовини зтоком крові, протікають процеси їх фізико-хімічної взаємодії з

клітинними мембранами, білковими структурами та іншими компонентами

організму. Біологічна направленість циз процесів – знешкодження

шкідливих речовин різноманітними шляхами.

Перший, головний шлях знешкодження – зміна хімічної структури речовин

шляхом окислення, розщеплення, утворення нових менш активних сполук.

Важливе значення має також депонування (відкладення в тих чи інших

органах людини) шкідливих речовин. Наприклад, важкі метали накопичуються

переважно в кістках, печінці, нирках, а деякі з них в нервовій системі.

Накопичені речовини шкідливо впливають на органи їх депонування, а

інколи з депо вони виносяться в кров (під час нервових перевантажень,

захворювань, під дією алкоголю), що може привести до загального

погіршення стану людини.

Третій шлях знешкодження – виведення шкідливих речовин з організму.

Воно протікає різними шляхами і залежить від власттивостей цих речовин.

Наприклад, важкі метали виділяються в основному через кишково-шлунковий

тракт та нирки.

Знешкодження шкідливих речовин, у тому числі і їх виведення, може бути

прискорене з допомогою деяких фізіотерапевтичних процедур, введенням в

організм лікувальних препаратів та шляхом відповідної організаціїратів та шляхом відповідної організації

харчування людини. В останньому випадку особливо важливе значення для

активізації виведення мають харчові продукти багаті повноцінними

білками, мінеральними солями та вітамінами, а також такими органічними

речовинами як пектини, на які багаті плоди та ягоди.

Контроль якості продуктів харчування здійснюють спеціалізовані

лабораторії СЕС Міністерства охорони здоров”я України. В побутових

умовах можлива тільки приблизна оцінка їх якості за деякими зовнішніми

показниками чи за допомогою широкодоступних індикаторів для якісної

оцінки продуктів харчування. Так, наприклад, перенасичені нітратами

овочі відрізняються жорсткою, крупнопористою структурою м”якуша, який

місцями часто має характерний жовтуватий відтінок.крім того такі овочі

та фрукти швидко псуються і мають малий термін зберігання. Серед

індикаторів найбільш поширені такі, що змінюють свій колір під дією

певного виду речовин, наприклад нітратів чи нітритів.

Враховуючи те, що внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС значана

частина території України сильно забруднена радіоактивними речовинами,

слід проявляти обережність в разі придбання овочів з метою їх заготівлі

та споживання взимку, наприклад картоплі. Необхідно знати, що

самостійно, за допомогою портативних побутових дозиметрів, не завжди

вдається виявити рівень радіоактивного забруднення продуктів харчування.

В цьому випадку можливе тільки виявлення наявності більш високої

активності джерела випромінювання при наявності значної кількості

продуктів харчування.

3.Харчові отруєння, джерела, наслідки, профілактичні заходи.

Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти, заражені мікробами, що виділяють дуже сильні токсини (отрути білкового походження) . Це, в першу чергу, паличка ботулізму . Харчові отруєння виникають при вживанні консервованих продуктів - м'яса, риби, плодів та овочів, заражених спорами цих бактерій, що розвиваються без доступу кисню

Харчові отруєння проявляються раптово, викликаючи нудоту, блювання, різкі болі в животі (рис . 1. 36), підвищується пульс, шкіра стає блідою, підвищується температура тіла . Через кілька годин послаблюється зір, порушується мова та ковтання внаслідок паралічу м'язів носоглотки та гортані . Надалі розвиваються паралічі інших м'язів, в тому числі дихальних, що, як правило, призводить до смерті

Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токсинами деяких видів стафілокока Ці бактерії активно розмножуються при звичайній кімнатній температурі на різноманітних харчових продуктах, що не підлягають перед їх споживанням термічній обробці (тістечка з кремом, молочні продукти, паштети, вінегрети) Джерелом зараження таких продуктів можуть бути хворі, що страждають стафілококовими захворюваннями Профілактика цих харчових отруєнь полягає у суворому дотриманні термінів та умов зберігання готових до вживання продуктів

Значну групу харчових отруєнь становлять так звані токсикоінфекції - захворювання, спричинені деякими видами кишкових мікробів (сальмонелами)

Вони розвиваються при дії самих живих мікроорганізмів, а не лише їх токсинів.

Необхідно зазначити, що на сьогодні значно почастішали випадки алкогольного отруєння, особливо продукцією сумнівного походження

Загальні принципи профілактики харчових отруєнь зводяться до наступного:

o будь-які сумніви щодо доброї якості харчових продуктів, готових до споживання, особливо консервованих, необхідно вирішувати на користь власного здоров'я і відмовлятися від їх споживання;

o подібно правилам дорожнього руху, правила особистої гігієни при умові їх суворого дотримання надійно зберігають життя сучасної людини від невидимої токсико-інфекційної небезпеки;

o будь-який сурогат алкоголю - потенційна отрута, тому вживання алкогольних напоїв сумнівного походження - це великий ризик для життя та здоров'я;

o при приготуванні харчових продуктів необхідно їх ретельне миття й суворе дотримуватись правил кулінарної обробки

o категорична заборона вживати консервовані продукти із здутих банок

Лікування харчових токсикоінфекцій проводиться лише в інфекційних відділах лікарень антибіотиками та іншими лікарськими засобами . Хворим харчовими отруєннями потрібно промити шлунок - дають 1,5-2,0 л води, потім подразнюють корінь язика пальцем до появи блювання . Дають в якості проносного 30 мл касторового масла Після промивання шлунку хворого потрібно зігріти, дати гарячого чаю . Протягом 1-2 діб не можна вживати їжу .При отруєнні грибами першу допомогу надають згідно з загальними правилами, як і при інших отруєннях, оскільки проти отрути грибів немає протиотрути

При отруєнні мухомором виникає посилене слиновиділення, нудота, блювання, звуження зіниць, інколи з'являються порушення серцевої діяльності, які проявляються слабким пульсом . Треба терміново промити шлунок, дати соляне проносне .

Перші ознаки отруєння блідою поганкою виявляються не відзразу, а через 6-12 год . При цьому з'являється біль в животі, нудота, блювання, а на 2-3-тю добу розвивається жовтуха, а часом ниркові та серцево-судинні порушення . Перша допомога при цьому полягає у промиванні шлунку, а потім дають соляне проносне

Таким чином, головним завданням при наданні першої допомоги є виведення отрути з організму Перед промиванням або після нього в шлунок вводять активоване вугілля (2-3 столових ложки на одну склянку води) на 5-10 хв . з наступним повним його виведенням Щоб отрута не всмоктувалась, дають обволікаючі засоби (вівсяний відвар)

Продукти харчування людини – значення, якісь, склад, забрудненість.

ВИСНОВОК

Неякісні харчові продукти, які споживає людина, важкий стан природних екосистем завжди ведуть до негативних змін у здоров”ї та самопочутті кожного з нас. Сучасні масштаби екологічних змін створили реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Погіршення стану навколишнього средовища через викиди промислових підприємств, транспорту, комунальних господарств призводить до забруднення питної води, повітря, грунтів. Несприятлива екологічна ситуація не може не впливати насамперед на якість продуктів харчування та інших товарів народного споживання.Тому нам,людям,потрібно подумати про це,запобігти подальшому забрудненю середовища ,і зробити наше життя та життя наших дітей безпечним.