- •1. Основні технологічні поняття та визначення (визначення поняття технологія щодо харч. Прод., етапи розвитку технології)
- •2. Фізичні методи обробки харч. Прод. І сировини.
- •2. Фіз.-хім.. Методи обробки харч. Прод. І сировини.
- •2. Біохім. Методи обробки харч. Прод. Та сировини.
- •2. Хім. Методи обробки харч. Продуктів та сировини.
- •1. Гідравліка (гідростатика, гідродинаміка)
- •2. Технологічна характеристика способів тістоутворення та випічки хліба.
- •1. Основні фізичні властивості рідини. Характеристика руху рідини
- •2. Характеристика осн. Технолог. Етапів в-ва борошна
- •1. Переміщ. Рідини. Динам. Насоси в харч. Технологіях.
- •2. Характеристика основних технологічних етапів виробництва крупів
- •1. Переміщ. Рідини. Об’ємні насоси в харч. Технологіях.
- •1. Неоднорідні системи в харч. Технологіях. Класифікація неоднорідних систем.
- •2. Технологічна характеристика осн. Способів отримання олії
- •1. Перемішування рідин. Сутність і призначення процесу. Механічне, барботажне
- •2. Технологія пива та технологічна характеристика способів підготовки осн. Сировини.
- •21.1. Теплові процеси. Способи розповсюдження тепла.
- •21.2. Коньячний спирт
- •22.1. Теплові процеси. Теплообмінники, теплоносії. Випарювання. Охолодження.
- •23.1. Масообмінні процеси в харчових технологіях.
- •23.2. Пиво. Сировина, її підготовка до виробництва.
- •24.1. Масообмінні
- •25.1. Масообмінні процеси. Абсорбція, адсорбція, десорбція.
- •26.1. Масообмінні процеси. Сушіння.
- •26.2. Отримання сметани.
- •27.1. Масообмінні процеси. Вологість повітря.
- •27.2. Сухе молоко.
- •28.1. Масообмінні процеси. Види зв*язку вологи з матеріалом.
- •28.2. Солона риба
- •29.1..Масообмінні процеси. Кристалізація. Екстрагування.
- •30.1. Масообмінні процеси. Перегонка. Ретифікація.
- •30.2 Шампанські вина
21.1. Теплові процеси. Способи розповсюдження тепла.
Технологічні процеси, швидкість яких визначається швидкістю підведення або відведення тепла, звуться тепловими. Рушійна сила теплових процесів - різниця температур між різними об'єктами.
Теплові процеси поділяють на такі різновидності:
1. Процеси, що відбуваються без зміни агрегатного стану:
-нагрівання;
-охолодження.
2. Процеси, що відбуваються із зміною агрегатного стану:
-конденсація;
-пароутворення (кипіння, випаровування);
-заморожування - розморожування;
-плавлення - твердіння.
У теплопередачі розрізняють три способи розповсюджена тепла: теплопровідністю, конвекцією, тепловим випромінюванням. Всі ці види теплообміну у природі І техніці протікають у багатьох випадках одночасно і спільно чи один з них супроводить інший.
Теплопровідність (або кондукція) - це процес розповсюдження тепла способом безпосереднього стикання між мікрочастинками тіла. Для твердих тіл - це основний вид передачі тепла. Вона викликана коливаннями атомів у кристалічних решітках або переміщенням цільних електронів у металах. В рідинах і газах теплопровідність можлива в тонких шарах за рахунок руху молекул.
Конвекція - процес поширення теплоти завдяки переміщенню частинок в об'ємі рідини або газу. Конвекція поділяється на іиш.ііу або природну і примусову. При вільній конвекції переміщення частинок обумовлено різницею густини газу чи рідини у різних шарах їх об'єму. Примусова конвекція виникає при примусовому переміщенні рідини або газу, що створюється насосами, компресорами і т.п. Перенос тепла конвекцією має місце між поверхнею твердого тіла і навколишнім середовищем. Такий випадок поширення тепла зветься також тепловіддачею стиканням, або просто тепловіддачею.
Променевий теплообмін - це процес поширення тепла у вигляді електромагнітних хвиль. Частина теплової енергії тіла перетворюється у променеву і у вигляді електромагнітних хвиль поширюється у простір зі швидкістю світла. Стикаючись на своєму шляху з твердими, рідкими чи газоподібними матеріалами, теплові промені частково поглинаються, частково відбиваються і в деяких випадках частково проходять крізь ці тіла. Промені, що поглинулись матеріалом, знову перетворюються у теплову енергію.
Довжини хвиль теплового випромінювання лежать у невидимій (інфрачервоній) частині спектра в межах 0,8... 800 мкм. Всі тіла здатні випромінювати теплову енергію.
21.2. Коньячний спирт
Коньяки готовлять із витриманого коньячного спирту й інших коньячних виноматеріалів. Коньячний спирт одержують шляхом перегонки переважно білих сухих виноградних вин і витримки спочатку в нових, а потім, протягом ряду років, у старих дубових бочках або цистернах, завантажених дубовою клепкою. При витримці з дубової деревини в спирт переходять дубильні й барвники , відбувається часткове окислювання спирту й утворення складних ароматичних з'єднань (ефірів), у результаті чого колір спирту стає більше інтенсивним, формуються приємний смак і аромат. Ці процеси протікають повільно, і чим довше настоюється коньячний спирт у бочках, тим вище його якість. Коньячний спирт має міцність 60-70° і є основним компонентом для готування коньяку, що одержують розведенням коньячного спирту дистильованою або зм'якшеною водою. Для виготовлення коньяку треба приготувати купаж, у який додають коньяк вищих сортів, екстракти дубильних речовин, есенції, цукровий сироп і колер (0,7-1,5%). Купажі перемішують і залишають на 1-2 дні. Перевіряють міцність і, у випадку невідповідності рецептам, додають спирт або ароматні води.
22 білет