21.1. Теплові процеси. Способи розповсюдження тепла.

Технологічні процеси, швидкість яких визначається швидкістю підведення або відведення тепла, звуться тепловими. Рушійна сила теплових процесів - різниця температур між різними об'єктами.

Теплові процеси поділяють на такі різновидності:

1. Процеси, що відбуваються без зміни агрегатного стану:

-нагрівання;

-охолодження.

2. Процеси, що відбуваються із зміною агрегатного стану:

-конденсація;

-пароутворення (кипіння, випаровування);

-заморожування - розморожування;

-плавлення - твердіння.

У теплопередачі розрізняють три способи розповсюджена тепла: теплопровідністю, конвекцією, тепловим випромінюванням. Всі ці види теплообміну у природі І техніці протікають у багатьох випадках одночасно і спільно чи один з них супроводить інший.

Теплопровідність (або кондукція) - це процес розповсюдження тепла способом безпосереднього стикання між мікрочастинками тіла. Для твердих тіл - це основний вид передачі тепла. Вона викликана коливаннями атомів у кристалічних решітках або переміщенням цільних електронів у металах. В рідинах і газах теплопровідність можлива в тонких шарах за рахунок руху молекул.

Конвекція - процес поширення теплоти завдяки переміщенню частинок в об'ємі рідини або газу. Конвекція поділяється на іиш.ііу або природну і примусову. При вільній конвекції переміщення частинок обумовлено різницею густини газу чи рідини у різних шарах їх об'єму. Примусова конвекція виникає при примусовому переміщенні рідини або газу, що створюється насосами, компресорами і т.п. Перенос тепла конвекцією має місце між поверхнею твердого тіла і навколишнім середовищем. Такий випадок поширення тепла зветься також тепловіддачею стиканням, або просто тепловіддачею.

Променевий теплообмін - це процес поширення тепла у вигляді електромагнітних хвиль. Частина теплової енергії тіла перетворюється у променеву і у вигляді електромагнітних хвиль поширюється у простір зі швидкістю світла. Стикаючись на своєму шляху з твердими, рідкими чи газоподібними матеріалами, теплові промені частково поглинаються, частково відбиваються і в деяких випадках частково проходять крізь ці тіла. Промені, що поглинулись матеріалом, знову перетворюються у теплову енергію.

Довжини хвиль теплового випромінювання лежать у невидимій (інфрачервоній) частині спектра в межах 0,8... 800 мкм. Всі тіла здатні випромінювати теплову енергію.

21.2. Коньячний спирт

Коньяки готовлять із витриманого коньячного спирту й інших коньячних виноматеріалів. Коньячний спирт одержують шляхом перегонки переважно білих сухих виноградних вин і витримки спочатку в нових, а потім, протягом ряду років, у старих дубових бочках або цистернах, завантажених дубовою клепкою. При витримці з дубової деревини в спирт переходять дубильні й барвники , відбувається часткове окислювання спирту й утворення складних ароматичних з'єднань (ефірів), у результаті чого колір спирту стає більше інтенсивним, формуються приємний смак і аромат. Ці процеси протікають повільно, і чим довше настоюється коньячний спирт у бочках, тим вище його якість. Коньячний спирт має міцність 60-70° і є основним компонентом для готування коньяку, що одержують розведенням коньячного спирту дистильованою або зм'якшеною водою. Для виготовлення коньяку треба приготувати купаж, у який додають коньяк вищих сортів, екстракти дубильних речовин, есенції, цукровий сироп і колер (0,7-1,5%). Купажі перемішують і залишають на 1-2 дні. Перевіряють міцність і, у випадку невідповідності рецептам, додають спирт або ароматні води.

22 білет