Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_na_pitannya.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
508.93 Кб
Скачать

2. Охарактеризуйте типи світогляду.

Світогляд – це система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють становлення людини до світу.Існують такі типи світогляду:

А) буденний – сукупність поглядів на світ і покликання людини, які сформувалися у певного народу, спільноти під впливом практичного життя і функціонує стихійно, без видимих зусиль з боку тих, хто їх дотримується;

Б) інституалізований – такий світогляд, що підтримується певними соціальними інституціями.

Історичні типи світогляду:

А) міфологічний світогляд – носієм такого світогляду є рід, що виступає як одне ціле, без відокремлення окремих осіб; одна особа відповідає за весь рід; цей світогляд супроводжується страхом та зовнішнім контролем;

Б) релігійний світогляд – носієм є окрема особа; релігіє здійснює соц. контроль за поведінкою людини, що вже не підвладна роду; виникає мораль та совість; релігія морально зрівняла всіх людей; світогляд супроводжується вірою людини та моральністю;

В) філософський світогляд – носієм є також окрема особа; філософія оперує абстрактними поняттями, цілком позбавлена функції соц. контролю, ґрунтується на засадах свободи; світогляд супроводжується розумінням людини.

Рівні (типи) світогляду:

Б) теоретичний світогляд – ґрунтується на поняттях, концепціях, теоріях, гіпотезах, ідеях, які пояснюють сутність явищ, допомагають реалізовувати свої дії, організовують життя по відношенню до його сенсу;

В) індивідуальний світогляд – відображає неповторну специфіку рис особистості та особливості існування людини;

Г) масовий світогляд – світогляд, що властивий націям, класам, групам людей.

  1. Емпіричне та теоретичне пізнання.

Пізнання – це процес цілеспрямованого відтворення дійсності в абстрактних образах людиною.

Емпіричний рівень пізнання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою розумовою та логічною обробкою властивостей та відношень об’єкта, що пізнається. Предметом дослідження на емпіричному рівні пізнання є властивості, зв’язки, відносини об’єкта, які доступні чуттєвому сприйняттю. Основне завдання пізнання на емпіричному рівні – це одержання вихідної емпіричної інформації про досліджуваного об’єкта. Методи емпіричного пізнання дають можливість накопичити емпіричні дані, факти, аналіз яких дає можливість продукувати понятійне знання.

МЕТОДИ:

А) Спостереження – це упорядкована, систематизована, цілеспрямована система сприйнять досліджуваних явищ, його властивостей, зв’язків, відношень, яка дає вихідний емпіричний матеріал для пізнання та відповідні факти;

Б) Експеримент – відрізняється від спостереження тим, що експериментатор активно втручається в перебіг досліджуваних явищ та подій; експериментатор штучно створює середовище з метою отримання емпіричних даних, регулює процес перебігу явища чи події, неодноразово повторює та виявляє в ньому істотне, абстрагуючись від неістотного;

В) Порівняння – це метод, за допомогою якого робиться висновок про подібність чи відмінність об’єктів пізнання; цей метод дає можливість виявити кількісні та якісні характеристики предметів, їх класифікувати, упорядковувати та оцінювати;

Г) Вимірювання – метод, за допомогою якого визначаються відношення однієї вимірювальної величини до іншої, яка сприймається постійною відносно вимірювальної.

Знання, яке формується у процесі емпіричного рівня пізнання, виражають у формі емпіричного узагальнення – закону.Теоретичний рівень пізнання – це знання, отримане шляхом абстрактного мислення; характеризується домінуванням понять, теорій, законів, узагальнень і висновків; відображає предмети, їх властивості і відносини з боку універсальних внутрішніх істотних зв’язків і закономірностей, що осягнуті розумовою та логічною обробкою емпіричних даних. Головна мета теоретичного пізнання – це збагнення об’єктивної істини, вільної від спотворення і суб’єктивності, пояснення та інтерпретація емпіричних фактів.

МЕТОДИ:

А) Абстрагування – це метод, за допомогою якого мислено відволікаються від неістотних властивості явищ, що вивчаються

Б) Узагальнення – це мислений перехід від окремих фактів, подій до їх ототожнення або від однієї думки до іншої, що є більш загальною;

В) Аналіз – це мислене розчленування предмета, явища або процесу, їх властивостей.

Г) Синтез – це мислене поєднання різноманітних елементів, сторін предмета в єдине ціле (систему).

Д) Індукція – це мислений перехід від окремого до загального;

Е) Дедукція – від загального до одиничного.

Є) Аналогія – метод, відповідно до якого на підставі подібності предметів за одними ознаками робиться висновок про їх подібність за іншими ознаками.

Ж) Моделювання – метод дослідження на основі побудованих (штучно створених) моделях.

З) Формалізація – метод, за допомогою якого змістовне знання відображається у формалізованій мові, яка створюється для точного вираження думок з метою запобігання можливості неоднозначного розуміння.

Емпіричний та теоретичний рівні пізнання завжди нерозривно пов’язані між собою, переходять один в одного в процесі пізнання об’єкта, явища чи події.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]