6.Розкрийте місце і роль економіки в системі суспільних відносин.

Термін «економіка» функціонує у двох значеннях:

А) це господарство, сукупність засобів, об’єктів, процесів, які люди використовують для задоволення власних потреб шляхом створення необхідних благ, умов і засобів існування за допомогою праці;

Б) наука про господарство та засоби його ведення, про відносини між людьми в процесі вир-ва і споживання, обміну товарами і послугами. Оскільки система суспільних відносин охоплює усі сфери суспільного життя та діяльності людей, то економіка є невід’ємною частиною цієї системи. Людина не може існувати без благ, їй потрібні хоча б блага першої необхідності – це одяг, їжа, житло. Для того, щоб людина була забезпеченою цими благами необхідне економічне виробництво. Вир-во – це процес, за допомогою якого люди, використовуючи речовини і сили природи та власні сили і здібності, цілеспрямовано створюють матеріальні та духовні цінності, здатні задовольнити їх життєві потреби. Процес вир-ва є неоднорідним і вимагає чіткої організації – спеціалізації, упорядкування, регулювання. Для цього покликана економіка як наука, що дає теоретичні та практичні аспекти в діяльності людини.

Економіка як сукупність засобів вир-ва допомагає створювати людині всі необхідні блага для її життя. Матеріальному вир-ву в розвитку як окремого індивідуума, так і суспільства, відводиться першочергове значення. Воно не лише забезпечує людину всіма необхідними матеріальними благами, а й безпосередньо обумовлює розвиток соціальної культури людини, групи людей, класів, суспільства. Характер і рівень матеріального вир-ва визначається способом освоєння природи, тобто способом вир-ва. Спосіб вир-ва – це єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Продуктивні сили відображають активне ставлення людей до природи, її перетворення у блага, що задовольняють потреби людини й суспільства. До продуктивних сил відносять людей в єдності їх духовних та фізичних сил та засоби вир-ва (засоби праці + предмети праці). Виробничі відносини – це сукупність матеріально-економічних відносин між людьми в процесі вир-ва і руху суспільного продукту від вир-ва до споживання.

Отже, економіка посідає найважливіше серед усіх відносин місце, оскільки є засобом для вир-ва необхідних для існування людини благ, організовує відносини між людьми, бере участь у суспільному відтворенні, забезпечує розвиток суспільства вцілому.

8.Історико-філософські концепції онтології.

Буття – філософська категорія, яка виражає субстанційне існування світу, що є вічним і незмінним і має причину в самому собі (само породжує себе), тобто існує незалежно від людської свідомості. Субстанційне буття як «першопочаток речей» не має початку та кінця у часі. «Початок» та «кінець» мають лише реальні речі, які виникають та зникають у процесі розвитку.

Зміна історико-філософських концепцій онтології зумовлювалася способами матеріального виробництва. Так, антична філософія. залежно від тлумачення сутності людини, зосереджується на категорійні та загальнозначущі виміри буття; Середньовіччя, залежно від розщеплення предмету сільськогосподарської праці та атомізації суспільства. ірраціоналізує та містифікує форми буття; Новий час, залежно від розвитку промислового виробництва, розглядає форми буття в аспекті раціонально-наукового пізнання.

Античність:Демокріт(все складається з атома),Платон(світ ідей і речей),Аристотель(річ і ідея одне і те ж),Парменід(вперше вводить категорію буття)

Середньовіччя:Августин(тіло і душа),Аквінський(людина це субстанція:тіло і душа)

Матеріалізм:подолання питання першооснови світу і дати місце субстанції)

Німецька класична філософія:Кант(людина є істотою 2 світів чуттєвого і розумового),Гегель(основою є визначення думки яка реалізується у світі), Фейєрбах(свідомість є проявом атомів чуття і розуму що народжують любов між людьми)

Марксизм:свідомість є орієнтація головного мозку що відображає дійсність)

Сучасна:лінгвістична(увага проблемам які виникають за вплив мови на мислення),Екзистенціалізм(людина як істота здата до вибору долі)