Дайте визначення поняття (понять):
презумпція невинуватості – це правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
презумпція винуватості – це правовий принцип, за яким особа вважається винною до того часу, доки сама не доведе свою невинність перед судом.
тягар доказування – це це принцип юридичного процесу, що полягає у необхідності доказами довести стороною ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дайте визначення поняття (понять):
дипломатичний імунітет – це сукупність прав і привілеїв наданих дипломатичним представництвом, що включають у себе: недоторканість особи, службових приміщень, житла і власності; звільнення від податків, митного огляду; а також гарантує дипломатам захист від цивільного позову чи кримінального переслідування відповідно до законодавства приймаючої країни.
екстериторіальна дія закону – це особливий правовий статус закладів, об’єктів фізичних та юридичних осіб, котрі перебувають на території певної країни не піддаються під дію її законодавства, а керуються законами країни свого походження, громадянської належності або місця проживання.
Дайте визначення поняття (понять):
активна правомірна поведінка – це поведінка, яка характеризується високим ступенем активності суб’єктів, цілеспрямованістю їх діяльності у процесі реалізації своїх прав, обов’язків, у межах правових норм.
конформістська правомірна поведінка – це поведінка, яка характеризується низьким ступенем соціальної активності суб’єктів, їх пристосованістю, вона не відрізняється від поведінки інших суб’єктів, основним принципом даної поведінки є «роби як всі».
маргінальна правомірна поведінка – це поведінка, яка перебуває на межі між правомірною і неправомірною, переступити яку не дозволяє страх перед юридичною відповідальністю.
Дайте визначення поняття (понять):
колізія правових норм – це обумовлений системою об'єктивних та суб'єктивних причин різновид протиріч у сфері права, сутність якого виявляється у наявності розбіжностей між приписами нормативно-правових актів чи нормативних та інтерпретаційних актів, що спрямовані на регулювання однотипних суспільних відносин чи роз'яснення правових норм.
конкуренція правових норм – має місце тоді, коли дві або декілька норм регулюють одне й те саме коло суспільних відносин з різним ступенем конкретизації, деталізації та обсягом, але не вступають у пряму суперечність.
Дайте визначення поняття (понять):
система права – це сукупність юридичних норм, інститутів і галузей права в їхній безперервній взаємодії та взаємозв’язку.
галузь права – це сформоване у рамках єдиної мети, функцій та приписів, універсальне об’єднання юридичних інститутів, яке за допомогою специфічного правового методу регулює певний сектор суспільних відносин.
норма права – це встановлене або санкціоноване державою та забезпечене її примусом загальнообов’язкове правило поведінки, яким регулюються відносини у суспільстві.
Дайте визначення поняття (понять):
правопорушення – це це протиправне діяння, яке становить небезпеку для суспільних відносинн, заподіює шкоду їх учасникам і за яке законом передбачена юридична відповідальність...;
склад правопорушення – це сукупність системних передбачених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, котрі характеризують конкретний акт фактичної поведінки як такий, що передбачає юридичну відповідальність.;
об’єкт правопорушення – це суспільні відносини, регламентовані правом та охоронювані санкціями юридичних норм.
Дайте визначення поняття (понять):
Реалізація норм права – це практичний вплив нормативно правових приписів, дозволів і заборон на суспільні відносини та поведінку їхніх учасників.
Застосування норм права – це організаційна, розпорядча та виконавча діяльність суб’єктів владних повноважень, спрямована на реалізацію права іншими суб’єктами.
Дайте визначення поняття (понять):
законність – це це багатоаспектне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.
правова культура – це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового процесу і відбивають у правовій формі стан свободи особи, інші соціальні цінності.
правосвідомість – це форма суспільної свідомості, що містить в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та концепцій, а також уявлень і настанов, які характеризують відношення особи, суспільної групи і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права, а також до всього, що охоплюється правовим регулюванням.
Дайте визначення поняття (понять):
суб’єкт права – це індивідуальна особа або колективний суб'єкт, які мають правосуб'єктність та використовують її у конкретних правовідносинах, виступаючи реалізаторами суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, повноважень і юридичної відповідальності.
суб’єкт правовідносин – це всі фізичні і юридичні особи, які вступають між собою у відносини, врегульовані правом.
суб’єкт правопорушення – це особа, котра своїми протиправними діями або бездіяльністю заподіяла шкоди суспільним відносинам.
Дайте визначення поняття (понять):
публічне право – це сукупність галузей права, предметом регулювання яких є відносини у сфері реалізації публічних( державних інтересів з допомогою імперативного методу регулювання.
приватне право – сукупність правових норм, які регулюють сферу приватних інтересів окремих осіб, громадян та їх об'єднань. Це норми цивільного, торгового, господарського тощо права.
Дайте визначення поняття (понять):
негайна дія закону – полягає в тому, що вплив нормативно-правового акту негайно поширюється на всі суспільні відносини та життєві випадки, котрі трапились після набуття ним чинності.
зворотна дія закону – це його здатність поширюватись на відносини та юридичні факти, які виникли до набуття ним чинності.
залишкова дія закону – полягає в тому, що раніше скасований нормативно правовий акт продовжує діяти навіть після втрати юридичної сили.
Дайте визначення поняття (понять):
аналогія закону –до аналогії закону звертаються тоді, коли немає норми, яка відображає і регулює конкретну ситуацію, але є норми які регулюють подібні ситуації або відносини. Суть аналогії закону полягає в тому, що суб'єкт застосування правових норм виходить від подібності правовідносин (фактична основа) і переходить до подібності в юридичній основі.
аналогія права – це застосування до неврегульованих конкретною нормою відносин за відсутності норми, що регулює схожі відносини, загальних засад і принципів права (достовірності, справедливості, законності, гуманізму, рівноправ'я тощо).