Voprosy

1). Архітектура та склад ПК. Архітектура ПК — опис сукупності пристроїв та блоків ПК і зв’язків між ними. Поняття архітектури тісно пов’язане з принципами роботи ПК. Архітектура визначає принципи дії, інформаційні зв’язки і взаємодію основних складових ПК: процесора, внутрішньої і зовнішньої пам’яті та периферійних пристроїв. Крім того, в сучасних комп'ютерах використовуються так звані накопичувачі — пристрої, призначені для постійного зберігання (накопичування) даних та програм, необхідних для роботи комп'ютера, і обміну цією інформацією між накопичувачами та оперативною пам'яттю комп'ютера. Базова конфігурація ПК – системний блок (у ньому зберігаються внутрішні пристрої); монітор (служить для видачі інформації в текстовому або графічному вигляді); клавіатура (служить для введення символів і команд);  «миша» (призначений для введення команд).

2)Поняття фізичного та логічного дисків. Організація збереження інформації на жорсткому диску. Для боротьби з нераціональними втратами жорсткий диск розбивають на декілька розділів. Кожен такий розділ можна розглядати як один окремий логічний жорсткий диск. .  Звичайний жорсткий диск - це фізичний диск, його можна встановити або видалити. Логічний жорсткий диск - це просто один з розділів фізичного диска. Працюючи з комп'ютером, ми не помічаємо різницю між фізичними і логічним дисками. .Кожний логічний диск має власну таблицю розміщення файлів, тому на ньому діє своя система адресації. У результаті втрати з-за розмірів кластерів стають менше. . .  Інформацію необхідно зберегти в пам'яті комп'ютера - записати у вигляді файлу на жорсткий диск. Перш за все, на жорсткому диску створюються папки , в які будуть міститися документи. Кожній папці присвоюється «ім'я». Далі зберігаємо документ(Файл-Сохранить). Особливість електронного зберігання полягає у спрямуванні документів в електронний архів відразу по завершенню роботи з ними в діловодстві. Це дозволяє забезпечити збереження документів, їх централізоване зберігання, швидкий пошук і розподілений доступ до документів як за допомогою локальної мережі, так і з використанням віддаленого доступу. 

3). Периферичні пристрої ПК, їх призначення та характеристики. Різні типи периферійних пристроїв, що підключаються до комп'ютерної системі, відіграють важливу роль у її роботі. Такими пристроями є: • Принтер призначений для виведення інформації на папір, а деякі принтери можуть виводити і кольорові зображення. • Джойстик - маніпулятор у виді укріпленої на шарнірі ручки  з кнопкою, вживається в основному для комп'ютерних ігор. • Сканер - пристрій для зчитування графічної і текстової інформації в комп'ютер. Сканери можуть вводить у комп'ютер малюнки. • Модем - пристрій для обміну інформацією з іншими комп'ютерами через телефонну мережу. • Аудіоплата дає можливість виконувати музику і відтворювати звуки з допомогою комп'ютера. Разом з аудиоплатой зазвичай поставляються звукові колонки, а часто і мікрофон. • Пристрій для читання компакт-дисків дозволяє читати дані зі спеціальних компакт-дисків (CD-ROM). • а також інші пристрої. В даний час розробляються все новіші й досконаліші периферійні пристрої.

4) Програмне забезпечення ПК та його структура. Програмне забезпечення  — сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм. Розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та прикладне програмне забезпечення, що використовується для виконання конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення. До системного програмного забезпечення відносяться: 

• операційні системи; 

• інтерфейсні оболонки для взаємодії користувача з ОС; 

• системи управління файлами; 

• системи програмування; 

• утиліти.  Системне програмне забезпечення призначене для: 

• створення операційного середовища функціонування інших програм (іншими словами, для організації виконання програм); 

• автоматизації розробки (створення) нових програм; 

• забезпечення надійної та ефективної роботи самого комп'ютера й обчислювальної мережі; 

• проведення діагностики і профілактики апаратури комп'ютера й обчислювальних мереж; 

• виконання допоміжних технологічних процесів (копіювання, архівування, відновлення файлів програм і баз даних і т.д.).

5) Призначення та загальна характеристика операційних систем сімейства Windows.Операційна система Windows, як і будь-яка операційна система, призначена для взаємодії програмних і апаратних засобів між собою і з користувачем. Операційна система Windows набула широкого поширення і фактично є стандартом для операційних систем. Виконання програм здійснюється звичним для людини способом як взаємодія об'єктів. Інформаційними об'єктами є прикладні програми Windows, які працюють під керуванням Windows. За допомогою прикладних програм створюються документи, які теж є інформаційними об'єктами Windows. Програмисамої операційної системи, взаємодіючи одна з одною і з зовнішніми програмами і документами, також є інформаційними об'єктами. Таким чином, об'єктно-орієнтований підхід дає змогу зробити взаємодію різнорідних елементів системи універсальною і розглядати операційну систему як середовище, в якому взаємодіють інформаційні об'єкти.є графічною операційною системою, в якій всі інформаційні об'єкти зображені на екрані графічним способом . Переміщення об'єктів виконується просто й зручно за принципом перетягни і покинь. Windows має засоби для підключення до локальних і глобальних комп'ютерних мереж, зокрема до всесвітньої мережі Internet. Передбачено режим виконання кількох задач одночасно. У Windows використовується механізм OLE (зв'язування і вбудовання об'єктів), який забезпечує використання об'єктів, створених однією прикладною програмою, іншими прикладними програмами, наприклад, графічних об'єктів, створених за допомогою графічних редакторів у текстових документах, створених текстовими редакторами.  Зв'язаний об'єкт у даній прикладній програмі змінюватиметься автоматично зі зміною оригіналу в прикладній програмі, де він був створений. ОС Windows має вигляд вікон, у яких відображається вміст даної папкиРобочий стіл складається із піктограм та панелі задач. На робочому столі ми можемо встановити всі необхідні ярлики до програм, які найчастіше використовуються, для швидкого їх запуску.

6) Характеристика файлової системи ОС Windows, об’єкти файлової системи.

Файл — це іменована область на зовнішньому носієві, яка містить однотипну інформацію (програму, текст, зображення тощо). Ім’я файлу складається з імені та розширення.Файлова система — це структура зберігання даних на зовнішніх носіях та сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою. Уся сукупність файлів на диску і взаємозв’язків між ними називається файловою структурою.Папка (каталог) — спеціальне місце на диску, де зберігається інформація про файли, що містяться в цьому каталозі.Папку верхнього рівня називають кореневою.Шлях до файлу — це послідовність імен каталогів від поточної або кореневої папки, яку необхідно пройти, переміщуючись деревом каталогів, щоб потрапити до папки, в якій безпосередньо зберігається файл.Повний шлях до файлу — послідовно записані ім’я дисководу та шлях до файлу.Ярлик  — невеликий файл (до 1 Кбайт) із розширенням .lnk, в якому міститься повна адреса об’єкта, для якого він створений.

7) Шляхи доступу до файлової системи Windows. Програма «Проводник». Шлях - це послідовність імен каталогів або символів “..”, які розділені символами “\”.Шлях задає маршрут від поточного каталогу, до того каталогу, в якому знаходиться потрібний файл. Файлова система комп'ютера має складну ієрархічну деревоподібну структуру. Щоб зробити операції над інформаційними об'єктами легкими, зручними і наочними, призначена програма Провідник (Explorer). Запускати Провідник можна або з головного меню комп'ютера, з розділу Програми, або за допомогою значка цієї програми, заздалегідь розміщеного на Робочому столі. Після запуску програми на екрані з'являється вікноПровідника . Вікно Провідника складається з двох частин: на лівій половині зображуються програмні та апаратні ресурси комп'ютера у вигляді ієрархічної, деревоподібної структури, а на правій - вміст вибраної папки. Кожний рівень ієрархії зображується вертикальною штриховою лінією. На цій лінії розміщено вузли, від яких відходять горизонтальні вітки деревоподібної структури.

8) Робота з файлами та папками в середовищі Windows.Файл - це поіменований набір даних, збережений на комп'ютерному носії. Папка - це поіменований простір для збереження інформації на носії, який може містити в собі інші папки та файли. Оскільки для того, щоб проводити з файлом (або папкою) певні дії, необхідна наявність самого файла (папки). Для створення папки та документа необхідно виконати наступні дії: І. Якщо створювати обєкт на робочому столі, то потрібно: 1. Викликати контекстне меню правою кнопкою миші. 2. Вибрати команду Создать. 3. У підменю вибрати відповідну команду для створення папки чи документа. ІІ. Якщо обєкт створювати в папці, то потрібно: 1. Відкрити вікно папки. 2. Натиснути у вільному місці області відображення папки праву кнопку мишки та у контекстному меню, що з'явиться, обрати команду Создать. 3. В підменю обрати команду Папку, якщо необхідно створити папку, або обрати команду з назвою файлу відповідного типу, щоб створити файл даного типу (наприклад, текстовий документ). Після виконання наведеної послідовності команд буде створена папка або документ (в залежності від того, що було обрано) та відразу буде запропоновано ввести ім'я об'єкта. Після того, як ми створили файл або папку, ми тепер можемо її копіювати, переміщувати, перейменовувати, видаляти. Для виділення файлів або папок поодинці достатньо навести курсор мишки на об'єкт (на його піктограму) та натиснути ліву кнопку миші. Для виділення груп суміжних об'єктів необхідно виконати такі дії: 1.Навести курсор мишки у вільному місці області відображення вмісту папки в тому місці, де на повинна знаходитись перша вершина рамки. 2. Натиснути ліву кнопку мишки та утримуючи її натиснутою, пересувати курсор у бік групи об'єктів, обводячи їх рамкою. 3. Після закінчення виділення рамкою всіх об'єктів відпустити ліву кнопку мишки. Для того, щоб відкрити файл або папку, необхідно двічі натиснути ліву кнопку миші на піктограмі відповідного файлу (папки). Папка буде відкрита, а файл буде відкритий тим додатком, якому відповідають файли даного типу.

9) Текстовий редактор Word. Структура вікна. Microsoft Word давно відомий як потужний текстовий процесор, що надає великі можливості користувачам різного рівня та кваліфікації. Зручний інтерфейс і можливість його налаштування під конкретного користувача, розгалужена система довідок та підказок, відкритість для модифікацій і доповнень з боку самого користувача. Крім звичайних засобів редагування тексту, Microsoft Word має цілу низку властивостей, які дають змогу віднести його до видавничих систем середнього класу. Для традиційного завантаження текстового редактора Word слід виконати команду Пуск/Программы/Microsoft Office/Microsoft Word, після чого на екрані зявиться вікно редактора. Верхній рядок вікна редактора є рядком заголовку. В ньому міститься імя програми. Крім цього є чотири кнопки: ліва кнопка - це кнопка виклику управляючого меню. Перша з правих кнопок згортає вікно у піктограму, яка розміщується на панелі задач, друга – розгортає вікно на весь екран та відновлює розмір вікна, третя – закриває вікно. Під рядком заголовка розміщується рядок меню, який містить такі пункти: Файл – робота з документа (файлами); Правка – редагування документів; Вид – перегляд і зміна зовнішнього вигляду документів; Вставка – вставка в документ малюнків, діаграм, формул і т.д.; Формат – форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу і т.д.); Сервис – сервісні функції (наприклад, перевірка орфографії); Таблица – робота з таблицями та їх редагування; Окно - робота з вікнами документів; Справка – довідкова інформація про Word. Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для відкриття меню слід встановити курсор на потрібному пункті і натиснути ліву кнопку миші. В підменю потрібний пункт вибирається теж за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібне підменю і натиснути ліву кнопку). Панель інструментів розміщується під рядком меню. Панель інструментів – це рядок кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. При фіксації курсора миші на кнопці під нею зявляється її назва. Ряд кнопок дублюють відповідні команди меню. Після завантаження Word автоматично виводить на екран панелі інструментів Стандартная і Форматирование. Для виконання деяких команд потрібно вводити допоміжну інформацію. Праворуч і знизу розміщені вертикальна і горизонтальна смуги прокрутки. Під рядком заголовка розміщується горизонтальна та вертикальна лінійки відступів, на яких розміщені маркери відступів рядків, абзаців. В активному вікні знаходиться текстовий курсор, який вказує місце, куди можна вводити символ. В нижньому рядку вікна редактора знаходиться рядок стану. Він містить інформацію про текстовий документ.

10) Технологія введення та редагування тексту у редакторі Word. Прийоми виділення тексту , переміщення, копіювання, авто заміни. Введення і редагування тексту Текст вводять у документ із того місця, де розташований курсор. Перед введенням тексту бажано вибрати основні його параметри (шрифт, розмір шрифта, стиль написання) у відповідних полях панелі інструментів Форматирование, а також, якщо потрібно, поміняти індикатор мови. Щоб вставити в документ символи, яких немає на клавіатурі, або спеціальні символи, використовують команду Вставка/Символ. Після її виконання відкривається вікно Символ, де слід вибрати потрібну вкладку - Символы або Специальные знаки, а на ній - потрібний символ і натиснути на кнопку Вставить. Більшість операцій у Word виконують над виділеними фрагментами тексту. Для виділення фрагмента за допомогою миші слід помістити курсор у потрібне місце, натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи її, перемістити курсор на кінець фрагмента. Зазначимо, що у Word, на відміну від інших версій, можна виділити кілька окремих фрагментів, утримуючи клавішу Ctrl. Якщо ж виділяти за допомогою клавіатури, то треба натиснути на клавішу Shift і, не відпускаючи її, розширити межі фрагмента клавішами переміщення курсора. Виділені фрагменти можна вирізати або копіювати в буфер обміну командами Правка/Вырезать та Правка/Копировать, щоб потім мати змогу вставити їх у довільне місце тексту командою Правка/Вставить (ці ж функції виконують кнопки панелі інструментів Стандартная). Варто зазначити, що таким чином можна обмінюватися фрагментами тексту не лише з іншими відкритими документами Word (переходячи до них через меню Окно), а й з усіма іншими програмами, які містять команди роботи з буфером обміну. У текст активного документа можна також вставляти вміст інших документів. Для цього треба виконати команду Вставка/Файл, вибрати необхідний файл і натиснути на кнопку ОК. Текст буде вставлено, починаючи з місця розташування текстового курсора. 

11) Операції форматування тексту редактором Word.

Під форматуванням розуміють операції, які пов’язані з оформленням тексту і зміною його зовнішнього вигляду. Операції форматування дійсні тільки для виділених об’єктів.Розрізняють три основні операції форматування: форматування символів, форматування абзаців, форматування сторінок. Форматування символів. При форматуванні символів можна змінити шрифт, його розмір. Форматування здійснюється командою Формат/ Шрифт. При цьому на екрані з'являється вікно діалогу Шрифт, в якому можна встановити такі параметри: Шрифт ( вибирається із списку шрифтів);Стиль ( звичайний, курсив, напівжирний, напівжирний курсив);Розмір шрифту;Підкреслення;Колір символів;Ефекти ( верхній і нижній індекси, перекреслений). Форматування абзаців. Під абзацом у Microsoft Word розуміють частину документу, за якою поміщається маркер абзацу. При введенні тексту абзац закінчується клавішею [ Enter ]. Процес форматування абзацу містить в собі:Вирівнювання абзаців;Встановлення відступів абзаців;Встановлення відстані між рядками і абзацами. Форматування сторінок. При введенні і друкуванні тексту Microsoft Word використовує встановлені по замовчуванню розміри поля сторінки. Змінити їх можна командою Файл/ Параметры страницы. При цьому відкривається діалогове вікно Параметры страницы, яка має ряд вкладок. Стиль форматування. Якщо потрібно придати певну форму всьому документу, то зручніше один раз підібрати шрифт, розміри полів і інші атрибути. Для вибору стилю слід відкрити список стилів панелі інструментів Форматирование і вибрати потрібний. Будь-який стиль можна змінити.

12) Форматування абзаців текстовим редактором Word.Форматування абзаців. Під абзацом у Microsoft Word розуміють частину документу, за якою поміщається маркер абзацу. При введенні тексту абзац закінчується клавішею [ Enter ]. Процес форматування абзацу містить в собі:: вирівнювання абзаців, встановлення відступів абзаців і т.д. Для вирівнювання абзацу на панелі інструментів Форматирование містяться такі кнопки форматування: - по ширині тексту; - по лівому краю; - по центру; - по правому краю. Щоб здійснити вирівнювання абзацу потрібно текстовий курсор поставити в будь-яку позицію абзацу і натиснути потрібну кнопку форматування. Команда Формат/Абзац відкриває діалогове вікно для форматування поточного або виділених абзаців . На вкладці Отступы и интервалы задають: у полі Выравнивание - спосіб вирівнювання абзацу: по центру ; за лівим краєм ; за правим краєм ; за шириною ; у групі Отступ: відстань від абзацу до лівого (зліва) та правого (справа) полів сторінки документа; відступи всередині абзацу (перший рядок) зі значень: немає - без відступів, відступ - задано відступ для першого рядка абзацу, виступ - задано відступ для всіх рядків абзацу, крім першого; величину відступу зазначають у полі на праворуч; у групі Интервал: відступи (в пунктах) перед першим (перед) та після останнього (після) рядка абзацу; міжрядковий інтервал (міжрядковий) зі значень: Одинарний, Полуторний, , Мінімум.

13) Форматування сторінок текстовим редактором Word. Форматування сторінки застосовується для визна­чення її вигляду, при цьому можна змінити такі пара­метри, як розміри сторінки, розмір полів та орієнтація сторінки тощо. Для виконання цих операцій викорис­товуються такі команди: Файл, Параметры страницы. У вікні, що з'являється на екрані дисплея, зазначають: •         у вкладці Поля — розміри верхнього, нижнього, лівого, правого полів сторінки ; •         у вкладці Размер бумаги — розміри паперу , а також орієнтацію сторінки  для друкування до­кумента в горизонтальному (книжковому) або вертикальному (альбомному) вигляді; •         у вкладці Источник бумаги — режим подачі па­перу в принтер (власноручно чи автоматично); •         у вкладці Макет — відмінність (якщо вона є) парних і непарних колонтитулів та колонтитула першої сторінки. Усі вкладки цього вікна, крім того, мають перелік, з якого можна вибрати вид застосування зазначених параметрів до документа (поточний розділ, весь доку­мент тощо).

14) Створення та редагування таблиць засобами Word.Для створення таблиці стандартним способом використовують діалогове вікно Вставка таблицы , яке активізується командою Таблица/Вставить/Таблица. У ньому потрібно: у полях Кількість стовпців та Кількість рядків задати кількість стовпців та рядків; для опції Автодобір ширини стовпців вибрати одне із значень: постійна - визначає сталу та однакову для всіх ширину стовпців, задану у полі ліворуч (Авто надасть усій таблиці ширину сторінки); за вмістом - надає таблиці мінімальної ширини, однак розміри стовпців змінюватимуться залежно від введеного тексту; за шириною вікна - надає таблиці розміри сторінки, однак ширина стовпців може змінюватися залежно від вмісту; за бажанням кнопкою Автоформат… у вікні Автоформат таблицы можна вибрати стиль таблиці (початківцям рекомендовано використовувати стандартний стиль - Сітка таблиці); Швидко створити таблицю можна за допомогою кнопки Вставить таблицу панелі Стандартная: для цього потрібно натиснути на неї і, не відпускаючи лівої кнопки миші, вибрати необхідну кількість рядків та стовпців. Окрім цих стандартних засобів, Word надає користувачам спеціальну можливість намалювати таблицю за допомогою команди Таблица/Нарисовать таблицу. Змінити зовнішній вигляд розмежувальних ліній виділених клітинок таблиці можна за допомогою звичайних засобів облямування, які надаються командою Формат/Границы и заливка. Робота із вмістом таблиці Текст всередині таблиці вводять, редагують та форматують за допомогою тих самих засобів, що й звичайний текст. Для форматування елементів таблиці можна скористатися, окрім описаних раніше, ще й автоматизованими засобами, які надаються користувачу після виконання команди Таблица/Автоформат таблицы. У вікні, що відкриється , слід вибрати один із наявних стилів форматування і натиснути на кнопку ОК. За допомогою команди Направление текста меню Формат можна змінити орієнтацію тексту у цих клітинках. Для автоматичної нумерації виділених клітинок використовують команду Формат/Список. Клітинки нумеруються зліва направо і зверху вниз. Рядки таблиці (як і, взагалі кажучи, просто абзаци тексту) можна сортувати командою Таблица/Сортировка.

15) Редактор формул програм Word , його призначення і використання.Однією із суттєвих переваг текстового редактора Word є наявність у ньому вбудованого редактора формул, який дає змогу легко, швидко і наочно оформити математичний вираз довільної складності. Щоб вставити в документ математичну формулу, зробити це можна за допомогою кнопки панелі інструментів Добавить объект Microsoft Equation. Відкриється спеціальне вікно для введення та редагування формул і панель інструментів Формула для набирання символів, яких немає на клавіатурі . Панель містить кнопки, натискання на які викликає появу відповідного набору символів або шаблонів. Для вставлення у формулу потрібного елемента слід просто натиснути на нього. Різні елементи формул форматують по-різному. Результат зроблених змін можна побачити у формулі, не закриваючи вікна, якщо натиснути на кнопку Застосувати. Для завершення редагування формули потрібно клацнути мишею за її межами. Щоб редагування повторити, слід виконати команду меню Правка/Объект Формула/Изменить. Для редагування формули в окремому вікні використовують команду Правка/Объект Формула/Открыть. Подвійне натискання мишею на потрібній формулі дає змогу швидко перейти в режим редагування, а клавіша Esc - швидко вийти з нього. 

16) Вставка графічних об’єктів в документі Word. Підготовка , перегляд та вивід документів на друк. Графічний об'єкт - це малюнок, що зберігається на диску в графічному файлі. Word може використовувати графічні файли, створені різними прикладними програмами. Вставлення та форматування ілюстрацій у документі можна розміщувати двома способами: як незалежні зображення і як елементи тексту. У першому випадку ілюстрацію можна переміщувати в будь-яке місце сторінки, створювати ефект обтікання текстом, накладати на текст та тощо. В іншому разі вона буде розміщена в документі подібно до символу тексту, у процесі редагування документа не змінюватиме свого місця розташування щодо сусідніх символів, і до неї можна застосовувати, наприклад, параметри форматування абзацу. Отож, щоб вставити у текст документа ілюстрації з файлів потрібно виконати команду меню Вставка/Рисунок/Из файла, яка відкриє діалогове вікно Добавление рисунка. У ньому слід вибрати потрібний файл і натиснути на кнопку Вставить. Щоб з'ясувати, як виглядатиме створений документ на папері, слід переглянути його в режимі Попередній перегляд, виконавши Office => Друк => Попередній перегляд. Попередній перегляд, користувач може з'ясувати, чи вдало розміщено рисунки в тексті, чи правильним є розбиття тексту на сторінки, чи не розриваються в тексті таблиці тощо. Якщо при цьому з'ясується, що потрібно зробити редагування документа, то його можна повернутися у звичайний режим роботи з документом, закривши вікно Попередній перегляд. Після того як зовнішній вигляд документа переглянули і всі необхідні зміни внесли, документ можна друкувати.Для друку однієї копії всього документа із значеннями властивостей друку, які встановлені за замовчуванням, достатньо виконати команду Office => Друк => Швидкий друк Друк.

17) Технологія створення нумерованого та маркованого списків в редакторі Word. У MS Word існує вкладка «Головна», в якій в групі «Абзац» можна вибрати необхідну вставку. Користувач натискає кнопки «Нумерація» або «Маркери», потім за допомогою лінійки виставляє відступи. Цей спосіб дуже простий і зрозумілий, але недосвідчений користувач може зіткнутися з прихованими складнощами. Вставляючи марковані та нумеровані списки повторно, відступи доведеться редагувати заново. У тому випадку, коли потрібно форматувати кожен список окремо і змінювати параметри шрифту, не кожен користувач програми зможе зробити текст коректним, до того ж на це потрібно буде витратити багато часу і сил. Списки з нумерацією Кожен елемент списку виділяється цифрою, нумерація автоматично коригується. Щоб створювати і редагувати списки, існує кнопка «Нумерація» в групі «Абзац». Також можна скористатися функцією «Нумерація» контекстного меню вибраного абзацу. Параметри списку: Формат номера( визначає, який символ буде знаходитися біля кожного елемента), стиль нумерації (арабські або римські цифри, прописні або малі літери і т.д), поле «Початкове значення». У тому випадку, коли необхідно створити аналогічний список, але пронумерувати його заново, зручно скористатися функцією «Почати новий список». Потрібно виділити елементи і задати всі параметри. Вставляти нумерований список можна автоматично. Для цього необхідно виконати наступні дії: На початку абзацу потрібно поставити "1.", потім «Пропуск» або Tab. Абзац оформиться як перший пункт списку. Поставивши перед абзацом "1)", а потім натиснувши «Пропуск» або Tab, користувач створить список іншого типу. За аналогією оформляються списки з буквами. У рядках потрібно ввестилатинські літери з точкою або дужкою. Після кожного абзацу необхідно натискати «Пропуск» або Tab. Створення маркованого списку в автоматичному режимі Вставити маркований список в «Ворді» можна наступним чином:1)На початку абзацу необхідно ввести зірочку або знак «більше», а потім натиснути «Пропуск» або Tab. 2)Автоматично створити маркований список. Можна включити його, перейшовши у вкладку «Файл» і вибравши групу «Параметри». У вкладці «Правопис» потрібно вибрати «Параметри автозаміни». У розділі «Автоформат» необхідно встановити прапорці навпроти стилів.