Варіант 1

1.Теоретичне питання

У сучасн. умовах економіку можна розглядати у 3 значеннях: 1) народне госп певної країни; 2) сукупність екон відносин між людьми у сфері виробн., розпод, обміну і спожив продукції, утворюючи певну економічну систему; 3) економ наука, що вивч нар госп в цілому, галузі госп. ра-у.

Народне госп є предметом вивч економічної науки.

Економічна наука- сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизац об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економ дійсності.

Перші спроби вивчення екон процесів були зробл у старод Греції та Римі.

Етапи розв екон науки:

Меркантилізм. Представн цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а саме багатство ототожнювали з накопиченням грошей (зол і срібних). Представн: Монкретьєн, Манн, Юм.

Фізіократи. Джерелом багатства вваж працю у с/г. Представн: Кене, Тюрго, Мірабо, Норе.

Клас політ економія. Засновники: Сміт, Рікардо, Петті. Вони зосередж увагу на аналізі економ явищ і закономірностей розв всіх сфер виробн. Вони започатков трудову теорію вартості. Ринок розгл як саморегул систему.

Марксизм. Засн: Маркс, Енгельс. Дослідж капітал. суспільство з позиції робітничого класу. Вони продовж дослідж трудову теор вартості, запропонували концепції дод вартості, грошей, прод праці, відтворення, екон криз, земел ренти.

Неокласицизм. Заперечує необх втруч держави в економіку, розгул ринок як саморег сист. Засновн: Маршалл, Пігу.

Кейнсіанство. Обгрунтов необх активного втруч держави в регулюв економіки через кредитно-бюджетну політику. Засновн: Кейнс.

Інституціоналізм. Розгл економіку як сист в якій відносини між господ суб’єктами склад під впливом багатьох факторів. Обєктами вивчення є «інститути» (держава, корпорації, профспілки, звичаї…)

Неоклас синтез. Представн обгрунт принцип поєдн ринков і держ регул екон процесів, наголош про необх руху до змішаної економіки.

2.Тести

1, 4, 2?, 1, 3, 4, 4?,3, 1, 1, 1, 3, 2, 4, 1

3.Визначення

Економічна теорія як наука виконує низку функцій — пізнавальну, практичну й методологічну, а як навчальна дисципліна — ще й виховну функцію.

Пізнавальна функція економічної теорії полягає в тому, що вона вивчає і пояснює істотні риси, закономірності та зв'язки господарського життя. Економічна теорія відкриває нові економічні процеси і явища, розвиває свій категоріальний апарат, систематизує економічні знання та узагальнює конкретні факти розвитку економіки.

Крім того, вона опрацьовує науково обгрунтовані рекомендації для ефективної практичної діяльності всіх суб'єктів сфери економіки, тобто виконує практичну функцію.

Методологічна функція економічної теорії полягає в тому, що вона є базою, фундаментальною основою системи конкретних економічних наук.

Реалізація виховної функції економічної теорії грунтується на необхідності формування у кожної людини економічного мислення та економічної поведінки. Вивчаючи економічну теорію, людина поліпшує свої досягнення у професійній діяльності, свідоміше реагує на всі вияви господарського життя, стає активним суб'єктом перетворень в економіці суспільства.

Економічна теорія, виконуючи свої функції, відповідає на запитання про те, що і чому відбувається в економіці, і справляє важливий вплив на економічну політику держави та розвиток права.

Матеріальні ресурси - матеріали, вироби, конструкції, запасні частини (у тому числі швидкозношувані) і комплектувальні вироби, необхідні для виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту виробу.

Постійні витрати - витрати, які не залежать від об'єму виробництва, наприклад, орендна плата за виробничі та конторські приміщення. Постійні витрати містять видатки на утримання управлінського персоналу, страхування, охорону підприємства. Ці видатки залиша­ються незмінними незалежно від того, скільки продукції виготовляє підприємство. Вони оплачуються навіть тоді, коли продукція не ви­робляється.

Рівень безробіття — % відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до чисельності економічно активного населення.

Роздержавлення - це перетворення державних підприємств у такі, що засновані на інших (недержавних) формах власності.