1. Класифікація текстильних волокон.

Для зручності вивчення асортименту та властивостей волокон їх класифікують або упорядковують за певними ознаками. Існує кілька класифікацій волокон.Однією з перших була класифікація, запропонована 1860 р. фундатором наукового товарознавства М.Я.Кіттари. На той час описували і застосовували волокна рослинного, тваринного і міне­рального походження. Пізніше, починаючи з першої чверті XX ст, до класифікацій вихідних текстильних матеріалів включають хімічні волокна.На рисі наведено загальну схему класифікації текстильних волокон. Волокна, що являють собою вихідні матеріали текстиль­ного виробництва, розподілено на класи, підкласи, групи, підгрупи, види і різновиди.Волокна віднесено до текстильних за ознаками, зазначеними в терміні "текстильні волокна" (ДСТУ 2136-93).За походженням волокна розподілено на два класи - природні (натуральні) і хімічні.Природні волокна отримуються у готовому вигляді, і фак­тично людина майже не може впливати на їх формування, склад і властивості.Хімічні волокна отримують у заводських умовах. їх поява стала можливою завдяки розвитку хімічної технології. Із замінника природних вихідних текстильних матеріалів хімічні волокна в середині поточного століття перетворилися на самостійну і дуже важливу сировину не тільки для текстильного, а й для інших виробництв. Джерел походження природних і хімічних волокон може бути кілька. Вони частково свідчать про особливості складу і будови волокон./; За цією ознакою природні волокна розподіляють на три підкласи: волокна рослинного, тваринного і мінерального походження, а хімічні на два підкласи - штучні і синтетичні. Розподіл природних волокон на три підкласи базується на загальній класифікації натуральних матеріалів, запропонованій у XVII ст. французьким хіміком Н.Лемері.До хімічних штучних відносять волокна, що формують у заводських умовах з природних високомолекулярних сполук (целюлози, білків та їх похідних речовин) або з природних простих речовин (металів, їх сплавів, скломаси). Склад штучних волокон аналогічний складові вихідних сполук або дещо змінений під впливом певних технологічних обробок, про що мова йтиме нижче.Хімічні синтетичні волокна отримують з різних простих сполук (частіше продуктів переробки нафти, природного газу, кам'яного вугілля) шляхом їх попереднього синтезу - перетворення на високомолекулярні речовини і подальшого формування в той чи інший спосіб. Склад синтетичних волокон відповідає складові синтезованих проміжних речовин (полімерів) або має деякі відмінності внаслідок спеціальних обробок (модифікації волокон).Як і усе в природі, текстильні волокна розподіляються на дві групи - органічні і неорганічні.

2.Асортимент та споживні властивості дитячого трикотажу.

Костюми дитячі являють собою комплекти верхніх виробів, призначених для хлопчиків і дівчаток. Костюми можуть бути дво-, три-, чотири і п'ятипредметні. Двопредметні костюми для хлопчиків і дівчаток складаються із светра і довгих рейтузів. До трипредметних костюмів, окрім рейтузів і светра, входить шапочка, в чотири-предметні - додатково рукавички або кашне, і в п'ятипредметний - і кашне, і рукавички.

Окрім універсальних костюмів, промисловість випускає для хлопчиків костюми, які складаються із блузи або з джемпера і коротких або довгих штанців, а для дівчаток - костюми, які скла­даються із блузи або з джемпера і спідниці. Поряд з двопредметними костюмами випускаються і чотирипредметні, куди входять шапочка і кашне.Дитячі трикотажні костюми виготовляються з вовняного, напів-иовняного, бавовняного, віскозного і напіввіскозного трикотажу різ­них переплетень як з поперечнов'язальних, так і з основов'язальних машин. Найбільше застосування має трикотаж з фангових, жакардо­вих і "Рашель-машин".До дитячої білизни для хлопчиків відносяться фу­файки і кальсони. Якщо фуфайки і кальсони, виготовлені з однаково­го полотна і мають один розмір і сорт, то разом вони складають пару.Фуфайки трикотажні. Фуфайки трикотажні виготовляються з поперечнов'язаної бавовняної або віскозної гладі, трикотажу із під­кладкою з начосом, покривного, інтерлочного і філейного полотна. За видом обробки трикотажне полотно може бути сирове, вибілене або гладкофарбоване. Окрім цих видів полотен, для виготовлення фу­файок, використовується строкатов'язана гладь. До основних частин фуфайки відносяться: стан, рукава, комір і в деяких типах фуфайок застібка.За конструкцією, обробкою горловини і наявністю застібки, фуфайки поділяються на чотири типи Тип 1 - фуфайки із застібкою спереду на планці. Тип II - фуфайки із застібкою на лівому плечі. У фуфайок І і II типів, виготовлених з полотна з начосом, допускається одинарний затильник, але тоді комір фуфайки обшива­ється тасьмою. Тип Ш - фуфайки без застібки з круглим коміром, підшива­ються бортовим плоским або черезкрайнім швом. Фуфайка цього типу може мати також три фасони рукавів. Тип IV - фуфайка без застібки, з круглим коміром, обшитим еластичною бейкою з одинарного або подвійного ластику. Фуфайки цього типу випускаються з довгим рукавом, який закінчується напу­льсником. Кальсони виготовляються з такого ж трикотажного полотна, як і фуфайки. Винятком є філейний трикотаж, який використовується тільки для виготовлення фуфайок. Кальсони складаються з таких частин: ніжок, ластовиці, пояса (кушака).За конструкцією, яка визначається типом пояса, трикотажні кальсони бувають чотирьох типів.

Тип І - пояс з'єднаний позаду на зав'язках, які просмикнуті через обметані петлі. Кальсони цього типу шиються з начісного трикотажу.

Тип II - пояс має ззаду два хлястики, які застібаються на ґудзики.

Тип III - пояс ззаду з'єднаний на ґудзиках з еластичною стрічкою, яка знімається.

Кальсони ПІ типу випускаються двох фасонів: А - довгі та Б -короткі.

Тип IV - замість тканого пояса затягнута гумова тасьма. Кальсони цього типу випускаються з короткими ніжками.