7. Будова тканин: види переплетень, їх класифікація.

Основною сировиною для виробництва тканих і деяких нетканих матеріалів є нитки (пряжа). Ткані матеріали (тканини) утворюють шля­хом переплетення двох систем ниток - основних і утокових. Основні нитки розміщені вздовж полотна тканин, утокові - впоперек. Вид пе­реплетення є одним із важливих параметрів будови тканин^ оскільки визначає їх фізико-механічні властивості та зовнішній вигляд (туше). Відомі види переплетення поділяють на прості та їх похідні, ком­біновані і складні!

Прості переплетення поділяють на групу саржевих й атласних. Саржеві переплетення, в свою чергу, можуть бути:

• рівнобічними (полотняне);

• утоковими (нитки утоку на лицьовій поверхні переважають);

• основними (на лицьовій поверхні переважають нитки основи)

Тканини полотняного переплетення мають однакові поверхні; вони більш міцні, оскільки кожна нитка основи переплетена нит­кою утоку, а простота їх виробництва зумовлює широкий асорти­мент виробів із них.

На основі простих виробляють тканини з похідними перепле­теннями такими, як репсовим, ламаною та складною саржею тощо. Ці переплетення відрізняються від простих збільшеною довжиною одиночного перекриття ниток основи або утоку, або зміною напря­му його зсуву. Завдяки цьому отримують полотна з різними фізи-ко-механічними та естетичними властивостями.

Комбіновані переплетення утворюються шляхом сполучення елементів різних переплетень, наприклад саржевого з атласним. Широко відомі тканини з вафельним переплетенням, з яких пере­важно виготовляють рушники^'оскільки їх розвинута капілярна си­стема сприяє швидкій абсорбції води.

Складні переплетення утворюються кількома системами ниток, які можуть накладатися одна на одну. Відповідно до цього тканини мають різну структуру, наприклад, махрову, ворсову та щ^

Однополотняний спосіб виготовлення ворсових тканин (рис. 13.5, в) відрізняється від інших тим, що під час підйому ниток основи між ними прокладається пруток, який виймається після їх закріплення утоковими нитками. На кінці прутка є ніж, який розрізає утворені петлі під час його витягування. Цим способом виготовляють бар­хат, вельвет, плюш та інші ворсові тканини.

До ворсових належать так звані синельні тканини, які виготовля­ють із синельної пряжі. Вона складається з двох і більше текстильних ниток, скручених разом, між якими зажаті короткі волокна, розміще­них перпендикулярно ниткам. Крім механічного способу формування синельної пряжі, існує спосіб електрофлокування, сутність якого по­лягає у фіксації за допомогою клею радіально спрямованих до стриж­невої нитки штапельних волокон внаслідок впливу на них електро­статичного поля. Синельними також називають утоковорсові тканини.

7. Класифікація та асортимент трикотажних виробів.

Класифікація трикотажних виробів

Асортимент трикотажних виробів широкого вжитку класифіку­ється за такими ознаками:

• Залежно від виконуваної функції: трикотажний одяг; ^ штучне хутро;

• За призначенням:

^ верхній трикотаж;

^ білизняний трикотаж;

^ панчішно-шкарпеткові вироби;

^ рукавички та рукавиці;

^ головні убори (хустково-шарфові вироби).

Кожний клас поділяється на підкласи, в яких об'єднуються однорідні готові вироби; підклас - на групи виробів за сезоном (літні, зимові). Кожна група поділяється на підгрупи (побутові, спортивні).

• За складом сировини трикотажні вироби поділяються на чистовов-няні (з тонкої напівгрубої та грубої вовни; напіввовняні з тонкої, напівгрубої, грубої вовни в суміші з рослинним або штучним волокном); змішані бавовняно-лавсанові, бавовняно-капронові (вовни менше 45%); шовкові з штучного шовку або синтетичної пряжі та ниток (капронових та лавсанових одиночних та комплек­сних ниток, текстурованих ниток та ін).

• За способом виробництва вироби можуть бути суцільнов'язаними (регулярними) тобто отримують форму в процесі в'язання (хустки, шарфи, кашне); напіврегулярні - вироби, яким при в'язанні нада­ється необхідна форма з окремих деталей (верхній трикотаж, рукавички); кроєними - викроєні з трикотажних полотен.

• За структурою трикотажного полотна вироби поділяються на кулірні одинарні (односторонній трикотаж), кулірні подвійні (дво­сторонній трикотаж та основов'язаний).

• За класом трикотажної машини.

• За видом оздоблення.

• За розміром.

• За ростом.

Трикотажні вироби класифікуються за:

• призначенням - верхні, білизняні, спортивні, купальні, рукави­чкові, головні убори і шарфи;

• статево-віковими ознаками - дитячі вироби для новонароджених, ясельного, дошкільного, молодшого шкільного віку, підлітків (дівчаток, хлопчиків), дорослих (чоловіків та жінок);

• сезонним використанням - літні, весняно-осінні, зимовий асортимент.

Трикотажні полотна класифікуються за призначенням:

• для вищеназваних груп виробів;

• для підкладки до одягу;

• для верху та підкладки до взуття;

• меблеві.

Штучне трикотажне хутро класифікується за призначенням:

• для верхнього одягу;

• для головних уборів та оздоблення;

• для підкладки до верхнього одягу;

• для декоративних виробів (ковдри, покривала, чохли, накидки та ін.);

• для меблів;

• для підкладки до взуття, шкіряної та текстильної галантереї;

• для іграшок.

Панчішно-шкарпеткові вироби класифікуються за:

• видами - колготки (зі слідом та без сліду), панчохи, півпанчохи, гетри, шкарпетки, підслідники;