- •1. Класифікація текстильних волокон.
- •2.Асортимент та споживні властивості дитячого трикотажу.
- •3.Волокна, пряжа, нитки. Текстурування волокон.
- •Властивості текстильних волокон, вплив на споживчі властивості тканини.
- •Сортування та якість трикотажних виробів
- •6. Будова тканин: опорна поверхня , її залежність від переплетень.
- •Будова тканин: види переплетень, їх класифікація.
- •Швейні товари: класифікація та асортимент.
- •Споживчі властивості та якість одягу.
- •11. Розмірні характеристики одягу. Розмірно-повнотноростовочний
- •14. Оздоблення тканин, вплив на спож.Властивості.
- •Класифікація та асортимент бавовняних тканин.
- •16.Класифікація та асортимент шовкових тканин.
- •17. Класифікація трикотажних товарів, її ознаки.
- •18. Головні ткацькі переплетення та їх проізводні.
- •19.Асортимент та споживча оцінка більового трикотажу.
- •Класифікація та асортимент вовняних тканин.
- •Класифікація та асортимент лляних тканин.
- •Трикотаж: клас машин, які використовують у виробництві.
- •24. Сортування та якість тканин. Дефекти, які впливають на якість тканин.
- •Надати характеристику бавовняним тканинам одежної групи.
- •26. Основов’язані трикотажні переплетення.
- •Нетканні матеріали:класф.І асорт.
- •29. Штучні хутра:засоби виробництва
- •30. Асорт та якість шовкових таканин
- •31. Штучні хутра: класф., асорт., споживчі вл., якість
- •2. Зминання ворсу.
- •3. Забруднюваність та очищення штучного хутра.
14. Оздоблення тканин, вплив на спож.Властивості.
Усі оздоблювальні процеси поділяють на підготовчі, основні, спеціальні, кінцеві.До попереднього озд-ня відноситься:для бавовняних тканин:обпалювання;видалення шлихти – розшлихтування (очищення від домішок);відварювання;вибілювання (хім.вибілювання проводиться гіпохлоридами натрію і кальцію, перекисом водню, хлоридом натрію);мерсеризація – обробка слабким розчином лугів;ворсування.для вовняних тканин:обпалювання;заварка – обробка киплячою водою протягом 10-15 хв. з наступним охолодженням; під впливом тепла і вологи кератин вовни переходить у фіксований стан, знімаються внутр.напруги у волокнах;промивання і видалення домішок;валка (для суконних тканин);карбонізація – видалення целюлозних домішок за допомогою обробки мін.кислотами (застосовується для тканин із чистої вовни);ворсування (для суконних тканин);вибілювання (застосовується рідко);волога декутировка – вирівнювання напруг.для шовкових тканин:обпалювання;відварювання;оживлення – обробка слабким розчином орг.кислот (молочною, мурашиною);утяжнення – обробка мін.солями цинку, феруму, стануму або орг.солями важких металів (застосовується для тканин із натурального шовку).для тканин із хім.ниток:обпалювання при температурі +120…+140°С протягом 20-30 хв.До основного виду оздоблення відноситься фарбування.Види фарбування:печать;пістрявотканий ефект (різні кольори по основі і по утку);меланжевий ефект (по основі та по утку 2-3 різні за кольором та волокнистим складом нитки).Види печаті:пряма (білоземельна печать або набивка; білоземельна печать грунтова; фотофільмпечать);витравна;резервна.До спеціального оздоблення відноситься:лощіння тканин;срібління тканин;гофрування;протизминальна обробка;протиусадкова обробка;обробка СКЕТ або РНБ – незмивна обробка;сріблясто-шовкове оздоблення – СШО;стійке апретування;водо- та брудовідштовхувальна обробка;антистатична обробка;флокування – набивка ворсом;протигнильна та протимолева обробка;вогнестійка обробка.До кінцевих способів обробки тканин відноситься:для бавовняних тканин:спиртування;апретування (нанесення клеючого розчину);ширіння (вирівнювання по ширині);каландрування (розгладжування);підворсовка;для лляних тканин:ширіння;каландрування;апретування.для вовняних тканин:висушування:ширіння;стрижка;чистка;апретування;пресування;декотировка.
Класифікація та асортимент бавовняних тканин.
Класифікація та асортимент бавовняних тканин. За призначенням бавовняні поділяються на тканини побутового, технічного та спеціального призначення. Побутового призначення поділяються на: білизняні, сорочково-платяні, костюмно-пальтові, підкладкові, меблево-декоративні, тикові. В окрему групу виділені ткані поштучні вироби різного призначення. Серед білизняних тканин можна виділити такі основні типи: бязі, міткалі, полотна, шифони та спеціальні тканини. Крім того для пошиття простирадл, пошивок, жіночої та дитячої білизни використовуються такі типи як ситці, сатини, батисти. Бязі білизняні – вибілені тканини полотняного переплетення з кардної пряжі. Використ для пошиття простирадл. Ширина 125 – 150 см. Міткалі – вибілені та гладко фарбовані в пастельні тони тканини полотняного переплетення з кардної та гребінної пряжі меншої лінійної густини, ніж у бязей. Залежно від кінцевої обробки можуть називатись: мусліни (мяка обробка), міткалі (напівжорстка) і мадаполами (жорстка). Шифони – тонкі, мякі, шовковисті мерсеризовані вибілені та гладко фарбовані в пастельні тони тканини полотняного переплетення з гребінної пряжі. Для жіночої та дитячої білизни, жін блузок, носових хусток та ін. Спеціальні тканини – грінсбони, тик-ластики тощо. Для відомчої та спеціальної білизни (кальсони та сорочки з антимікробною обробкою для мед установ, пелюшки для новонароджених, білизна для військовослужбовців та ін.) викор переплетення: ламана саржа (грінсбон), атласне (тик-ластик) та полотняне. Платно-сорочкові тканини ситці, бязі та сатини. Ситці – з кардної пряжі полотняним переплетенням. Може входити до 20 % силонових або віскозних волокон. Ширина 60 – 90 см. Вибивні та гладко фарбовані, мяка, жорстка, лощена або гофрована кінцеві обробки. Для жін та дит суконь, блузок, сарафанів, халатів, сорочок, а гладко фарбовані – для підкладки у ватних ковдрах і верхньому одязі, пошивок для подушок тощо. Бязі – з кардної пряжі полотняним переплетенням. Залежно від лінійної густини пряжі поділ на типові, ущільнені і огрубілі. За обробкою гладко фарбовані, вибивні та пістряво тканні. Жорстка кінцева обробка. Вибивні викор для дит костюмчиків, жін і дит суконь, халатів, сорочок, а гладко фарбовані – для роб та спец одягу, для прокладки у верхньому одязі та ін цілей. Сатини – сатинове атласне переплетення з щільним гладким лицьовим застилром і характерним блиском. Для виробництва викор кардна та гребінна пряжа. Ширина 112 – 150 см. За обробкою вибивна, гладко фарбована і вибілена. Для жін суконь, халатів, блузок, сорочок, дит одягу. Платяні тканини демісезонного призначення шотландка, шерстянка, кашеміри, піке; літні – батисти, маркізет, вуаль та зимові – бумазея, фланель, байка. Шотландки – пістряво тканні в клітинку саржевого переплетення, в основі з кардної крученої пряжі, а в утоку – з одиничної кардної пряжі. Ширина 85 – 140 см. Викор як платяні, так і сорочкові тканини. Шерстянки – вибивні або гладко фарбовані, з одиничної кардної пряжі, дрібно візерункового переплетення, шорсткувата поверхня. Імітує вовяні тканини. Кашеміри – саржеве переплетення, з кардної одиничної пряжі, гладко фарбована в темні кольори (синій. Коричневий, чорний) або вибивними, більшість мерсеризують. Піке – комбіноване півтора шарове переплетення, з гребінної крученої пряжі в основі та одиничної – в утоку, з характерним рельєфними поздовжніми рубчиками, вибілені, гладко фарбовані, вибивні та пістряво тканні. Ширина 60 – 90 см. Батист – тонка. Легка, мало щільна полотняного переплетення, мерсеризована, мякість та приємний шовковистий блиск. Вибілена, гладко фарбована та вибивна. Ширина 80 см. Маркізет – одна з найб легких і тонких, мало щільних та напівпрозорих, полотняне переплетення, мерсеризована, вибивна або гладко фарбована та вибілена. Ха-ся підвищеною пружністю та жорсткістю, помітним дрібно візерунковим муаровим ефектом. Вуаль – тонка. Легка, напівпрозора, висока стійкість до зминання, жорсткість на дотик, обсипальність. Бумазея – саржеве рідше полотняним та дрібно візерунковим переплетенням. З одностороннім начісним ворсом. Вибивна, гладко фарбована і обмежено вибілена. Ширина 78 – 80 см. Фланель – полотняне або саржеве переплетення, з двостороннім начісним ворсом. Може застос бавовняно-сиблонова пряжа. За обробкою вибивна, гладко фарбована та вибілена. Ширина 58 – 90 см. Байка – найб важка та щільна зимова тканини, півтора шарове переплетення, зі щільним двостороннім ворсом, переважно гладко фарбована. Ширина – 75 – 100 см. Викор як підкладка в зимовому взутті, також для дит теплого одягу, спортивних костюмів та ін. Сорочкові тканини розрізняють попліни, тафта, репси, тканини сорочкові. Попліни – полотняне, з гребінної крученої пряжі різної лінійної густини в основі і утоку. На поверхні утвор поперечні рубчики. Переважно мерсеризовані, вибивні, гладко фарбовані з мало усадковою та малозминальними обробками. Тафта – більша щільність в основі та більша маса. Поперечні рубчики з попліном більш рельєфні. Репси – репсове або полотняне переплетення, з гребінної крученої пряжі в основі та одиничної або крученої в утоку. Більш високий рельєфний рубчик. Мерсеризовані, гладко фарбовані та вибивні. Тканини сорочкові – це велика група різноманітних за волокнистим складом, видом пряжі, видом переплетення та способом обробки різного цільового призначення. Більшість випускаютьс мерсеризованими, з мало усадковою та малозминальною обробками. Костюмно-пальтові та плащові тканини діагоналі, молескіни, репси, тканини плащові, рогожки, трико, тканини костюмні, джинсові тканини. Діагоналі – саржеве з помітними рубчиками, гладко фарбовані і обмежено вибілені, має водовідштовхувальну, мало усадкову, комбіновану, малозминальну та ін. Молескіни – посилене сатинове переплетення. Мають щільну гладку поверхню та високу зносостійкість. Гладко фарбовані та обмежено вибілені. Деякі мерсеризують. Репси – полотняне, характерні поперечні рубчики за рахунок застосування в утоковій системі більш товстої пряжі. Гладко фарбовані, деякі мерсеризовані і з вододовідштовхувальною обробкою. Тканини плащові – полотняне, репсове або саржеве, гладко фарбовані в широку гаму кольорів, мерсеризовані, з водовідштовхувальною обробкою. Рогожка – рогожкове (2/2 або 3/3) перплетення, вибілена. Трико меланжеві або пістряво тканні тканини. Викор меланжеву або пофарбовану в різні кольори пряжу, а також пряжу муліне. Саржеве або похідні від нього переплетення. Тканини костюмні – саржеве переплетення, меланжеві або пістряво тканні, мерсеризовані, з водовідштовхувальною обробкою. Джинсові тканини – меланжеві або меланжево-пістрявотканні. Саржевого переплетення. Тканини обробляють малозминальними апретами, які забезпечують жорсткість. Костюмно-пальтові тканини зимового призначення сукно, вельветон та замша. Сукно – ха-ся наявністю густого стоячого ворсу; вельветон – більш високий не запресований стоячий ворс, гладко фарбована; замша – коротко підстрижений запресований ворс. Гладко фарбоване в різні кольори. Костюмно-пальтові ворсові тканини вельвети, напівбархат та бархат. Вельвети – півтора шарове утокове перплетення з розрізним ворсом на лицьовій стороні. Відносяться вельвет-корд та вельвет-рубчик різняться між собою шириною та висотою рубчиків, поверхневою густиною, гладко фарбовані та вибивні. Напівбархат – гладка ворсова поверхня (висота ворсу 2 мм) утоковорсового переплетення. Бархат – з основорізним суцільним гладким ворсом, основоворсового переплетення. Підкладкові бавовняні тканини вимоги – повинні мати рівну та гладку поверхню, високу стійкість до витирання, невисокі усадковість і здатність до забруднення, пофарбування – високу здатність до дії тертя, поту та ін. випускають саржевим, атласним та полотняним переплетенням, гладко фарбовані в темні кольори та обмежено вибивні. Асортимент тканин – коленкор – виготов з сурового міткалю, гладко фарбована в темні кольори з жорсткою обробкою; саржа рукавна – має структуру кашеміру, гладко фарбована або вибивна з вузькими смугами; тканини Кишиневі об’єднують тканини різних структур (грінсбон, тик-ластик, бязь, бумазея, фланель тощо), гладко фарбовані в темні кольори. Меблево-декоративні та тикоті тканини гобеленові, ворсові, жаккардові, ажурні гардини, тикові тощо. Гобеленові – багатошарові масивні тканини з малюнками килимового ха-ру, виробл двошаровим жаккардовим переплетенням з багатокольоровими пістрявотканними візерунками на лицьовій стороні. Ворсові – масивні одно ворсові з розрізненим ворсом на лицьовій стороні. Жаккардові – залежно від особливостей будови (лінійної густини пряжі, числа ниток на 10 см, виду переплетення) тканини можуть бути легкими і більш важкими. Останні заміняють більш дорогі та матеріаломісткі гобеленові тканини для оббивки меблів. Ажурні гардинні тканини – найб легкі декоративні тканини, гладко фарбовані, вибілені та пістряво тканні. Тикові тканини об’єднують кілька видів тканини (тик матрацний, тик пошивковий, тканини для напірників тощо) викор для пошиття матраців, матрацних та подушкових пошивок, напірників та ін. Поштучні вироби. Хустки головні з одиничної кардної пряжі, полотняне або саржеве. Краї обробляються: швом в підгонку із закритим зрізом, підшивкою на крає обметувальній машині три нитковим ланцюговим стібком, з обсипанням, пришивною або привязною торочкою. Гладко фарбовані, вибивні, меланжеві, пістряво тканні та вишиті. Хусточки носові – з бязі, міткалю, шифону, батисту і спец хусткових легких тканин, мерсеризовані, вибілені, гладко фарбовані в пастельні кольори, вибивні та пістряво тканні. Рушники полотняне, крепове, жаккардове, вафельне та петельне переплетення. Нормується ступінь їх водопоглинання, капілярності та міцності. Серветки – з досить товстої одиничної кардної пряжі в основі та утоку. Пістряво тканні, вибілені та гладко фарбовані. Простирадла – петельні (махрові) мають грунт з одиничної бавовняної пряжі, вибілені і пістряво тканні. Ковдри байкові та літні. Перші виробл півтора шаровим переплетенням з трьох систем ниток. Другі жаккардовим або складним (півтора шарове) переплетення з малюнками геометричного або рослинного ха-ру. Покривала – різних комплексних та текстурованих ниток, жаккардовим й обмежено ворсовим та складним (піке) переплетенням. Накидки 0 жаккардовим переплетенням з бавовняної пряжі і текстурованих ниток в основі та утоку, пістряво тканні. Килими – одношарове або складне жаккардове переплетення, які утвор на поверхні орнаментальні або сюжетно-тематичні малюнки. Панно – різновид килимів з тематичним малюнком. Скатерки – полотняним, дрібно візерунчастим, жаккардовим та ворсовим. Мають пістряво тканні малюнки переважно геометричного та рослинного ха-ру. За призначенням бувають столові, чайні та декоративні, за формою квадратні та прямокутні.
