- •1. Класифікація текстильних волокон.
- •2.Асортимент та споживні властивості дитячого трикотажу.
- •3.Волокна, пряжа, нитки. Текстурування волокон.
- •Властивості текстильних волокон, вплив на споживчі властивості тканини.
- •Сортування та якість трикотажних виробів
- •6. Будова тканин: опорна поверхня , її залежність від переплетень.
- •Будова тканин: види переплетень, їх класифікація.
- •Швейні товари: класифікація та асортимент.
- •11. Розмірні характеристики одягу. Розмірно-повнотноростовочний
- •Споживчі властивості та якість одягу.
- •14. Оздоблення тканин, вплив на спож.Властивості.
- •Класифікація та асортимент бавовняних тканин.
- •16.Класифікація та асортимент шовкових тканин.
- •17. Класифікація трикотажних товарів, її ознаки.
- •18. Головні ткацькі переплетення та їх проізводні.
- •19.Асортимент та споживча оцінка більового трикотажу.
- •Класифікація та асортимент вовняних тканин.
- •Класифікація та асортимент лляних тканин.
- •Трикотаж: клас машин, які використовують у виробництві.
- •24. Сортування та якість тканин. Дефекти, які впливають на якість тканин.
- •Надати характеристику бавовняним тканинам одежної групи.
- •26. Основов’язані трикотажні переплетення.
- •Нетканні матеріали:класф.І асорт.
- •29. Штучні хутра:засоби виробництва
- •30. Асорт та якість шовкових таканин
- •31. Штучні хутра: класф., асорт., споживчі вл., якість
- •2. Зминання ворсу.
- •3. Забруднюваність та очищення штучного хутра.
Надати характеристику бавовняним тканинам одежної групи.
Білизняні тканини. Ці тканини використовуються для пошиття натільної, постільної та столової білизни, а також спецодягу для підприємств громадського харчування, харчової промисловості, точного машинобудування, медичних установ і т.д. Враховуючи умови та специфіку експлуатації білизняних виробів, до цих тканин ставляться такі вимоги: висока гігроскопічність, вологопровідність, капілярність, паро- та повітронепроникність, гладку поверхню, високу стійкість до прання, хімічних миючих засобів, не містити речовини, шкідливі для організму людини. Серед білизняних тканин можна виділити такі основні типи: бязі, міткалі, полотна, шифони та спеціальні тканини.Платтяно-сорочкові тканини. Крім бавовняної пряжі для виробництва цих тканин використовується бавовняно-лавсанова і бавовняно-віскозна пряжа. Переважна більшість цих тканин виготовляється з кардної пряжі полотняним, саржевим і дрібно візерунчастим переплетенням. За способом обробки вони бувають вибілені, гладко фарбованими, вибивними і пістрявотканними. За призначенням платтяно-сорочкові тканини умовно можна поділити на платтяні, сорочкові та бузкові, за сезоном експлуатації – на демісезонні, літні та зимові.Костюмно-пальтові та плащові тканини. Ця група об’єднує тканини, які переважно використовуються для пошиття робітничого, спеціального та спортивного одягу. У зв’язку з цим для забезпечення високої зносостійкості та формостійкості виробів з цих тканин у склад багатьох артикулів вводяться капронові і лавсанові волокна, а самі тканини піддаються різноманітним видам спеціальних обробок.
26. Основов’язані трикотажні переплетення.
Основов’язані головні переплетення. Вони бувають одинарними і подвійними. До одинарних відносять ланцюжок, трико і атлас.Ланцюжок - найпростіше одинарне основов’язане переплетення, яке отримують, прокладаючи нитку на одну й ту саму голку. Самостійно ланцюжок використовується для отримання тороків хусток, скатертин, шарфів тощо.Трико – одинарне основов’язане переплетення, що отримують зміщенням гребінки нитководів на одну голку вправо, прокладанням ниток на голки, формуванням петель і поверненням гребінки у вихідне положення.Атлас – одинарне основов’язане переплетення, яке отримують зміщенням гребінки нитководів на кілька голок вправо, послідовним прокладанням кожної нитки на кожну голку, формуванням петель та подальшим поширенням гребінки в тому самому робочому режимі у вихідне положення.Шарме отримують, прокладаючи нитки основи через дві голки з наступним поверненням гребінки нитководів у вихідне положення.Сукно отримують, коли гребінка нитководів зміщує вправо і прокладає нитки через одну голку,а потім повертається у вихідне положення.
Нетканні матеріали:класф.І асорт.
Класифікація нетканих текстильних матеріалів:
• за волокнистим складом — бавовняні, напівшерстяні, шовкові і лляні;
• за призначенням - побутові, обтиральні, тарні, пакувальні, матер1али для взуття, основа для штучної шкіри, прокладочні, фільтрувальні i меблеві
Побутові, у свою чергу, поділяють на матер1али для виготовлення одягу i вироб1в домашнього побуту ( рушники, простирадла, ковдри, покриття для стін, меблево-декоративні, тентов1 полотна);
• за способом виробництва - скріплені механічним способом: прошивним, голкопробивним, валяльним; клейовим чи комбінованим способом;
• за структурою полотна - волокна, спрямовані в один бік; з перехресними волокнами; з хаотичним розміщенням волокон; з комбінованим розміщенням волокон;
• за типом основи – полотно-прошивані нитко-прошивані i тканино-прошивні полотна;
• за обробкою - гладкокрашені (однотонні), набивні, меланжеві, з начосом;
• за характером поверхні - різні, в1зерунков1, рельєфні, войлокоподібні , моxеpoвi, вopcoвi.
Неткані полотна випускаються переважно шириною 142-160 см (від 70 до 184 см) i відносною щільністю від 100 до 700 г/м
28. Х-тика вовняних грубо суконних тканин
грубо суконні тканини – з напівгрубої і грубої вовни, піддаються валянню, тому на поверхні утвор щільний повстяний застил, який повністю закриває малюнок тканого переплетення. Тканини мають значну товщину, жорсткість та поверхневу густину. Високі тепло- і вітрозахисні властивості, пружність, мала усадковість, зминальність, але погано драпірувальність та висока жорсткість, виробляють простим одношаровим переплетенням (саржевим, полотняним, сатиновим).