4. Правильні твердження

1. – так 2. – ні 3. – ні 4. – так? 5. – так?

Варіант 2

1. Теоретичне питання

Основні функції економічної теорії: теоретико-пізнавальна, методологічна, практична, прогностична.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, істотні причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний розвиток суспільства. Вона є методологічним фундаментом для інших ЕК. дисциплін.

Методологічна функ полягає в тому, що економ теорія виступає методолог базою для ін. економ наук.

Практична функція полягає в обґрунтуванні практичного застосування економічних законів для вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б якомога повніше відповідала інтересам людини, колективу, суспільства; раціональних форм управління господарством; здійсненні практичних заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнення ефективних результатів розвитку виробництва і зростання добробуту населення.

Прогностична функція економічної теорії — це передбачення напрямів розвитку економічних процесів для запобігання економічним втратам, пом'якшення перебігу деяких негативних процесів, прогнозування дій, які сприятимуть подоланню економічних криз, зменшенню інфляції, скороченню безробіття, зростанню реальних доходів населення тощо.

2.Тести

1, 2, 4, 2, 4?, 3, 4?, 1, 1, 1, 2, 1, 1, 1, 3

3. Визначення

Фізіократи -перенесли акценти дослідження в сферу виробництва зі сфери обігу. Джерелом багатства вваж тільки працю в с\г виробництві

Конкретна праця - джерело речового і духовного багатства, однак вона не може надати товарам ту спільну властивість, на основі якої здійснюється їх обмін, (вона створює саме те, що їх різнить, - споживну вартість).

Амортизація (безсмертя або погашення): 1) процес поступового перенесення вартості основного капіталу на новостворену продукцію в міру його зношування; 2) процес відновлення вартості основного капіталу за рахунок цільового нагромадження грошових засобів.

Курс акції — її ціна на продаж, яка в умовах вільного ринку не є величиною постійною і яка встановлюється або на фондовій біржі, або на позабіржовому ринку.

Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

4. Правильні твердження

1. – ні 2. – так? 3. – так 4. – так 5. - ні

Варіант 3

1. Теоретичне питання

Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу..

існують різні критерії їх класифікації. виділяють:    * фізіологічні (матеріальні) потреби, задоволення яких забезпечує відтворення фізичних здібностей людини (продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення);    *духовні потреби, задоволення яких забезпечує відтворення та розвиток інтелекту людини (одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурний відпочинок, предмети і послуги культурного призначення);    *соціальні потреби, задоволення яких пов'язане з функціонуванням соціальної сфери суспільства (охорона здоров'я, сімейно-побут. умови, умови праці, транспорт, зв'язок.    За способом задоволення виділяють: - індивідуальні - це потреби в одязі, житлі, їжі та ін.; - колективні - ті, що спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будиночків відпочинку, та ін); - суспільні - це потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті навколишнього середовища тощо.    За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на: - абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством; - дійсні потреби – відповід рівню розвитку економіки певної країни - платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін.    Численні потреби людини за спільністю ознак можна об'єднати у такі групи:   * матеріальні і духовні;    * загальні і конкретні;    * поточні та перспективні;   * задоволені і незадоволені;    * дійсні та абсолютні.

Закон зростання потреб – закон, що виражає внутрішньонеобхідні, сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей, розвиток яких (зв'язків) сприяє появі нових потреб та засобів їх задоволення.