2. Тести

3, 4, 1, (4-?), 4, 1, 2, 2, 3, 1, 1?, 3, 2, 1, 3?

3. Визначення

Метод - це спосіб дослідження, спосіб вивчення, засіб для відкриття істини. В економіці використовуються різноманітні методи, форми і способи наукового пізнання. Питання про методи економічної теорії - це питання про те, як, яким чином вивчаються економічні явища і процеси. Необхідно розрізняти дві групи методів: загальні і локальні.

Загальні методи виражають наявність загальних підходів до наукового освоєння економічної дійсності в цілому, дають загальну філософсько-методологічну базу, світоглядний, методологічний стержень дослідження економіки.. Локальні методи представляють собою конкретні інструменти, прийоми, засоби з допомогою яких досліджуються ті чи інші сторони і аспекти економічної системи.. До них відносяться: аналіз і синтез, наукова абстракція, індукція і дедукція і т.д. Метод наукової абстракції набуває великого значення саме в економічній теорії. Суспільне життя неможливо вивчати в лабораторних умовах. Наукова абстракція є уявне виділення найбільш суттєвих сторін досліджуваного явища і відхилення від несуттєвих сторін, властивостей, явищ. Абстрактне мислення породжує метод аналізу і синтезу. Аналіз економічних явищ передбачає розчленування явища на окремі елементи і дослідження кожного елементу як необхідної складової частини цілого. Синтез передбачає, що явище в першу чергу вивчається як таке, яке складається з різних частин, а потім досліджується поєднання елементів в єдине ціле і робиться загальний висновок. Метод індукції і дедукції. Індукція - це виведення економічних закономірностей і принципів із фактів реального життя на основі сходження від одиничного до загального. Дедукція - це шлях від загального до одиничного. До особливих прийомів дослідження відн. емпіричний метод, - ґрунтується на фактах реальної дійсності і власному досвіді дослідника. Сучасна економічна теорія широко використовує математичні, графічні і статистичні методи. Товар - це продукт праці, який виробляється для обміну шляхом купівлі-продажу

Нецінова конкуренція пов»язана зі стратегією боротьби, спрямованої не на зміну цін,а на створення зовнішніх умов,які поліпшують реалізацію продукції

Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами;

Ві́льна торгі́вля –зовнішньоек. політика, за якої держава не втручається у торгів. відн. з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар'єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.

4. Правильні твердження

1. – так 2. – ні 3. – ні 4. – ні 5. - ні

Варіант 4

1. Теоретичне питання

Фактори виробництва

Ресурси, які необхідно витратити для виробництва товару: Праця - фізична та розумова діяльність людини, спрямована на досягнення корисного результату; Технологія - наукові методи досягнення практичних цілей, включаючи підприємницькі здібності; Земля - все, що дала природа у розпорядження людині для її виробничої діяльності (земля, корисні копалини, вода, повітря, ліси та ін.); Капітал - накопичений запас засобів у виробничій, грошовій і товарній формах, необхідних для створення матеріальних благ. Ціною праці є заробітна плата, Ціна фактора виробництва відображає баланс попиту і пропозиції на нього як в рамках окремої держави, так і у взаємовідношеннях держав одна з одною. За походженням фактори виробництва поділяються: - основні - ті, що дістались країні від природи або стали результатом довготривалого історичного розвитку (географічне положення, природні ресурси, клімат, некваліфікована робоча сила, борги); - розвинуті - ті, які країна набула в результаті інтенсивних пошуків и капіталовкладень (сучасні технології, кваліфіковані кадри, сучасна інфраструктура). За ступенем спеціалізації фактори виробництва поділяються: - загальні – ті, які можна застосовувати в різних галузях для створення різної продукції; - спеціальні – ті, які можна застосовувати для випуску тільки в одній галузі або для створення однієї або для дуже вузької групи продукції. За мобільністю фактори виробництва поділяються: - специфічні – ті, які характерні тільки для даної галузі і які не в змозі переміщуватися між галузями; - мобільні – ті, які вільно переміщуються між галузями.