Тема 4. Система онтологічних функцій права

Абсолютні і відносні функції. Субстанційність функцій людини.

Правовідносини як детермінанта функції права. Поняття функції позитивного права. Класифікація функцій позитивного права. Підфун­кції позитивного права. Властивості функцій позитивного права. Пра­во і держава. Право і закон.

Поняття правосвідомості. Право і правосвідомість. Струк­тура правосвідомості: правова онтологія, правова аксіологія, пра­вова праксеологія. Види правосвідомості. Правосвідомість як основа моносубстанційної структури онтологічних функцій права. Полісубс-танційні структури онтологічних функцій права. Види онтологічних функцій галузей приватного права і галузей публічного права.

Тема 5. Імперативність функцій філософії права

Антропологічний вимір функцій філософії права. Загальнонаукові функції філософії права. Спеціальні функції філософії права. Від­мінність функцій від мети і завдання.

Розділ III. Онтологія та деонтологія природного права

Тема 1. Метафізичні парадигми природного права

Природне право як філософсько-правова проблема. Теорія природного права Станіслава Оріховського (1513-1566 рр.) та Гуго Гроція (1583-1645 рр.). Природне право як зразок, мета і критерії по­зитивного права. Поняття природно-правової справедливості.

Розуміння природного права у доантичний і античний часи (ре­лігійний зміст), в епоху Відродження (релігійний зміст, закони приро­ди як система норм) та за Нового часу (моральний зміст, права люди­ни). Роль позитивізму у розумінні природного права.

Поняття Всесвіту, мікровсесвіту та їх взаємозв'язок як гармонія. Можливість існування надприродного права.

Природне право як система норм. Природне право як система норм у вузькому розумінні. Наукові здобутки Давнього Сходу. При­рода, людський розум - джерело ідей природного права. Антропологі­чний характер теорій. Природне право як система норм у широкому розумінні. Метафізичні духовно-моральні чесноти. Трансцендентне обґрунтування підтримання онтологічних принципів світопорядку. Феномен гармонійного самозбереження у Всесвіті.

Природне право як наука. Природне право як наука у вузько­му розумінні. Зародження науки в умовах формування людської циві­лізації. Атомістична будова Всесвіту. Людина, її свобідна воля як центр уваги науки. Розум як природний закон. Права людини. Приро­дне право як наука у широкому розумінні. Філософія правової культу­ри. Онтологія й деонтологія правової культури. Гносеологія, аксіоло­гія, логіка правової культури. Синергетичні правові процеси. Мораль­не обґрунтування свобідної волі у природно - правовому просторі. Правова краса.

Тема 2. Субстанційна генерація природного права

Елементи природного права в теорії ірраціоналізму. Вчення А. Шопенгауера (1788-1860). Неокантіанство про природне право. Марбузька та баденська школи. Неоднорідність вчення неогегельянст­ва про природне право. Діалектика Абсолютного Духу.

Природне право Західної Європи в добу емпіріокритицизму та неопозитивізму. Прихильники духу і прихильники Природи. Заро­дження соціології права. Посилення звернення до природного права. Послаблення позицій класичного позитивізму. Зародження емпіріо­критицизму (махізму). Зародження третього позитивізму у Віденсько­му гуртку. Внесок неопозитивізму у формуванні метаетики. Значення фізикалізму для дослідження природного права. Постпозитивізм про закони Всесвіту, зв'язок людини з Природою.

Обґрунтування природного права у філософських течіях екзисте­нціалізму, прагматизму та інтуїтивізму. Вплив природного права на ми­нуле, теперішнє і майбутнє. Зв'язок метафізичної інтуїції з інтелектом.

Розвиток природного права психоаналітиками та неофрейдистами. Вплив вчення про позитивне право на актуальність досліджень природного права. Формування психоаналітичної теорії на нормах природного права: Вплив передсвідомої і підсвідомої зони на індиві­дуальність природно-правових норм. Правова культура підсвідомості. Перенесення центру ваги досліджень з філософії права на соціологію права. Знецінення досліджень природного права вчення Е. Фромма (1900-1980 рр.). Скерованість теорії особистості А. Адлера (1870-1937 рр.) на підтримання природного права.

Значення феноменологічних та персоналітичних підходів для гносеології природного права. Феноменологічна редукція Е. Гуссерля (1859-1938). Відродження духовних традицій античної та середньові­чної філософії.

Філософсько-теологічне обґрунтування природного права нео­томізмом і тейярдизмом. Доведення неотомізмом Існування надприро­дного права. Тангенціальна і радіальна енергія світу.

Вплив філософської і трансперсональної антропології, неомарк­сизму, структуралізму, постструктуралізму, постпозитивізму, езотери­чної й аналітичної філософії на вчення про природне право. Онтологія природного права як основа логіки природного права. Природна панорама ідей і тенденцій для досліджень онтології права.