Зміст навчальної дисципліни

Тема 1. Найдавніші часи на території України. Проблеми етногенезу слов’ян та передумови формування державності.

Хронологічні рамки давньої історії України, її періодизація. Освоєння людьми території сучасної України. Стоянки первісних людей. прадавні форми соціальної організації. Виникнення скотарства, землеробства і ремісництва. Зародження перших релігійних вірувань і мистецтва. Трипільська культура. Прабатьківщина, розселення та матеріальна культура трипільців. Перші державні утворення: Кіммерія, Скіфія, Сарматія. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї: заснування, населення, політичний устрій, господарське життя і культура. Теорії про походження та прабатьківщину слов’ян. Розселення слов’янських племен у додержавний період. Анти. Германські племена на території сучасної України. Велике переселення народів (IV–VI ст.). Гуни. Авари. Східні слов’яни та їхні сусіди: Візантія, Хозарський каганат, Волзька Булгарія, вікінги (нормани), східно- та центральноєвропейські державні утворення.

Тема 2. Русь: держава і суспільство (IX – XII ст.).

Виникнення перших державних утворень у Середньому Подніпров’ї. Союзи племен. Заснування, політичне та економічне піднесення Києва. Утворення держави з центром у Києві. Князі Дир і Аскольд.

Норманське (варязьке) завоювання. Державно-династичний переворот 882 р. у Києві. Військова консолідація східнослов’янських племен та формування державності у ІХ –Х ст. Типологія та форма давньоруської держави ІХ–Х ст. Будівничі Київської держави: Олег, Ігор. Реформи Ольги. Святослав. Зовнішня політика Київської держави.

Завершення процесу утворення державності та усталення кордонів Русі в ХІ ст. Адміністративна реформа Володимира Великого. Хрещення Русі (988 р.): мотиви і наслідки. Кодифікація звичаєвого права. „Руська правда”. Князі-державники: Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах. Руська держава як суб’єкт міжнародної політики.

Посилення відцентрових тенденцій та політичний розпад Русі в ХШ ст. Князівські усобиці. Любецький з’їзд князів (1097 р.). Роль церкви, боярської ради та міського віча в політичному житті південноруських земель. Трансформація ідеї „загальнородового володіння” в свідомості давньоруської еліти, відображення її у світській літературі.

Економічний і суспільно-політичний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Галицького та Волинського князівств. Культура Київської держави. Роль і місце Київської держави в історії середньовічної Європи.

Тема 3. Галицько-Волинська держава. Землі Південно-Західної Русі в умовах монгольського панування.

Степ і Русь у ІХ–Х ст. Боротьба руських князів з монголами. Захоплення Києва (1240 р.). Чернігово-Сіверщина, Переяславщина та Київщина в умовах монгольського панування: стагнація економічного розвитку та суспільного життя.

Галицька та Волинська землі: від включення в Київську державу та до формування незалежних князівств. Перенесення державницького центру на Прикарпаття. Створення Галицько-Волинської держави (1199 р.). Роман Мстиславович. Сорокалітня війна за „Романову спадщину”. Данило Романович. Соціально-економічний і політичний розвиток.

Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького. Поступовий занепад держави та перехід її частин під іноземне панування. Культурні здобутки Галицько-Волинської держави: поєднання візантійсько-староруської традиції з західними впливами.

Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі. Проблема правонаступності української державницької традиції „Київ – Галич – Литва”.