- •2.1 Елементи концепції ооп .. 20
- •1.1 Коментарі.
- •1.2 Прототипи функцій.
- •1.3 Операція розширення області видимості.
- •1.4 Оголошення в операторах.
- •1.5 Перегрузка функцій.
- •1.6 Значення формальних параметрів по замовчуванню.
- •1.7 Посилання та вказівники.
- •1.8 Специфікатор inline
- •1.9 Операції new та delete .
- •1.10 Вказівник на void.
- •1.11 Зв’язування із збереженням типів
- •1.12 Про структури та об’єднання.
- •2.1 Елементи концепції ооп.
- •2.3 Опис протоколу класу.
- •2.4 Передача повідомлень об’єктам.
- •3 Функції-члени.
- •3.1 Функції-члени в межах та за межами формального опису класу.
- •3.2 Про вказівник this.
- •3.3 Перевантаження функцій-членів. Параметри по замовчуванню.
- •4. Конструктори та деструктори.
- •4.1 Поняття про конструктори.
- •4.2 Деструктори.
- •4.3 Досягнення високої ефективності. Конструктор копіювання.
- •5 Глобальні та локальні об’єкти.
- •6 Статична пам’ять та класи.
- •7. Наслідування
- •7.1 Синтаксична реалізація наслідування
- •7.2 Правила доступу до полів даних
- •7.3 Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.4 Використання заміщуючих функцій-членів.
- •7.5 Похідні класи та вказівники.
- •7.6 Ієрархія типів
- •7.7 Множинне наслідування
- •8 Вiртуальнi функцiї та класи
- •8.1 Віртуальні функції.
- •8.2 Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи.
- •8.3 Віртуальні деструктори.
- •8.4 Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •8.5 Технічна реалізація механізму віртуальних функцій.
- •8.6 Віртуальні базові класи
- •8.6.1 Ієрархії класів та наслідування
- •8.6.2 Віртуальні базові класи
- •8.6.3 Виклик конструкторів та віртуальні базові класи.
- •9 Друзі
- •9.1 Дружні класи.
- •9.2 Дружні функції.
- •10 Перевантаження операторiв.
- •10.1 Перевантаження операторів. Загальний підхід.
- •10.2 Перетворення типів.
- •10.3 Перевантаження деяких операторів.
- •10.3.1 Оператор індексування масиву.
- •10.3.2 Перевантаження оператора виклику функції.
- •10.3.3 Оператор доступу до члена класу.
- •10.3.4 Перевантаження операторів інкремента та декремента.
- •10.3.5 Перевантаження операторів управління пам’яттю (new,delete).
- •10.3.6 Перевантаження оператора присвоювання.
- •11.1 Функціональні шаблони
- •11.1.1 Визначення та використання шаблонів функцiй.
- •11.1.2 Перевантаження шаблонiв функцiї.
- •11.1.3 Cпецiалiзованi функцiї шаблона.
- •11.2 Шаблони класів.
- •11.2.1 Визначення шаблонів класу
- •11.2.2 Константи та типи як параметри шаблону
- •11.2.3 Використання шаблонних класів
- •11.2.4 Спецiалiзацiя шаблонiв класу.
- •11.3 Шаблони та конфiгурацiя компiлятора.
- •11.3.1 Шаблони Smart.
- •11.3.2 Шаблони Global I External.
- •12.2 Переадресація вводу-виводу
- •12.3 Розширення потоків для типів кориcтувача
- •12.4 Операції роботи з потоком як дружні
- •12.5 Форматований ввід-вивід
- •12.5.1 Ширина поля
- •12.5.2 Заповнюючий символ
- •12.5.3 Число цифр дійсних чисел
- •12.5.4 Прапорці форматування
- •12.5.5 Маніпулятори
- •12.6 Стан потоку
- •12.7 Файловий ввід-вивід
- •12.7.1 Конструктори файлових потокiв
- •12.7.2 Вiдкриття файлу
- •12.8 Неформатований ввід-вивід
- •12.9 Деякі функції вводу-виводу
- •12.10 Форматування в пам’яті
- •13 Управління виключеннями
- •13.1 Виключення та стек
- •13.2.1 Синтаксис основних конструкцій
- •13.2.1.1 Використання try та сatch
- •13.2.1.2 Використання throw
- •13.2.2 Тип виключення та конструктор копії
- •13.2.3 Пошук відповідного типу виключення
- •13.2.4 Використання terminate() та некеровані виключення
- •13.2.5 Робота з специфікаціями виключень
- •13.2.6 Робота з непередбаченими виключеннями
- •13.2.7 Робота з конструкторами та виключеннями
- •13.2.8 Динамічні об’єкти
- •13.2.9 Передача значень з конструктора та деструктора
- •13.2.10 Робота з ієрархіями виключень
- •13.2.11 Робота з специфічними класами виключень
- •13.3 Структурне управління виключеннями
- •13.3.1 Використання кадрованого управління виключеннями
- •13.3.1.1 Синтаксис
- •13.3.1.2 Про функцію RaiseException()
- •13.3.1.3 Фільтруючий вираз
- •13.3.1.4 Перехоплення виключення процесора
- •13.3.2 Використання завершуючих обробників виключень
2.4 Передача повідомлень об’єктам.
Синтаксично, визначення об’єкта (екземпляра класу) у найпростішому випадку нічим не відрізняється від визначення елемента типу struct:
class ClassName
{
public:
int p;
};
ClassName object;
Можемо визначити вказівник на клас ClassName:
ClassName * objectPointer;
Очевидно, що і доступ до відкритих полів екземпляра класу буде синтаксично реалізований аналогічно, як і для структур, за допомогою операцій “.” та ”->”:
cout<<ClassName .p;
objectPointer = new ClassName;
cout<<objectPointer->p;
З точки зору концепції ООП доступ до полів об’єкта означає передачу об’єкту деякого повідомлення. Наприклад, у випадку класу Тtime, звертаючись до функції Display ми ніби запитуємо, котра година. Тобто повідомляємо об’єкт про наш запит, передаємо йому повідомлення. Таким чином , під повідомленням формально будемо розуміти програмну конструкцію звертання до поля об’єкту. Якщо звертаємось до поля-функції, то повідомлення схематично можемо зобразити так: ім’я_класу.ім’я_функції(список фактичних параметрів). Таке повідомлення викликає якусь дію, реакцію об’єкта. Можемо вважати, що звертання до звичайного поля даних класу також є елементарним повідомленням (повідомленням без параметрів): ім’я_класу.ім’я_поля. При такому підході ООП - програма являє собою послiдовнiсть виразiв, у яких об’єктам передаються деякі повідомлення.
Відмітимо, що інколи зручно розміщувати формальні описи класу в одному файлі, а реалізації функцій членів - у іншому. Підключаючи файли, що містять різні реалізаці функцій членів, можна досягти ефекту різної реакції класу на одне і теж саме повідомлення.
Контрольні запитання
1. В чому полягають основні положення концепції ООП?
2. Що дає можливість об’єднання даних та функцій їх обробки в структурах ?
3. Як синтаксично задається клас ?
4. Як пов’язані класи та типи даних ?
5. В чому специфіка закритого розділу класу?
6. Яку специфікацію доступу мають дані при відсутності специфікатора доступу ?
7. Що ви розумієте під повідомленням, яке передається об’єку?
8. Які переваги у використанні закритих даних?
Завдання 2.
1. Описати клас Сомplex , що містить поля даних - дійсну та уявну частину
комплексного числа. Написати програму для ілюстрації доступу до полів даних з різними специфікаторами доступу.
2. Описати клас , полями якого є змінна типу FILE* та функціі запису та читання з файлу.
3. Описати клас Літак, який максимально підходить для моделювання реального об’єкта (відкриті поля даних - положення, тип, розміри, колір тощо; закриті - паливо, боєприпаси, справність систем. Написати методи руху літака , його зображення в графічному режимі.
4. Описати (на основі класу Ttime) клас годинник, який містить методи малювання годинника та показує дату та час при передачі йому деякого повідомлення :
а) за допомогою натискання деякої “гарячої” клавіші;
б) за допомогою маніпулятора “миші”;
5.Описати клас Океан, який містить поле -двовимірний масив елементів, які визначають стан океану:
0 - в даній частині немає нічого
1-N -в даній частині знаходиться рибка(чи тварина) відповідного типу
N+1 -в даній частині знаходиться певний статичний об’єкт(перешкода)
6. Описати клас Клітина , який містить
а) інформацію про стан 8 різних елементів клітини (ядро, ядерце,тощо) у вигляді бітових полів деякої змінної(1-елемент здоровий, 0-пошкоджений або відсутній).
б) набір векторів, що задають просторовий напрям можливого поділу клітини(породження нової).
в) інформацію про просторовий вигляд клітини (наприклад, у вигляді методу, який схематично малює клітину чи певних параметрів функціонального представлення границі клітини).