- •2.1 Елементи концепції ооп .. 20
- •1.1 Коментарі.
- •1.2 Прототипи функцій.
- •1.3 Операція розширення області видимості.
- •1.4 Оголошення в операторах.
- •1.5 Перегрузка функцій.
- •1.6 Значення формальних параметрів по замовчуванню.
- •1.7 Посилання та вказівники.
- •1.8 Специфікатор inline
- •1.9 Операції new та delete .
- •1.10 Вказівник на void.
- •1.11 Зв’язування із збереженням типів
- •1.12 Про структури та об’єднання.
- •2.1 Елементи концепції ооп.
- •2.3 Опис протоколу класу.
- •2.4 Передача повідомлень об’єктам.
- •3 Функції-члени.
- •3.1 Функції-члени в межах та за межами формального опису класу.
- •3.2 Про вказівник this.
- •3.3 Перевантаження функцій-членів. Параметри по замовчуванню.
- •4. Конструктори та деструктори.
- •4.1 Поняття про конструктори.
- •4.2 Деструктори.
- •4.3 Досягнення високої ефективності. Конструктор копіювання.
- •5 Глобальні та локальні об’єкти.
- •6 Статична пам’ять та класи.
- •7. Наслідування
- •7.1 Синтаксична реалізація наслідування
- •7.2 Правила доступу до полів даних
- •7.3 Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.4 Використання заміщуючих функцій-членів.
- •7.5 Похідні класи та вказівники.
- •7.6 Ієрархія типів
- •7.7 Множинне наслідування
- •8 Вiртуальнi функцiї та класи
- •8.1 Віртуальні функції.
- •8.2 Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи.
- •8.3 Віртуальні деструктори.
- •8.4 Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •8.5 Технічна реалізація механізму віртуальних функцій.
- •8.6 Віртуальні базові класи
- •8.6.1 Ієрархії класів та наслідування
- •8.6.2 Віртуальні базові класи
- •8.6.3 Виклик конструкторів та віртуальні базові класи.
- •9 Друзі
- •9.1 Дружні класи.
- •9.2 Дружні функції.
- •10 Перевантаження операторiв.
- •10.1 Перевантаження операторів. Загальний підхід.
- •10.2 Перетворення типів.
- •10.3 Перевантаження деяких операторів.
- •10.3.1 Оператор індексування масиву.
- •10.3.2 Перевантаження оператора виклику функції.
- •10.3.3 Оператор доступу до члена класу.
- •10.3.4 Перевантаження операторів інкремента та декремента.
- •10.3.5 Перевантаження операторів управління пам’яттю (new,delete).
- •10.3.6 Перевантаження оператора присвоювання.
- •11.1 Функціональні шаблони
- •11.1.1 Визначення та використання шаблонів функцiй.
- •11.1.2 Перевантаження шаблонiв функцiї.
- •11.1.3 Cпецiалiзованi функцiї шаблона.
- •11.2 Шаблони класів.
- •11.2.1 Визначення шаблонів класу
- •11.2.2 Константи та типи як параметри шаблону
- •11.2.3 Використання шаблонних класів
- •11.2.4 Спецiалiзацiя шаблонiв класу.
- •11.3 Шаблони та конфiгурацiя компiлятора.
- •11.3.1 Шаблони Smart.
- •11.3.2 Шаблони Global I External.
- •12.2 Переадресація вводу-виводу
- •12.3 Розширення потоків для типів кориcтувача
- •12.4 Операції роботи з потоком як дружні
- •12.5 Форматований ввід-вивід
- •12.5.1 Ширина поля
- •12.5.2 Заповнюючий символ
- •12.5.3 Число цифр дійсних чисел
- •12.5.4 Прапорці форматування
- •12.5.5 Маніпулятори
- •12.6 Стан потоку
- •12.7 Файловий ввід-вивід
- •12.7.1 Конструктори файлових потокiв
- •12.7.2 Вiдкриття файлу
- •12.8 Неформатований ввід-вивід
- •12.9 Деякі функції вводу-виводу
- •12.10 Форматування в пам’яті
- •13 Управління виключеннями
- •13.1 Виключення та стек
- •13.2.1 Синтаксис основних конструкцій
- •13.2.1.1 Використання try та сatch
- •13.2.1.2 Використання throw
- •13.2.2 Тип виключення та конструктор копії
- •13.2.3 Пошук відповідного типу виключення
- •13.2.4 Використання terminate() та некеровані виключення
- •13.2.5 Робота з специфікаціями виключень
- •13.2.6 Робота з непередбаченими виключеннями
- •13.2.7 Робота з конструкторами та виключеннями
- •13.2.8 Динамічні об’єкти
- •13.2.9 Передача значень з конструктора та деструктора
- •13.2.10 Робота з ієрархіями виключень
- •13.2.11 Робота з специфічними класами виключень
- •13.3 Структурне управління виключеннями
- •13.3.1 Використання кадрованого управління виключеннями
- •13.3.1.1 Синтаксис
- •13.3.1.2 Про функцію RaiseException()
- •13.3.1.3 Фільтруючий вираз
- •13.3.1.4 Перехоплення виключення процесора
- •13.3.2 Використання завершуючих обробників виключень
10.2 Перетворення типів.
Операцiї приведення типiв по замовчуванню при роботi з типами , визначеними користувачем, як правило, не працюють. Виняток становить, мабуть, так зване неявне перетворення типів , про яке буде сказано далі. Для
забеспечення роботи з рiзнотипними даними iснує кiлька пiдходiв:
1. використання перевантажених функцiй з рiзними типами параметрiв
friend complex operator + (complex,complex);
friend complex operator + (complex,double);
.
.
.
complex b(2,2),c(3,3);
b=c+20+b;
2. використання конструкторiв, якi виконують вiдповiднi перетворення типiв. Тобто мається на увазі виклик відповідних конструкторів в ситуаціях, коли замість значення деякого типу по синтаксису повинен бути об’єкт.
Розглянемо описаний вище клас Tstr.
В рядках
TStr a="1234";
TStr b="4321";
відбувається, фактично, виклик відповідних конструкторів і потім вже присвоєння екземплярам а та в відповідних “абстрактних” об’єктів . Аналогічні виклики відбуваються і у випадках, коли різнотипні дані зустрічаються в деяких арифметичних виразах.
Приклад:
class complex {
.
.
.
complex (double f) {re=f; im=0;}
...
}
Можна було б написати конструктор і так:
class complex {
.
.
.
complex (double f, double i=0) {re=f, im=i;}
};
Тоді в main()-функції:
complex a(1,2), b(3,4);
a=b+121;
В останньому рядку відбувається неявний виклик конструктора complex(121) і вже потім виконується перевантажена операція додавання для екземплярів класу complex. Якщо конструктор наведеного вище типу не визначений, то можемо в даній ситуації зробити так:
a=operator + (b,complex(double(121),double(0)));
Використання конструкторiв має ряд недолiкiв:
a) виникають складностi з неявним перетворенням типу вiд типу користувача до основного.
b) не може бути неявного перетворення вiд нового типу до старого без змiни старого типу.
3. операцiя перетворення типу
Позначимо через Т-iм'я типу, x-деякий клас, тодi функцiя член
x : : operator Т ();
здiйснює перетворення типу з x в Т. Якщо ми використаємо описаний вище клас Tstr та ініціалізуємо екземпляр класу так:
Tstr myvalye=“1234”;
Тоді рядок long x=myvalue; очевидно, не скомпілюється, оскільки в класі Tstr не передбачено перетворення рядка в довге ціле.
Вихід з даної ситуації - перевантаження операції перетворення типу.
operator long() {return atol (value);}
Можливi неоднозначностi при визначеннi типу.
Приклад :
class x{. . .
x(int);
x(char *); }
class y {. . .
y(int); }
class z {. . .
z(x);
z(y); }
main()
{
z f(1);
// f(x(1)) або f(y(1))-?}
Для оптимiзацiї роботи програми в якостi формальних параметрiв перевантажених операцiй краще використовувати посилання.
class matrix {
double m [300][400];
public:
matrix ();
friend matrix operator + (matrix &,matrix &);
}