7.5 Похідні класи та вказівники.

Якщо похiдний клас derived має вiдкритий базовий клас base, то вказiвник на derived можна присвоювати змiннiй типу вказiвник на Base без використання явного перетворення типу. Обернене перетворення вказiвника на base у вказiвник на derived повинне бути явним.

Приклад:

class base {//....};

class derived : public base{//....};

derived m;

base * pb=& m; //неявне перетворення

derived * pd= pb; //

pd=(derived*)pb; // явне перетворення

Iншими словами, об`єкт похiдного класу при роботi з ним через вказiвник можна розглядать як об`єкт його базового класу. Обернене невiрно. Якщо base є закритим класом типу derived, неявне перетворення derivad* в base* не виконується, оскiльки до вiдкритого члена класу base можна звертатись через вказiвник на base але не можна через вказiвник на derived:

class base

{

int m1;

public:

int m2;

};

class derived : base

{

// m-закритий тип derived

};

...

derived d;

d.m2=2; //помилка

base*pb=&d; //помилка

pb->m2=2; //ok

pb=(base*)&a; // ok

pb->m2=2; // ok

7.6 Ієрархія типів

Похiдний клас сам може бути базовим.

Приклад:

class employee {...};

class secreturg : employee {...};

class manager : employee {...};

class tempoang : employee {...};

class consultant :tempoang {...};

class director : manager {...};

Як бачимо з класу base, при визначеннi конструктора допускається список iнiцiалiзацiї елементiв. Список iнiцiалiзацiї елементiв вiдділяється двокрапкою(:) вiд заголовка визначення функцiї i мiстить елементи даних (на базовi класи), роздiленi комами. Для кожного елемента вказується один чи кiлька параметрiв якi використовуються при iнiцiалiзацiї. Розглянемо два схожих класи з конструкторами. Перший використовує список iнiцiалiзацiї даних , другий - нi.

class XYValue

{

int x,y;

public:

XYValue(int_x,int_y):x(_x),y(_y)

{}

};

class XYData

{

int x,y;

XYData(int_x,int_y)

{

x=_x;

y=_y;

}

};

Хоча, для бiльшостi елементiв даних список iнiцiалiзацiй необов`язковий , вiн є єдиним методом iнiцiалiзацiї елементiв. Якщо елемент класу є об`єктом, то список iнiцiалiзацiй також буде для нього єдино-можливим механiзмом iнiцiалiзацiї.

7.7 Множинне наслідування

Досі ми розглядали просте наслiдування, тобо коли похiдний клас утворювався з одного базового. В С++ похiдний клас можна утворювати з кiлькох базових класiв. Множинне наслідування відрізніється лише тим, що похідний клас наслідує всі властивості базових.

Нехай А,B,С-деякi класи. Тодi похiдний вiд цих класiв оголошується так:

class D:public A,public B,public C

{ //. . .};

Аналогiчно як i в простому наслiдуваннi, вiдсутнiсть специфiкатора доступу по замовчуванню iнтепретується закритим специфiкатором(private).

Приклад:

class Coord

{protected:

int x,y;

public:

Coord(int_x=0,int_y=0);

void SetLoc(int_x,int_y);

Coord::Coord(int_x,int_y)

{SetColor(_x,_y);}

void Coord::SetLoc(int_x,iht_y)

{x=_x;

y=_y;}

class Message

{protected:

char msg[MAX_LEN];

public:

void SetMsg(char*msg)

{strcpy(msg,_msg);}};

Class Message XY:public Coord,public Message

{public:

void show( );

};

void Message XY::show( )

{ goto(x,y);

printf(msg); }

int main( )

{MessageXY greetng;

greeting.SetLoc(10,10);

greeting.SetMsg("Hellow");

greeting.Show( );

return 0;

};

У випадку конфлікта імен(наприклад, в двух базових класах оголошена функція-член з одним і тим самим іменем), необхідно використовувати операцію розширення області видимості для визначення необхідного нам члена класу:

Припустимо, що в двох базових класах оголошена функцiя з одним i

тим самим iм'ям:

class A

{protected:

int data;

public:

void func( void){//...}

};

class B{

public:

void func(void ){//...};

class C:public A,public B

{public:

int data;

//...}

int main(void)

{C c;

c.func( ) // помилка на етапi компiляцiї

с.data=10;

return 0;}

Вихiд з даної ситуацiї один - розширення областi видимості, тобто виклик функцiї func повинно здiйснюватися таким чином(в main):

int main(void)

{C c;

A::func( );

B::func( );

с.data=10;

return 0;}

Очевидно, що можна описати ще одну функцію, в якій вказати, яку з конфліктуючих функцій та коли викликати.

В класі, виведеному з кількох базових, може виникнути необхідність у виклику конструкторів цих класів. Якщо класи А, В, С мають конструктори по замовчуванню, в похідному класі D їх можна викликати наступним чином:

class D:public A,public B,public C{

public:

D( ):A( ),B( ),C( ){ }

//...};

Або ж конструктор можна оголосити так:

class D:public A,public B,public C{

public:

D( );

//...};

і реалізувати його за межами фомального опису класу:

D::D( ):A( ),B( ),C( ){ }

У базових класах можуть бути конструктори з параметрами. Вони викликаються аналогiчно як i в звичайному наслiдуваннi пiсля двокрапки при визначеннi конструктора. Конструктори в похiдному класi викликаються в тому порядку, в якому оголошенi базовi класи. Навіть якщо в конструкторі похідного класу вказати послідовність виклику іншою (відмінною від порядку слідування базових класів), це не вплине на результат.

Контрольні запитання

1. Як синтаксично реалізується наслідування ?

2. В чому полягає специфіка захищеної частини класу ?

3. Що таке заміщуюча функція-член ?

4. Яку властивість має вказівник на базовий клас ?

5. Що входить в список ініціалізації ?

6. Як можна ініціалізувати поля класу, використовуючи список ініціалізації в конструкторі?

7. Як реалізується множинне наслідування ?

8. Які небажані ситуації винкають при множинному наслідуванні ?

Завдання 7:

1.Перевiрити,чи вiдслiдкує компiлятор змiну порядку слiдування виклику конструкторiв базового класу.

2. Придумати приклад програми, коли результат залежить вiд порядку слiдування базових класiв.

3. Придумати приклад, коли виникає конфлікт імен при множинному наслідування.

4. Використовуючи клас Літак як базовий, утворити кілька класів літаків різних модифікацій (винищувач, бомбардувальник тощо), які відрізняються своїми характеристиками.

5. Використовуючи клас Океан , визначити клас Хижак та Жертва як похідні від нього. Визначити поле простір в класі Океан як масив вказівників на цей клас.

6. Описати класи Вірус та Плазмоклітина як похідні від класу Клітина. Плазмоклітина повинна вміти генерувати антитіла, вірус повинен вміти перетворювати звичайну сусідню клітину на вірусну, якщо сумарна потужність антитіл у ній менша від його потужності (або згідно з деяким іншим законом). Вірус повинен підвищувати температуру сусідніх звичайних клітин або плазмоклітин.

7. Описати клас База даних , в якому зберігається деяка інформація про працівників та визначаються похідні від нього для:

а) загального користування

б) нарахування заробітної плати

в) ФБР