- •2.1 Елементи концепції ооп .. 20
- •1.1 Коментарі.
- •1.2 Прототипи функцій.
- •1.3 Операція розширення області видимості.
- •1.4 Оголошення в операторах.
- •1.5 Перегрузка функцій.
- •1.6 Значення формальних параметрів по замовчуванню.
- •1.7 Посилання та вказівники.
- •1.8 Специфікатор inline
- •1.9 Операції new та delete .
- •1.10 Вказівник на void.
- •1.11 Зв’язування із збереженням типів
- •1.12 Про структури та об’єднання.
- •2.1 Елементи концепції ооп.
- •2.3 Опис протоколу класу.
- •2.4 Передача повідомлень об’єктам.
- •3 Функції-члени.
- •3.1 Функції-члени в межах та за межами формального опису класу.
- •3.2 Про вказівник this.
- •3.3 Перевантаження функцій-членів. Параметри по замовчуванню.
- •4. Конструктори та деструктори.
- •4.1 Поняття про конструктори.
- •4.2 Деструктори.
- •4.3 Досягнення високої ефективності. Конструктор копіювання.
- •5 Глобальні та локальні об’єкти.
- •6 Статична пам’ять та класи.
- •7. Наслідування
- •7.1 Синтаксична реалізація наслідування
- •7.2 Правила доступу до полів даних
- •7.3 Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.4 Використання заміщуючих функцій-членів.
- •7.5 Похідні класи та вказівники.
- •7.6 Ієрархія типів
- •7.7 Множинне наслідування
- •8 Вiртуальнi функцiї та класи
- •8.1 Віртуальні функції.
- •8.2 Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи.
- •8.3 Віртуальні деструктори.
- •8.4 Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •8.5 Технічна реалізація механізму віртуальних функцій.
- •8.6 Віртуальні базові класи
- •8.6.1 Ієрархії класів та наслідування
- •8.6.2 Віртуальні базові класи
- •8.6.3 Виклик конструкторів та віртуальні базові класи.
- •9 Друзі
- •9.1 Дружні класи.
- •9.2 Дружні функції.
- •10 Перевантаження операторiв.
- •10.1 Перевантаження операторів. Загальний підхід.
- •10.2 Перетворення типів.
- •10.3 Перевантаження деяких операторів.
- •10.3.1 Оператор індексування масиву.
- •10.3.2 Перевантаження оператора виклику функції.
- •10.3.3 Оператор доступу до члена класу.
- •10.3.4 Перевантаження операторів інкремента та декремента.
- •10.3.5 Перевантаження операторів управління пам’яттю (new,delete).
- •10.3.6 Перевантаження оператора присвоювання.
- •11.1 Функціональні шаблони
- •11.1.1 Визначення та використання шаблонів функцiй.
- •11.1.2 Перевантаження шаблонiв функцiї.
- •11.1.3 Cпецiалiзованi функцiї шаблона.
- •11.2 Шаблони класів.
- •11.2.1 Визначення шаблонів класу
- •11.2.2 Константи та типи як параметри шаблону
- •11.2.3 Використання шаблонних класів
- •11.2.4 Спецiалiзацiя шаблонiв класу.
- •11.3 Шаблони та конфiгурацiя компiлятора.
- •11.3.1 Шаблони Smart.
- •11.3.2 Шаблони Global I External.
- •12.2 Переадресація вводу-виводу
- •12.3 Розширення потоків для типів кориcтувача
- •12.4 Операції роботи з потоком як дружні
- •12.5 Форматований ввід-вивід
- •12.5.1 Ширина поля
- •12.5.2 Заповнюючий символ
- •12.5.3 Число цифр дійсних чисел
- •12.5.4 Прапорці форматування
- •12.5.5 Маніпулятори
- •12.6 Стан потоку
- •12.7 Файловий ввід-вивід
- •12.7.1 Конструктори файлових потокiв
- •12.7.2 Вiдкриття файлу
- •12.8 Неформатований ввід-вивід
- •12.9 Деякі функції вводу-виводу
- •12.10 Форматування в пам’яті
- •13 Управління виключеннями
- •13.1 Виключення та стек
- •13.2.1 Синтаксис основних конструкцій
- •13.2.1.1 Використання try та сatch
- •13.2.1.2 Використання throw
- •13.2.2 Тип виключення та конструктор копії
- •13.2.3 Пошук відповідного типу виключення
- •13.2.4 Використання terminate() та некеровані виключення
- •13.2.5 Робота з специфікаціями виключень
- •13.2.6 Робота з непередбаченими виключеннями
- •13.2.7 Робота з конструкторами та виключеннями
- •13.2.8 Динамічні об’єкти
- •13.2.9 Передача значень з конструктора та деструктора
- •13.2.10 Робота з ієрархіями виключень
- •13.2.11 Робота з специфічними класами виключень
- •13.3 Структурне управління виключеннями
- •13.3.1 Використання кадрованого управління виключеннями
- •13.3.1.1 Синтаксис
- •13.3.1.2 Про функцію RaiseException()
- •13.3.1.3 Фільтруючий вираз
- •13.3.1.4 Перехоплення виключення процесора
- •13.3.2 Використання завершуючих обробників виключень
12.5 Форматований ввід-вивід
Бiблiотека потокiв C++ передбачає три способи управлiння форматом вихiдних даних: виклик форматуючих функцiй-елементiв, використання прапорцiв та використання манiпуляторiв.
Функцiї для форматування, якi знаходяться в класi ios,перевантаженi так, щоб забезпечити можливiсть як для читання, так i для встановлення улравляючого атрибуту. Часто для атрибутiв, якими можна управляти за допомогою функцiй, бiблiотека потокiв C++ передбачає також манiпулятори. Нижче описані атрибути, для управління якими в класі ios описані функції-члени.
12.5.1 Ширина поля
Для читання i встановлення ширини поля потоку в класi ios є функцiї width:
int ios:: width(); -повертає поточне значення внутрiшньої ширини поля
int ios::width(int); -встановлює значення внутрiшньої змiнної ширини поля;
* при вводi, метод width можна використовувати для задання
максимального числа символiв для читання.
* при виводi, метод задає мiнiмальну ширину поля.
* якщо ширина поля менше заданої, вихiд доповнюється заповнюючими символами fill.
* якщо при виводі вихiдне поле бiльше вказаного, значення width iгнорується.
* по замовчуванню, значення width рiвне 0 (вивід не доповнюється і не обрізається).
* width обнуляється пiсля кожного помiщення даних в потiк.
Приклад 1:
char name[max];
cout <<'Введiть iм'я(max"<<max-1<<"символiв):";
cin .width(max);
cin >>name;
cout <<"hello",<<name<<,'!';
Приклад 2(вирівнювання правого поля при виводі чисел:)
const int fLD=10;
int main(void)
{ int x1=2867;
int y1=20051;
int z1=017;
cout.width(FLD);
cout <<x1<<'\n';
cout.width(FLD);
cout <<y1<<'\n';
return 0; }
12.5.2 Заповнюючий символ
Для читання або змiни бiжучого заповнюючого символа можна застосовувати функцiї ios::fill :
char ios::fill(); - повертає бiжучий символ заповнення.
char ios::fill(char); - встановлює внутрiшнiй заповнюючий символ потоку i повертає його попереднє значення.
Cимволом заповнення по замовчуванню є пропуск.
Приклад (встановлення заповнюючого символа ‘\0’)
const char FILL_CHAR=‘\0’;
cout.fill(FILL_CHAR);
cout.width(10);
int x=2867;
cout<<x<<‘\n’;
12.5.3 Число цифр дійсних чисел
Функцiї ios::precision можуть використовуватись при виводi чисел з плаваючою крапкою, дозволяючи читати або встановлювати бiжуче число значущих цифр.
int ios::precision(int); -встановлює внутрiшню змiнну точностi дiйсних чиселпотоку i повертає попереднє значення.
int ios::precision(); - повертає бiжуче значення точностi.
* По замовчанню точнiсть рiвна 6 цифрам.
* Якщо встановлений прапопець scientific або fixed, precision задає число цифр, що виводяться пiсля десяткової крапки.
* Якщо не встановлено нi один з прапорцiв scientific або fixed, precision задає загальне число значущих цифр.
#include<iostream.h>
int main(void)
{
float f=3456.141592;
double d=50.2345639101;
cout.precision(4);
cout<<d<<‘\n’;
cout<<f<<‘\n’;
cout<<f<<‘\n’;
return 0;
}