- •2.1 Елементи концепції ооп .. 20
- •1.1 Коментарі.
- •1.2 Прототипи функцій.
- •1.3 Операція розширення області видимості.
- •1.4 Оголошення в операторах.
- •1.5 Перегрузка функцій.
- •1.6 Значення формальних параметрів по замовчуванню.
- •1.7 Посилання та вказівники.
- •1.8 Специфікатор inline
- •1.9 Операції new та delete .
- •1.10 Вказівник на void.
- •1.11 Зв’язування із збереженням типів
- •1.12 Про структури та об’єднання.
- •2.1 Елементи концепції ооп.
- •2.3 Опис протоколу класу.
- •2.4 Передача повідомлень об’єктам.
- •3 Функції-члени.
- •3.1 Функції-члени в межах та за межами формального опису класу.
- •3.2 Про вказівник this.
- •3.3 Перевантаження функцій-членів. Параметри по замовчуванню.
- •4. Конструктори та деструктори.
- •4.1 Поняття про конструктори.
- •4.2 Деструктори.
- •4.3 Досягнення високої ефективності. Конструктор копіювання.
- •5 Глобальні та локальні об’єкти.
- •6 Статична пам’ять та класи.
- •7. Наслідування
- •7.1 Синтаксична реалізація наслідування
- •7.2 Правила доступу до полів даних
- •7.3 Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.4 Використання заміщуючих функцій-членів.
- •7.5 Похідні класи та вказівники.
- •7.6 Ієрархія типів
- •7.7 Множинне наслідування
- •8 Вiртуальнi функцiї та класи
- •8.1 Віртуальні функції.
- •8.2 Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи.
- •8.3 Віртуальні деструктори.
- •8.4 Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •8.5 Технічна реалізація механізму віртуальних функцій.
- •8.6 Віртуальні базові класи
- •8.6.1 Ієрархії класів та наслідування
- •8.6.2 Віртуальні базові класи
- •8.6.3 Виклик конструкторів та віртуальні базові класи.
- •9 Друзі
- •9.1 Дружні класи.
- •9.2 Дружні функції.
- •10 Перевантаження операторiв.
- •10.1 Перевантаження операторів. Загальний підхід.
- •10.2 Перетворення типів.
- •10.3 Перевантаження деяких операторів.
- •10.3.1 Оператор індексування масиву.
- •10.3.2 Перевантаження оператора виклику функції.
- •10.3.3 Оператор доступу до члена класу.
- •10.3.4 Перевантаження операторів інкремента та декремента.
- •10.3.5 Перевантаження операторів управління пам’яттю (new,delete).
- •10.3.6 Перевантаження оператора присвоювання.
- •11.1 Функціональні шаблони
- •11.1.1 Визначення та використання шаблонів функцiй.
- •11.1.2 Перевантаження шаблонiв функцiї.
- •11.1.3 Cпецiалiзованi функцiї шаблона.
- •11.2 Шаблони класів.
- •11.2.1 Визначення шаблонів класу
- •11.2.2 Константи та типи як параметри шаблону
- •11.2.3 Використання шаблонних класів
- •11.2.4 Спецiалiзацiя шаблонiв класу.
- •11.3 Шаблони та конфiгурацiя компiлятора.
- •11.3.1 Шаблони Smart.
- •11.3.2 Шаблони Global I External.
- •12.2 Переадресація вводу-виводу
- •12.3 Розширення потоків для типів кориcтувача
- •12.4 Операції роботи з потоком як дружні
- •12.5 Форматований ввід-вивід
- •12.5.1 Ширина поля
- •12.5.2 Заповнюючий символ
- •12.5.3 Число цифр дійсних чисел
- •12.5.4 Прапорці форматування
- •12.5.5 Маніпулятори
- •12.6 Стан потоку
- •12.7 Файловий ввід-вивід
- •12.7.1 Конструктори файлових потокiв
- •12.7.2 Вiдкриття файлу
- •12.8 Неформатований ввід-вивід
- •12.9 Деякі функції вводу-виводу
- •12.10 Форматування в пам’яті
- •13 Управління виключеннями
- •13.1 Виключення та стек
- •13.2.1 Синтаксис основних конструкцій
- •13.2.1.1 Використання try та сatch
- •13.2.1.2 Використання throw
- •13.2.2 Тип виключення та конструктор копії
- •13.2.3 Пошук відповідного типу виключення
- •13.2.4 Використання terminate() та некеровані виключення
- •13.2.5 Робота з специфікаціями виключень
- •13.2.6 Робота з непередбаченими виключеннями
- •13.2.7 Робота з конструкторами та виключеннями
- •13.2.8 Динамічні об’єкти
- •13.2.9 Передача значень з конструктора та деструктора
- •13.2.10 Робота з ієрархіями виключень
- •13.2.11 Робота з специфічними класами виключень
- •13.3 Структурне управління виключеннями
- •13.3.1 Використання кадрованого управління виключеннями
- •13.3.1.1 Синтаксис
- •13.3.1.2 Про функцію RaiseException()
- •13.3.1.3 Фільтруючий вираз
- •13.3.1.4 Перехоплення виключення процесора
- •13.3.2 Використання завершуючих обробників виключень
13.2.2 Тип виключення та конструктор копії
Якщо конструктор копії викинутого об’єкта в точці викиду недоступний, генерується повідомлення про помилку. Не можна викинути тип чи вказівник на тип , що не має public-конструктора копіювання( якщо тільки функція, що викидає виключеня, не є дружньою).
Приклад:
class TCopCon
{public:
TCopCon();
protected:
TCopCon(const TCopCon&);
friend void funcB(void);
};
void funcA(void)
{ if(щось не впорядку)
{ TCopCon np;
throw np;//повідомлення про помилку: TCopCon::TCopCon(const
//TCopCon&) is not accessible in function funcA()
}
//...
}
void funcB(void)
{ if(щось не впорядку)
{ TCopCon np;
throw np;// все нормально
}
//...
}
13.2.3 Пошук відповідного типу виключення
Після того, як виключення вже викинуто, процедури виконуючої бібліотеки С++ шукають відповідний обробник. Обробник вважається знайденим, якщо:
-
Тип викинутого об’єкта точно співпадає з типом, який заданий в обробнику. Іншими словами, якщо викидається Т, то йому відповідає обробник, який перехоплює T,const T,T& чи const T&.
-
Тип обробника є public-базовим класом викинутого об’єкта
-
обробник чекає вказівник і викинутий об’єкт є вказівником, який може бути перетворений до типу обробника за стандартними правилами перетворення вказівників.
Необхідно пам’ятати, що послідовність слідування обробників є суттєвою. Обробник, який чекає виключення базового класу, автоматично ховає обробник похідного класа:
#include<iostream.h>
class Base{};
class Derived:public Base
{};
void funcA()
{Derived d;
throw d;}
void funcb()
{
throw “помилка в funcB()”;}
int main(void)
{ try{
funcA();}
catch(Base &)
{cout<<“перехоплений Base&”<<endl;}
catch(Derived&)
{cout<<“перехоплений Derived&”<<endl;}
При такій послідовності обробник Derived& ніколи не зможе отримати управління. Треба навпаки. Аналогічно в наступному прикладі:
try{
funcB();}
catch(void*)
{cout<<“перехоплений void*”<<endl;}
catch(const char*)
{cout<<“перехоплений const char*”<<endl;}
return 0;
}
13.2.4 Використання terminate() та некеровані виключення
Якщо для деякого виключення не знайдено відповідного обробника, викликається функція terminate(), яка в свою чергу викликає функцію abort(), що аварійно завершує біжучий процес. Можна встановити свою власну функцію завершення за допомогою функції set_terminate, визначеної в файлі exept.h:
typedef void(_RTLENTRY *terminate_function)()
//...
terminate_function _RTLENTRY set_terminate(terminate_function);
Ця функція повертає адресу попередньої функції завершення. Нова функція завершення не повинна повертати управління коду, який її викликає чи викидає виключення.
Функція завершення викликається також і в тому випадку, коли виключення викидається при виконанні деструктора - якщо деструктор викликався в процесі розмотуванні стека, який був ініційований раніше викинутим виключенням.