- •2.1 Елементи концепції ооп .. 20
- •1.1 Коментарі.
- •1.2 Прототипи функцій.
- •1.3 Операція розширення області видимості.
- •1.4 Оголошення в операторах.
- •1.5 Перегрузка функцій.
- •1.6 Значення формальних параметрів по замовчуванню.
- •1.7 Посилання та вказівники.
- •1.8 Специфікатор inline
- •1.9 Операції new та delete .
- •1.10 Вказівник на void.
- •1.11 Зв’язування із збереженням типів
- •1.12 Про структури та об’єднання.
- •2.1 Елементи концепції ооп.
- •2.3 Опис протоколу класу.
- •2.4 Передача повідомлень об’єктам.
- •3 Функції-члени.
- •3.1 Функції-члени в межах та за межами формального опису класу.
- •3.2 Про вказівник this.
- •3.3 Перевантаження функцій-членів. Параметри по замовчуванню.
- •4. Конструктори та деструктори.
- •4.1 Поняття про конструктори.
- •4.2 Деструктори.
- •4.3 Досягнення високої ефективності. Конструктор копіювання.
- •5 Глобальні та локальні об’єкти.
- •6 Статична пам’ять та класи.
- •7. Наслідування
- •7.1 Синтаксична реалізація наслідування
- •7.2 Правила доступу до полів даних
- •7.3 Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.4 Використання заміщуючих функцій-членів.
- •7.5 Похідні класи та вказівники.
- •7.6 Ієрархія типів
- •7.7 Множинне наслідування
- •8 Вiртуальнi функцiї та класи
- •8.1 Віртуальні функції.
- •8.2 Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи.
- •8.3 Віртуальні деструктори.
- •8.4 Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •8.5 Технічна реалізація механізму віртуальних функцій.
- •8.6 Віртуальні базові класи
- •8.6.1 Ієрархії класів та наслідування
- •8.6.2 Віртуальні базові класи
- •8.6.3 Виклик конструкторів та віртуальні базові класи.
- •9 Друзі
- •9.1 Дружні класи.
- •9.2 Дружні функції.
- •10 Перевантаження операторiв.
- •10.1 Перевантаження операторів. Загальний підхід.
- •10.2 Перетворення типів.
- •10.3 Перевантаження деяких операторів.
- •10.3.1 Оператор індексування масиву.
- •10.3.2 Перевантаження оператора виклику функції.
- •10.3.3 Оператор доступу до члена класу.
- •10.3.4 Перевантаження операторів інкремента та декремента.
- •10.3.5 Перевантаження операторів управління пам’яттю (new,delete).
- •10.3.6 Перевантаження оператора присвоювання.
- •11.1 Функціональні шаблони
- •11.1.1 Визначення та використання шаблонів функцiй.
- •11.1.2 Перевантаження шаблонiв функцiї.
- •11.1.3 Cпецiалiзованi функцiї шаблона.
- •11.2 Шаблони класів.
- •11.2.1 Визначення шаблонів класу
- •11.2.2 Константи та типи як параметри шаблону
- •11.2.3 Використання шаблонних класів
- •11.2.4 Спецiалiзацiя шаблонiв класу.
- •11.3 Шаблони та конфiгурацiя компiлятора.
- •11.3.1 Шаблони Smart.
- •11.3.2 Шаблони Global I External.
- •12.2 Переадресація вводу-виводу
- •12.3 Розширення потоків для типів кориcтувача
- •12.4 Операції роботи з потоком як дружні
- •12.5 Форматований ввід-вивід
- •12.5.1 Ширина поля
- •12.5.2 Заповнюючий символ
- •12.5.3 Число цифр дійсних чисел
- •12.5.4 Прапорці форматування
- •12.5.5 Маніпулятори
- •12.6 Стан потоку
- •12.7 Файловий ввід-вивід
- •12.7.1 Конструктори файлових потокiв
- •12.7.2 Вiдкриття файлу
- •12.8 Неформатований ввід-вивід
- •12.9 Деякі функції вводу-виводу
- •12.10 Форматування в пам’яті
- •13 Управління виключеннями
- •13.1 Виключення та стек
- •13.2.1 Синтаксис основних конструкцій
- •13.2.1.1 Використання try та сatch
- •13.2.1.2 Використання throw
- •13.2.2 Тип виключення та конструктор копії
- •13.2.3 Пошук відповідного типу виключення
- •13.2.4 Використання terminate() та некеровані виключення
- •13.2.5 Робота з специфікаціями виключень
- •13.2.6 Робота з непередбаченими виключеннями
- •13.2.7 Робота з конструкторами та виключеннями
- •13.2.8 Динамічні об’єкти
- •13.2.9 Передача значень з конструктора та деструктора
- •13.2.10 Робота з ієрархіями виключень
- •13.2.11 Робота з специфічними класами виключень
- •13.3 Структурне управління виключеннями
- •13.3.1 Використання кадрованого управління виключеннями
- •13.3.1.1 Синтаксис
- •13.3.1.2 Про функцію RaiseException()
- •13.3.1.3 Фільтруючий вираз
- •13.3.1.4 Перехоплення виключення процесора
- •13.3.2 Використання завершуючих обробників виключень
11.2.4 Спецiалiзацiя шаблонiв класу.
Можна спецiалiзувати шаблон класу, передбачивши для специфiчних типiв явну реалiзацiю деяких методiв.
Приклад:
const int defSize = 100;
template <class T>
class TArray
{
public:
Tarray( int size = defSize )
{
// ...
}
~TArray()
{
// ...
}
void add( T item );
protected:
// елементи даних
}
void TArray<char*>::add( char *str );
{
// ...
}
template <class T>
void TArray<T>::add( T t )
{
// ...
}
Наведений метод визначає спеціалізований виріант метода add для типу <char*>. Наступний приклад демонструє результат заміни цього методу:
#include ”array.h”
int main(void)
{ int i1=10;
Tarray<int> iArray;
iArray.add(i1);
char *msg=“Look at the rose hill !”
Tarray<char *> strArray;
strArray.add(msg);
return 0;
}
Можна також передбачити повне перевизначення шаблона класу, що служить для роботи з деяким особливим типом. При спецiалiзацiї цiлого шаблонного класу треба зробити слiдуюче:
-Передбачити визначення спецiалiзованого шаблонного класу, помiстивши його пiсля визначення узагальненого класу.
-Передбачити визначення для всiх елементiв-функцiй.
Приклад:
#include<cstring.h>
#include “array.h”
class TArray<string>
{
public:
TArray( int size = defSize )
{
// ...
}
~TArray()
{
// ...
}
void add( string str, int indx = -1 );
};
void TArray<string>::add( string str, int indx )
{
// ...
}
int main( void )
{
int i1 = 10;
TArray<int> iList;
iList.add( i1 );
string str( "Morning at Rose Hill!" );
TArray<string> sList;
sList.add( str );
return 0;
}
Реалiзацiя шаблонiв С++ не дозволяє перегружати iм'я шаблона класу. Наприклад, не можна визначити одночасно TArray<class T> i TArray<class T, int size>.
11.3 Шаблони та конфiгурацiя компiлятора.
В С++ існує три специфiчнi опцiї компiлятора , якi визначають, яким
чином буде генеруватися код для представникiв шаблонiв функцiй i класiв:
-Jd(smart),
-Jgd(global),
-Jgx(external).
11.3.1 Шаблони Smart.
Опцiя шаблонiв Smart приймається по замовчуванню. Вона вказує компiлятору про необхідність генерувати вiдповiдний код для тих типiв, для яких створюються представники шаблона (відмітимо, що представники можуть і не створюватись). Ця конфiгурацiя пiдходить для проектiв, в яких представники шаблона створюються тiльки пiсля того, як компiлятору стане вiдомо повне визначення шаблона (визначення тiла шаблона функцiї, тiла елементiв-функцiй i визначення статичних елементiв даних).
Хоч компiлятор може декiлька раз генерувати код для однієї і тієї ж комбiнацiї шаблон/тип, якщо вона використовується в рiзних модулях, в кiнцевий модуль (.EXE чи .DLL) компоновщик включить тiльки один такий екземпляр коду.