- •2.1 Елементи концепції ооп .. 20
- •1.1 Коментарі.
- •1.2 Прототипи функцій.
- •1.3 Операція розширення області видимості.
- •1.4 Оголошення в операторах.
- •1.5 Перегрузка функцій.
- •1.6 Значення формальних параметрів по замовчуванню.
- •1.7 Посилання та вказівники.
- •1.8 Специфікатор inline
- •1.9 Операції new та delete .
- •1.10 Вказівник на void.
- •1.11 Зв’язування із збереженням типів
- •1.12 Про структури та об’єднання.
- •2.1 Елементи концепції ооп.
- •2.3 Опис протоколу класу.
- •2.4 Передача повідомлень об’єктам.
- •3 Функції-члени.
- •3.1 Функції-члени в межах та за межами формального опису класу.
- •3.2 Про вказівник this.
- •3.3 Перевантаження функцій-членів. Параметри по замовчуванню.
- •4. Конструктори та деструктори.
- •4.1 Поняття про конструктори.
- •4.2 Деструктори.
- •4.3 Досягнення високої ефективності. Конструктор копіювання.
- •5 Глобальні та локальні об’єкти.
- •6 Статична пам’ять та класи.
- •7. Наслідування
- •7.1 Синтаксична реалізація наслідування
- •7.2 Правила доступу до полів даних
- •7.3 Конструктори та деструктори в похідних класах
- •7.4 Використання заміщуючих функцій-членів.
- •7.5 Похідні класи та вказівники.
- •7.6 Ієрархія типів
- •7.7 Множинне наслідування
- •8 Вiртуальнi функцiї та класи
- •8.1 Віртуальні функції.
- •8.2 Чисті віртуальні функції. Абстрактні класи.
- •8.3 Віртуальні деструктори.
- •8.4 Посилання як засіб для реалізації поліморфізму
- •8.5 Технічна реалізація механізму віртуальних функцій.
- •8.6 Віртуальні базові класи
- •8.6.1 Ієрархії класів та наслідування
- •8.6.2 Віртуальні базові класи
- •8.6.3 Виклик конструкторів та віртуальні базові класи.
- •9 Друзі
- •9.1 Дружні класи.
- •9.2 Дружні функції.
- •10 Перевантаження операторiв.
- •10.1 Перевантаження операторів. Загальний підхід.
- •10.2 Перетворення типів.
- •10.3 Перевантаження деяких операторів.
- •10.3.1 Оператор індексування масиву.
- •10.3.2 Перевантаження оператора виклику функції.
- •10.3.3 Оператор доступу до члена класу.
- •10.3.4 Перевантаження операторів інкремента та декремента.
- •10.3.5 Перевантаження операторів управління пам’яттю (new,delete).
- •10.3.6 Перевантаження оператора присвоювання.
- •11.1 Функціональні шаблони
- •11.1.1 Визначення та використання шаблонів функцiй.
- •11.1.2 Перевантаження шаблонiв функцiї.
- •11.1.3 Cпецiалiзованi функцiї шаблона.
- •11.2 Шаблони класів.
- •11.2.1 Визначення шаблонів класу
- •11.2.2 Константи та типи як параметри шаблону
- •11.2.3 Використання шаблонних класів
- •11.2.4 Спецiалiзацiя шаблонiв класу.
- •11.3 Шаблони та конфiгурацiя компiлятора.
- •11.3.1 Шаблони Smart.
- •11.3.2 Шаблони Global I External.
- •12.2 Переадресація вводу-виводу
- •12.3 Розширення потоків для типів кориcтувача
- •12.4 Операції роботи з потоком як дружні
- •12.5 Форматований ввід-вивід
- •12.5.1 Ширина поля
- •12.5.2 Заповнюючий символ
- •12.5.3 Число цифр дійсних чисел
- •12.5.4 Прапорці форматування
- •12.5.5 Маніпулятори
- •12.6 Стан потоку
- •12.7 Файловий ввід-вивід
- •12.7.1 Конструктори файлових потокiв
- •12.7.2 Вiдкриття файлу
- •12.8 Неформатований ввід-вивід
- •12.9 Деякі функції вводу-виводу
- •12.10 Форматування в пам’яті
- •13 Управління виключеннями
- •13.1 Виключення та стек
- •13.2.1 Синтаксис основних конструкцій
- •13.2.1.1 Використання try та сatch
- •13.2.1.2 Використання throw
- •13.2.2 Тип виключення та конструктор копії
- •13.2.3 Пошук відповідного типу виключення
- •13.2.4 Використання terminate() та некеровані виключення
- •13.2.5 Робота з специфікаціями виключень
- •13.2.6 Робота з непередбаченими виключеннями
- •13.2.7 Робота з конструкторами та виключеннями
- •13.2.8 Динамічні об’єкти
- •13.2.9 Передача значень з конструктора та деструктора
- •13.2.10 Робота з ієрархіями виключень
- •13.2.11 Робота з специфічними класами виключень
- •13.3 Структурне управління виключеннями
- •13.3.1 Використання кадрованого управління виключеннями
- •13.3.1.1 Синтаксис
- •13.3.1.2 Про функцію RaiseException()
- •13.3.1.3 Фільтруючий вираз
- •13.3.1.4 Перехоплення виключення процесора
- •13.3.2 Використання завершуючих обробників виключень
10.3.3 Оператор доступу до члена класу.
Перегружати можна і оператор доступу до члена класу через вказівник
(->). Перегружається він так: operator->(). Функція-член operator->() повинна вертати об’єкт, посилання чи вказівник на об’єкт класу. Розглянемо такий приклад:
classTanyClass {
int x,y;
public:
TanyClass (int xx,int yy){x=xx;y=yy;}
TanyClass * operator->();
int Getx (void) {return x;}
int Gety (void) {return y;}
};
TanyClass * TanyClass : : operator-->()
{cout<<"\n Accessing member:";
return this;}
В даному прикладі перевантажений оператор видає коротке повідомлення перед тим, як вернути вказівник this. Тоді в основній програмі можемо написати:
main()
{TanyClass t(100,200);
cout <<t->Getx()<<'\n';
cout <<t->Gety()<<'\n';
return 0;
}
Приведені в main-функції оператори t->Getx() та t->Gety() насправді виконуються так:
(t.operator->())->Getx()<<“\n”;
(t.operator->())->Gety()<<“\n”;
10.3.4 Перевантаження операторів інкремента та декремента.
В ранніх версіях С++ неможливо відрізнити постфіксні та інфіксні форми при перегрузці операцій. Починаючи з версії 4.5 це можна зробити, наприклад, так:
class TanyClass
{int x;
public:
TanyClass(int xx){
x=xx;}
int operator ++() {
return ++ x ;}
int operator ++(int) {return x++;}
int operator --(){return --x;}
int operator --(int){return x--;}
int Getx(void)
{return x;}};
Нехай визначений екземпляр
TanyClass v;
Тоді будуть еквівалентними наступні конструкції:
v++; та operator ++(0) (v);
++v; та operator ++() (v);
main () {
TanyClass t(100);
cout <<t++; //
cout <<++t; //
}
10.3.5 Перевантаження операторів управління пам’яттю (new,delete).
Як відомо, в програмах ANSI C використовуються функції malloc() та free() разом з їм подібними для виділення та звільнення пам’яті в кучі. В С++ використовуються оператори new та delete. У більшості версій С++ ці оператори насправді скрито реалізуються викликами функцій malloc() та free(). Тому може скластись враження, що немає принципової різниці в управлінні пам’яттю в ANSI C та С++. Проте це не так. Той факт, що new та delete є операторами, дає можливість в С++ їх перегружати. Тобто створювати більш гнучку систему роботи з пам’яттю для об’єктів.
Розглянемо приклад.
Приклад 1.
#pragma warn -aus
//виключаються повідомлення компілятора про те, що
//визначаються і не використовуються змінні
char buf [512]
int index;
class BrandNew {
int x;
public:
BrandNew();
void * operator new(int);
};
void * BrandNew : : operator new()
{cout<<“overload new”<<“\n”;
if (index>512-sizeof(BrandNew)) return 0;
else{
int k=index;
index +=sizeof(BrandNew);
return & buf [k]};}
main ()
{ BrandNew b1;
BrandNew *b2=new BrandNew;
BrandNew *b3=new BrandNew;
BrandNew *b4=new BrandNew;
BrandNew *b5=new BrandNew; }
Аналогiчно перегружається оператор delete. Прототип функції перевантаження оператора delete повинен мати вигляд: void operator delete(void*p); де р посилається на об’єкт, що знищується. В якості альтерантиви можемо оголосити функцію, наприклад, так:
void operator delete(void*p, int size);
Другим аргументом тут виступає число байт в об’єкті, що знищується.