План семінарського заняття:

1. Зороастризм: віровчення та культ.

2. Індуїзм - національна релігія Індії.

3. Конфуціанство та його вплив на культуру Китаю.

4. Іудаїзм – національна монотеїстична релігія.

Теми рефератів та доповідей:

1. Зороастризм як різновид національно-етнічної релігії: історія і сучасність.

2. Дуалізм добра і зла в релігії стародавніх іранців.

3. Індуїзм: історія, віровчення, культ.

4. Конфуціанство: історія та сучасність.

5. Іудаїзм: особливості, історія, віровчення.

Теми індивідуальних завдань:

1. Проаналізувати внесок зороастризму у віровчення і культ більш пізніх релігій.

2. Порівняйте підходи іудаїзму та зороастризму відносно можливостей та засобів порятунку людської душа.

3. Проаналізуйте соціально-економічні та духовні передумови виникнення індуїзму.

4. Охарактеризуйте основні релігійно-філософські системи Давньої Індії.

5. Проаналізуйте, чим схожі і в чому відрізняються підходи зороастризму та індуїзму відносно можливостей та засобів спасіння людської душі.

6. Доведіть, що вчення Конфуція є раціоналістичним за своїм змістом, але релігійним за формою.

7. Проаналізуйте місце конфуціанства в культурно-історичному житті Давнього Китаю.

8. Охарактеризуйте основні релігійно-філософські системи Давнього Китаю.

9. Наведіть аргументи на користь твердження, що конфуціанство не є релігію в традиційному розумінні.

10. Охарактеризуйте значення іудаїзму як ідейного фундаменту християнства та ісламу.

11. Який внесок у віровчення та культ більш пізніх релігій, в тому числі і світових, належить зороастризму?

Тема 16: Світові релігії

Зміст теми: 1. Основні риси світових релігій. 2. Буддизм. 3. Виникнення та еволюція християнства. 4.Іслам.

Основні риси світових релігій

Важливою віхою в історії релігії стало виникнення світових релігій, які, на відміну від релігій етнічних та регіональних, наб­ули міжнаціонального характеру. Буддизм, християнство та іс­лам – це підсумок тривалого розвитку політичних, економічних та культурних контактів між різними країнами та народами.

Світові релігії з’являлися в епохи великих історичних поворотів, переходу від одних суспільних відносин до інших. Буддизм – у VI ст. до н.е., коли у Північній Індії розхитувався становий, варновий устрій; християнство – у I ст. н.е. у східних провінціях Римської імперії під час кризи рабовласницького ладу; іслам – у VII ст. н.е. у Західній Аравії в період переходу до класового суспільства. У їх становленні і розвитку велику роль відігравали засновники або група засновників, котрі самі відчували потребу у новій релігії, розуміли релігійні потреби мас. У віровченнях, що розроблялись, в культі, церковній організації відображався спосіб життя багатьох регіонів, різних класів, прошарків, каст, племен, народностей, і тому ці різнорідні спільноти ставали носіями нових релігій.

Ці релігії принесли уявлення про рівність єдиновірців перед Богом або Абсолютом, про можливість виходу за межі певних тради­ційних культур, пов’язаних з національно-державними ідеологі­ями. Світовим релігіям притаманний яскраво виражений прозелітизм – пропагандистська активність, їх проповідь носить міжетнічний і космополітичний характер, що дало їм змогу пе­ретнути державні кордони. Поява світових релігій означала виникнення вперше в історії людства віросповідального зв’язку, котрий істотно відрізнявся від етнічного, мовного і політичного. Люди стали об’єднуватися між собою як єдиновірці, незалежно від місця народження, мови і країни, де вони жили.