План семінарського заняття:

1. Загальна характеристика давніх цивілізацій.

2. Особливості культури Давнього Єгипту.

3. Культура Давньої Месопотамії.

4. Основні культурні досягнення Давнього Китаю.

5. Культура Давньої Індії.

Тематика рефератів та доповідей:

1. Міфологія Давнього Єгипту.

2. Людина і світ в культурі Давнього Єгипту.

3. Таємниці єгипетських пірамід.

4. Досягнення давньоєгипетської архітектури.

5. Сім чудес древнього світу.

6. Міфологія Давньої Месопотамії.

7. Вавілонська астрологія і магія.

8. Давня Месопотамія: Портрет загиблої цивілізації.

9. Вавилон легендарний і Вавилон історичний.

10. Духовна культура Вавілонії.

11. Мистецтво Давнього Китаю.

12. Науковий геній Давнього Китаю.

13. Роль традицій в історії та культурі Давнього Китаю.

14. Класичні книги китайської освіченості.

15. Основні досягнення в сфері матеріальної, духовної та художньої культури Давньої Індії.

Індивідуальні завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізувати концепцію „осьового часу” (за роботою к.Ясперса „Смысл и назначение истории»).

2. Проаналізувати економічні та соціокультурні передумови виникнення давніх цивілізацій та їх спільні риси.

3. Проаналізувати, як світоглядні домінанти Давнього Єгипту знайшли своє відображення в образотворчому мистецтві та архітектурі.

4. Проаналізувати внесок давніх єгиптян в скарбницю світової культури.

5. Проаналізувати відмінності в ціннісно-світоглядних орієнтирах давньоєгипетської культури і культури Давньої Месопотамії.

6. Дайте характеристику основних культурних досягнень Давнього Китаю.

7. Охарактеризуйте основні положення конфуціанської етики.

8. Дати характеристику художніх традицій Давнього Китаю.

9. Дайте характеристику основних культурних досягнень Давньої Індії.

10. Проаналізувати, яке місце займає спадок Давніх цивілізацій Сходу в світовій культурі.

Тема 9. Антична культура

Зміст теми: 1. Особливості становлення античної культури. 2. Особливості культури Давньої Греції. 3. Культура елліністичної епохи. 4. Культура Давнього Риму. 5. Античне мистецтво.

Особливості становлення античної культури

На початку І тисячоліття до нашої ери провідна роль в суспільному розвитку переходить від давньосхідних цивілізацій до нового культурного центру, що виник в Середземномор’ї і отримав назву антична цивілізація. До античної цивілізації відносять історію і культуру Давньої Греції і Давнього Риму. Ця цивілізація базувалась на якісно інших соціально-економічних і політичних засадах, ніж цивілізації Сходу, і виявилась значно динамічнішою од них.

Античність є культурним та історичним фундаментом суча­сної Європи. Величезна культурна спадщина стародавньої Греції та Риму цілком справедливо вважається колискою європейської цивілізації. Саме античний світ заклав основи європейських філософських, правових, політичних, ху­дожніх та наукових систем, котрі виникнули набагато пізніше.

Античною традиційно називають греко-римську культуру, що розвивалась у період з ІІІ тис. до н.е. до сер. V ст. н.е. Епоха античності починається з утворення грецьких полісів – міст-держав – на початку І тисячоліття до нашої ери і завершується з падінням Римської імперії в V столітті нашої ери.

У своєму розвитку антична культура пройшла ряд етапів, виступила в різних історичних модифікаціях, представлених культурою Давньої Греції, елліністичною культурою, культурою Давнього Риму. При цьому “прелюдією” античної культури була ще більш давня крито-мікенська культура, або егейська цивілізація, котра існувала одночасно з давньосхідними культурами. Центрами цієї егейської цивілізації були Кріт та місто Мікени на півдні Греції.

Незважаючи на суттєві відмінності між культурою Давньої Греції, елліністичною і давньоримською, вони належать до одного історико-культурного комплексу, мають ряд загальних типологічних рис. Це пов’язане, перш за все, з тим, що давньогрецька та давньоримська культури формувались на базі в принципі схожих форм соціальної організації: і давньогрецький поліс, і римська „цівітас” епохи Республіки являють собою різні варіанти античної громадянської общини.

Громадянська община об’єднувала повноправних вільних громадян, кожний з яких мав право на земельну власність та на участь у вирішенні державних питань. Така форма організації соціального життя визначила шкалу основних цінностей античного суспільства:

• ідеал першочергової значимості громадянської общини як основи блага окремої людини;

• ідея верховної влади народу;

• орієнтація на земні інтереси; в античному світогляді немає ідеї бога-творця, що стоїть поза світом і встановлює незмінний та вічний світовий і соціальний порядок (як це мало місце у східних народів);

• на відміну від культур Сходу з їх теоцентризмом антична культура звернена до людини, яка знаходиться в центрі уваги філософії та мистецтва.

Суспільна свідомість античного соціуму носила в основному раціональний характер. Світ сприймався як реальний, хоча визнавалось надприродне, і це мало суттєвий вплив на різні сторони життя. Тому при характеристиці античної культури необхідно проаналізувати релігійні уявлення давніх греків і римлян. Для релігії Давньої Греції характерним є політеїзм, з розвинутою міфологією і олімпійською ієрархією богів. Вони не були творцями світу, а захопили його у готовому ви­гляді, під час боротьби з титанами. Стародавня грецька міфологія вважала, що світ сам по собі віч­ний і не потребує творця.