11.Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.

Категорії — найбільш загальні поняття, результат відображення в узагальненій формі суттєвих боків, рис, визначеностей предметів і речей дійсності; форми мислення, які, крім смислового змісту, несуть у собі функ­ціональне навантаження, зокрема, є способом аналізу і синтезу всієї дійсності або її окремого фрагменту.

Філософія протягом своєї історії виробила свою систему категорій, основна заслуга в цьому належить німецькому філософу Регелю. Оскільки в кожній із категорій за­фіксовано результат пізнання (освоєння) певного аспекту дійсності, то всі вони можуть постати у вигляді певної логічної структури, яка виражає і розкриває предмет філософії Тому слід розташувати категорії так, щоб вони складали певну ге­нетичну або смислову систему. Типологія категорій, їх ієрархія може бути різною, в залежності від того, що взято за основу і служить висхідним для роз­гортання всієї їх системи. Отже, важливо встановити "першу посилку", із якої, можна було б вивести всю систему категорій, аргументацій і доведень. Таку роль може виконати категорія "світ", як гранична абстракція, в яку входять усі інші

Філософські категорії - це найзагальніші поняття, що виражають універсальні характеристики та відношення матеріального й духовного світу, в яких і через які здійснюється філ-ке мислення, і які служать вихідними принципами пізнання і духовно-практичного перетворення світу. Самі категорії є окремими поняттями, які виражають внутрішнє, суттєве відношення між явищами й тому певною мірою є законами. Категорії філ-ії відрізняються від будь-яких понять своєю все загальністю. Це пояснюється тим, що об’єкт філософського дослідження не обмежується ніякими рамками, як це має місце в інших науках. Тому філ-кі категорії не мають меж у своєму обсязі.

12.Характерні риси стародавньої філософії.

Більшість джерел вказує,що філ-фія виникає у 1тис.до н е .Існування пов’язано з виникненням ідей,як виникли в Стародавньому Єгипті,Індії,Китаї.Філ-фія Стар.Індії цікава і важлива тим,що в ній вперше філ.думка формується у якості релігійного містичного характеру.Фл-фія вперще ставить такі проблеми як першооснови світу і людського буття.Визначає критерії відповідно з якими вимірюється людське життя і сенс.Давньоіндійська філ-фія показує,що першооснова свтіу є дуалістичною,як пов’язана з природою і богами.Сенс людського життя проявляється у позбавленні людиною від страждань і здійснення саморозвитку людини за рахунок вдосконалення її внутрішнього світу.Таке вдосконалення відбувається за рахунок медитації,досягнення стану нірвани,визначеності з вірою і способами її реалізації.Більш високим станом у стародавньому світі є давньокитайська філ-фія.Особливості:1.вперше почала носити науковий характер.2.науковість філ-фії проявлялась перш за все в тому,що вона,опираючьсб на природознавтсво і виробництво стверджує,що началом всього існуючого у світі є те,що складає основу всіх речей,предметів і явищ.Вона дає назву тій основі,називаючи її дао(абстракція яка відображає основу).Дао має конкретну форму свого вираження і ця форма отримує форму Де. Дао існує тільки у звязку із Де. 3.Етичне вчення Конфуція(конфуціанство).Він стверджує,що основним визначальникм людського життя є мораль,яка постає у якості власних переконань людей,відповідно з якими вони діють.Взірцем носія таких переконань Конфуцій називає ідеальне явище.Цей взірець-це благородна людина.Ідея благородної людини викладена у багатьох офоризмах.Взірець моральної поведінки.Благородна людина - той,хто пронизаний почуттям самоповаги.Доброчинність- здатність нести добро.Вищим етапом є системна філ-фія.В ній зароджуються всі ті проблеми,які вирішуються до цих пір.Проблема начала,яка вказує,що цим началом є конкретно чуттєве,безпосередньо дане і його визначає людина.В античній філ-фії започатковується діалектичний метод:все в світі знаходиться в зоні постійних змін і взаємозалежних звязків.В ант.філ-фії створюється своя теорія пізнання,відповідно з яким істина має абстрактну форму існування,яка здобувається мисленням;ставиться питання,хто така людина і вперше визначає,що це досконалість у світі завдяки своїм тілесним формам і наявності мислення;вперше дається визначення політики,держави і виникає ідея ідеальної держави;вперше визначаються принципи,за якими людське пізнання визначається як безмежжя;започатковуються як філ.дисципліни так і етика і естетика.