- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Будова системи філософського знання.
- •6. Поняття методу.
- •7.Співвідношення філософських та загальнонаукових методів.
- •8.Діалектика та метафізика.
- •Конспект
- •9.Основні функції філософії:.
- •10.Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- •11.Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- •12.Характерні риси стародавньої філософії.
- •Основі філософські школи стародавньої Індії otto Філософія Стародавньої Індії
- •Зародження філософії у стародавньому Китаї. Otto
- •13.Антична філософія Греції, її характер та основні етапи розвитку.
- •13.Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- •14.Особливості філософії епохи Відродження.
- •15.Філософія Нового Часу: загальна характеристика.
- •16.Класична німецька філософія.
- •17.Своєрідність філософії українського духу
- •18.Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. Позитивізм і неопозитивізм
- •20.Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. Основні ідеї неотомізму
- •23.Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світ.
- •24.Структура світогляду.
- •Конспект
- •25.Історичні типи світогляду.
- •Конспект
- •26.Класична онтологія та ї'ї фундаментальні проблеми.
- •27.Основні рівні буття.
- •Конспект
- •28.Філософський зміст категорії "матерія".
- •29.Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •32.Визначальні категоріальні характеристики світу
- •33.Поняття природи.
- •34.Народонаселення як природне явище.
- •З5.Поняття біосфери і ноосфери.
- •36.Поняття глобалізації та форми ї"ї існування.
- •38. Інтелект, почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
- •39.Співвідношення понять "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність".
- •40.Основні форми діяльності людини.
- •41.Проблема сенсу життя людини.
- •Християнське щастя
- •43.Свідомість як найвиша форма відображення.
- •44/45.Феноменологічна концепція свідомості. Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •46.Евристична і творча функції інтуїції.
- •47.Поняття і форми суспільної свідомості.
- •Конспект
- •48. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •49.Основні складові пізнавальної діяльності.
- •Конспект
- •50.Гносеологія та епістемологія (конспект)- !!---------
- •52.Проблема істини в теорії пізнання.
- •53. Істина і правда.
- •54.Проблема критеріїв істини
- •55.Поняття методології.
- •56.Основні форми наукового пізнання.
- •58.Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •60.Поліструктурність мови.
- •61.Поняття соціокультурної комунікації.
- •63.Об'єкт і предмет філософії історії.
- •65.Періодизація історії та ї"ї критерії.
- •66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •68.Основні характеристики суспільства
- •69.Сім'я як соціальна ланка суспільства.
- •70.Нація як соціальний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73.Рушійні сили і суб»єкти історичного процесу.
- •74.Духовність та ї'ї призначення.
- •75.Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76.Гуманізм філософії.
- •77.Поняття філософії економіки.
- •78.Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79.Поняття власності і ї"ї форм.
- •80.Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки. Сутність науково- технічної революції.
- •81. Поняття політики:
- •82.Поняття політичої системи та її структура
- •83.Держава - основна складова політичної організації суспільства.
- •84./85 Правова держава і громадяське суспільство:
- •86. Поняття культури
- •87.Масова культура, контркультура і антикультура
- •88.Поняття цивілізації.
- •89.Спадкоємність і традиції у культурі, новаторство
83.Держава - основна складова політичної організації суспільства.
Рушійною силою розвитку суспільства є також політична система, найбільш яскраво виражена у формі держави. Політична система – це система політичних партій, організацій. інститутів, рухів та відносин між ними. Політична система органічно входить до надбудови суспільства та обслуговує економічний базис. Важливим компонентом надбудови є держава. Це основна форма управління суспільством політичними засобами. Вона виникла після появи класів і необхідності встановлення злагоди між ними. Існує два погляди на сутність держави: марксистський, який вважає, що держава має класовий характер і є органом насильства, та загальнолюдський, за яким держава — це орган управління і досягнення злагоди в суспільстві. Тип держави завжди відповідає типові суспільства – рабовласницька, феодальна, капіталіс-тична, соціалістична, постсоціалістична. Предметом особливих дискусій є питання щодо виникнення держави. Антична філософія в особі Платона і Арістотеля розглядала виникнення держави як прояв природніх потреб, притаманних людині. Формування сословій філософів, військових і працівників було проявом цих потреби. Філософія Нового часу висуває договірну теорію походження держави, представниками якої буи Гоббс, Ж.Руссо, А. Радіщев. Вони вважали, що держава виникла унаслідок суспільного договру, свідомо складеного людьми. Це — сила, що служить усьому суспільству: богатим і бідним, держава формується для забезпечення миру і безпеки громадян. Теорія насильства, представлена Е. Дюрингом і пояснила появу держави в результаті війн і політичного насилля, котрі усугубляють соціальні нерівність, призводять до утворення класів і експлуатації. Існує також психологічна теорія, котра розглядає виникнення держави як результат того, що у одних людей є потреба підкорювати, а у інших — бути підкореними. Згідно Марксу і Енгельсу держава виникає внаслідок розколу суспільства на антагоністичні класи. У наш час поступово преодолєвається притаманний марксизму вузькокласовий підхід до сутності держави, як органу одного пануючого класу, що протистоїть іншим, як апарату насилля, давління на суспільство . Але при цьому підкреслюється і всезагальність ряду функцій держави як органу, що керує справами усього суспільства, а також такого, що виражає в тій чи іншій мірі інтереси і захищаючого всіх і кожну конкретну особу. Можна дати наступне визначення держави: Держава — це соціальний інститут, що виконує усю повноту політичної влади і управління на певній території.
Основні ознаки держави:
1) наявність політичної влади, що спирається на армію, суд, поліцію, розвідку тощо;2) суверенітет;
3) наявність своєї території;4) стягування боргів, необхідних на утримання держ апарату і забезпечуючих фінансову основу державної діяльності.
Функції держави поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні: конституційна, правоохоронна, економічного регулювання, соц захисту населення тощо. Вони здебільшого спрямовані на управління суспільними відносинами у межах даної держави. Зовнішні: зовнішньоекономічна, військово-оборонна, дипломатична і політико-ідеологічна, спрямовані на відстоювання інтересів у міждержавних відносинах.