- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Будова системи філософського знання.
- •6. Поняття методу.
- •7.Співвідношення філософських та загальнонаукових методів.
- •8.Діалектика та метафізика.
- •Конспект
- •9.Основні функції філософії:.
- •10.Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення.
- •11.Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій.
- •12.Характерні риси стародавньої філософії.
- •Основі філософські школи стародавньої Індії otto Філософія Стародавньої Індії
- •Зародження філософії у стародавньому Китаї. Otto
- •13.Антична філософія Греції, її характер та основні етапи розвитку.
- •13.Специфіка філософської думки в період Середньовіччя.
- •14.Особливості філософії епохи Відродження.
- •15.Філософія Нового Часу: загальна характеристика.
- •16.Класична німецька філософія.
- •17.Своєрідність філософії українського духу
- •18.Марксистська філософія: сучасне осмислення основних положень.
- •19. Позитивізм і неопозитивізм
- •20.Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. Основні ідеї неотомізму
- •23.Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світ.
- •24.Структура світогляду.
- •Конспект
- •25.Історичні типи світогляду.
- •Конспект
- •26.Класична онтологія та ї'ї фундаментальні проблеми.
- •27.Основні рівні буття.
- •Конспект
- •28.Філософський зміст категорії "матерія".
- •29.Рух як спосіб, простір і час як форми існування матерії.
- •32.Визначальні категоріальні характеристики світу
- •33.Поняття природи.
- •34.Народонаселення як природне явище.
- •З5.Поняття біосфери і ноосфери.
- •36.Поняття глобалізації та форми ї"ї існування.
- •38. Інтелект, почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
- •39.Співвідношення понять "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність".
- •40.Основні форми діяльності людини.
- •41.Проблема сенсу життя людини.
- •Християнське щастя
- •43.Свідомість як найвиша форма відображення.
- •44/45.Феноменологічна концепція свідомості. Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •46.Евристична і творча функції інтуїції.
- •47.Поняття і форми суспільної свідомості.
- •Конспект
- •48. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •49.Основні складові пізнавальної діяльності.
- •Конспект
- •50.Гносеологія та епістемологія (конспект)- !!---------
- •52.Проблема істини в теорії пізнання.
- •53. Істина і правда.
- •54.Проблема критеріїв істини
- •55.Поняття методології.
- •56.Основні форми наукового пізнання.
- •58.Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •60.Поліструктурність мови.
- •61.Поняття соціокультурної комунікації.
- •63.Об'єкт і предмет філософії історії.
- •65.Періодизація історії та ї"ї критерії.
- •66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •68.Основні характеристики суспільства
- •69.Сім'я як соціальна ланка суспільства.
- •70.Нація як соціальний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.
- •73.Рушійні сили і суб»єкти історичного процесу.
- •74.Духовність та ї'ї призначення.
- •75.Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76.Гуманізм філософії.
- •77.Поняття філософії економіки.
- •78.Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79.Поняття власності і ї"ї форм.
- •80.Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки. Сутність науково- технічної революції.
- •81. Поняття політики:
- •82.Поняття політичої системи та її структура
- •83.Держава - основна складова політичної організації суспільства.
- •84./85 Правова держава і громадяське суспільство:
- •86. Поняття культури
- •87.Масова культура, контркультура і антикультура
- •88.Поняття цивілізації.
- •89.Спадкоємність і традиції у культурі, новаторство
73.Рушійні сили і суб»єкти історичного процесу.
У соціальній філософії рушійними силами розвитку суспільства вважають різні суспільні явища: об'єктивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб виробництва та обміну, розподіл праці, дії великих мас людей, народів, соціальні революції, потреби та інтереси, ідеальні мотиви тощо. Вони, таким чином, пов'язуються з суперечностями суспільного розвитку та їх вирішенням, з соціальним детермінізмом, з об'єктивними та суб'єктивними чинниками історії, з діяльністю людей або ж є комплексом усіх цих чинників. Кожний із вказаних підходів правомірний, відображає якусь долю істини. Рушійні сили розвитку суспільства пов'язані насамперед з діяльністю людей. Адже життя суспільства, його історія є діяльністю людей, тобто діяльністю особистостей, соціальних груп, народів тощо. Найважливішими проблемами в широкому спектрі проблематики рушійних сил є аналіз суб'єкта суспільного життя, характеристики його діяльності, її умов, причин, цілей, завдань, її результатів, діалектики об'єктивного та суб'єктивного, творчого і репродуктивного та ін. в цій діяльності, її піднесень та спадів. Часом у науковій літературі рушійні сили суспільства пов'язують з певною спрямованістю, з прогресивними перетвореннями суспільства. Але такий підхід, мабуть, є однобічним: вся історія суспільства, його життя є цілісним процесом, який складається із складного переплетіння протиборства різних людей, націй, народів. І в цьому розумінні будь-яка Діяльність людей є рушійною силою, людською суспільною діяльністю. Що ж є рушійною силою дій кожної людини, будь-якої соціальної групи (стану, професійної групи, покоління), суспільства в цілому як соціальної системи; кожного соціального інституту, що функціонує у тому чи іншому суспільстві (держави та її органів, системи освіти тощо); соціальних спільнот людей (сім'ї, роду, племені, нації, народу), нарешті, всього людства? Відповідь, мабуть, може бути однозначною — інтерес. Зміст інтересу визначається умовами життя людей та їхніх спільнот, місцем у системі суспільних відносин. Інтерес є реальною причиною соціальних дій, подій звершень, що стоять за безпосередніми спонуканнями, мотивами, помислами, ідеями індивідів, соціальних груп чи спільнот, які беруть участь у цих діях. Серед численних інтересів особливе місце належить матеріальним, особливо інтересам власності, адже історію розвитку людської цивілізації можна періодизувати за формами власності. Взаємодія ж інтересів (особистостей, соціальних груп, спільнот людей тощо) відбувається не сама собою, а через реальні суспільні відносини, зв'язки, організації. Суспільне життя постійно "нормує" інтереси, надає їм соціальної форми, сенсу, визначає засоби їхньої реалізації. Воно немовби "вбудовує" систему інтересів у суспільну взаємодію людей, визначає її зміст та соціальну спрямованість.
Отже, соціальні рушійні сили суспільного розвитку — це діяльність людей, соціальних груп і верств, соціальних спільнот, в основі якої лежать певні інтереси і яка здійснюється через державні і недержавні органи, колективи, первинні соціальні осередки.
Розвиток суспільства визначається рушійними силами соціального процесу. Точки зору щодо визначення рушійних сил соц.процесу:1.марксиська точка зору, яка була ефективною і діяльною для пояснення джерел у класовому антагоністичному суспільстві. Це точка зору така:“класова боротьба є рушійною силою соц.процесу, а носієм є народні маси”;2.філ-ія стверджує, що руш.силами є такі чинники, як інтелект людини, енергія молоді, як ефективна соц. діяльність сусп. в цілому.3.рушійними силами соц.процесу є соц.протиріччя і особливо такий прояв соц.суперечностей, як конфлікт, який розгортається від рівня міжособистих стосунків сусп.;4.руш.силами соц.процесу є дії людей, соціальних спільнот у напрямку здійснення реформ, модернізацій, перебудов, які з необхідністю змінюють докорінно суспільство, переводячи його із одного рівня існування в інший;5.руш. силою сусп. є страх людини перед майбутнім.