25.Історичні типи світогляду.

Світогляд — не просто узагальнене уяв­лення про світ, а форма суспільної самосвідомості людини, ключовими категоріями якої виступають поняття "світ" і "людина". Через ці понят­тя суб'єкт світогляду усвідомлює своє призначення у світі і формує життєві установки. Світогляд за самою своєю суттю є універсальним і практич­ним, оскільки орієнтує на вирішення найважливіших проблем людсько­го існування, та сенс її життя. В цьому і полягає функціональне призначення світогляду. Найбільш вивченими історичними типами світогляду є міф, релігія та філософія.Міфологічній формі світогляду притаманні ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх тобто антропоморфізм. Тому усві­домлення факту поділу світу на світ речей та світ антропоморфних істот означало початок розпаду міфу. Уособлення ж сил природи (символізм) також є пізньою стадією міфу, що особливо характерно для античної міфології. Міф є історично першою формою самосвідомості, котра відок­ремилася від практики. Тут криються витоки його антропоморфізму. Релігія є більш пізньою та зрілою формою світогляду людства, а тому і більш дослідженою. В ній буття осягається іншими, ніж у міфі засоба­ми. В релігійній свідомості вже чітко розділяються суб'єкт і об'єкт, а отже, долається характерна для міфу неподільність людини й природи і закладаються основи проблематики, яка стане специфічною для філо­софії. В релігії ідея відділяється від матерії і навіть протиставляється їй. Світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і небесний, горний і дольний, природний і надприродний, до того ж земний починає розглядатися як наслідок надприродного.Ще до історичних систем світогляду відносять: космоцентрична – це таке утворення яке абсолютизує порядок в існуванні світу, все знаходиться на своєму місці. Теоцентрична – в межах неї абсолютизується бог, він є і творцем, і організаттором взаємодоповнення відношення людини і світу. Антропоцентрична – абсолютизує людину як продукт природи, як неохідну умову і причину існування світу.

З боку історичності світогляд має таку структуру:1точка зору – міфологія, релігія, філ-ія; 2точка зору – міфологія, релігія, наука, філ-ія. В історичному плані структура світогляду виглядає як друга точка зору. Ця точка зору є більш дієвою тому що вона вказує на такі речі:1. в людини виникає спочатку не інший світогляд, а цілісне явище світогляду, в якому є інші явища(міф, релігія, філ-ія);2. в той чи інший істр. момент щось є домінуючим по відношенню до інших видів світогляду;3. кожен із істр. типів світогляду має елементи: релігійності, міфологічності, науковості, філ-ії. Ці положення дозволяють стверджувати, що в системі названих істр. типів міфологія виконує тільки притаманні їй функції і показує, релігія-пояснює, наука-доводить, філ-ія-спрямовує.

Конспект

• міфологічні;

• релігійні;

• наукові;

• філософські.

Міф-й світогляд ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючий досвід окремого роду, племені, з притаманними йому рисами фетишизму, тотемізму, символізму.

Рел-й світогляд ґрунтується на обожненні надприродних сил, жорстокому поділі на духовний і телесний, земний і небесний, грішний і долісний. Час набуває векторного характеру.

Науковий світогляд ґрунтується на теоретичних знаннях про світ у цілому, які харак-ся об’єктивністю, істинністю, цілеспрямованістю, ефективність у змінах природно-історичної дійсності.

Фі-й світогляд узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи і людства в їхньому ставленні до світу.

Отже, міфологія – це цілісна картина світу, в центрі якої людина (душевна тваринна істота), а возвеличується природа.

Релігія – це цілісна картина світу, в центрі якої людина (гідність тіла і душі, гріховного і правильного), а возвеличується надприроднє.

Наука – це цілісна картина світу, в центрі якої людина, яка пізнає раціонально, а возвеличується істина.

Фі-я – це цілісна картина світу, в центрі якої людина (істота, яка має здатність бути мудрим), а возвеличується відносність.