Динаміка виробництва зернових культур Житомирської області, тис. Га
|
Рік |
Посівна площа, тис. га |
Валовий збір, тис. т |
Урожайність, ц/га |
|
2000 |
413,5 |
584,1 |
18,8 |
|
2001 |
455,3 |
832 |
20 |
|
2002 |
435,7 |
890 |
22,3 |
|
2003 |
337,7 |
478 |
26,7 |
|
2004 |
424,2 |
821 |
21,7 |
|
2005 |
380,2 |
750,3 |
20,5 |
|
2006 |
354,2 |
725,3 |
21,2 |
|
2007 |
348,5 |
741,4 |
23,1 |
|
2008 |
383 |
1101,5 |
29,6 |
|
2009 |
404 |
1237,6 |
31,1 |
|
2010 |
381,2 |
1086,9 |
29,4 |
|
2011 |
394,1 |
1507,2 |
39,3 |
|
2012 |
400,6 |
1694,9 |
43,5 |
|
2013 |
423,1 |
2108,6 |
51,2 |
|
2014 |
316,5 |
1692,5 |
53,5 |
|
2014 р. у % до 2000 р. |
76,54 |
289,76 |
284,57 |
Джерело:розраховано за даними статистичного щорічника «Житомирщина у цифрах» 2013 р.
Проаналізувавши таблицю 2.3, можна сказати, що за досліджуваний період посівні площі зернових знизилися на 33,46% та мають стрибкоподібний характер. Валовий збір зріс майже в 3 рази, розглянувши обсяги валового збору протягом 2000-2014 рр., можна стверджувати, що збільшення зумовлене постійно зростаючими людськими потребами та нарощуванням потужностей підприємств і є досить ефективним, оскільки навіть зі зменшенням посівних площ виділених під зернові, валовий збір зріс втричі. Урожайність в свою чергу зросла в 2,5 разів.
Валовий збір є результатом співвідношення посівної площі та урожайності зернових культур. Обсяг посівної площі визначається розміром наявних сільськогосподарських земель підприємства (власних чи орендованих), а урожайність – ґрунтово-кліматичними умовами та якістю посівного матеріалу. Оцінимо роль факторів які впливають на валове виробництво, за допомогою факторного аналізу.
(2.1)
(2.2)
Як бачимо, в порівнянні 2014 р. з 2000 р. валовий збір збільшився на 9158,95 тис. т. Для того, щоб дізнатися, що зумовило даний приріст, порівняємо фактори впливу:
Проаналізувавши отримані результати можна зробити такі висновки: валовий збір в 2014 р. в порівнянні з 2000 р. збільшився на 9158,95 за рахунок збільшення урожайності на 34,7 ц/га, валовий збір зріс на 10982,55 тис. т, а за рахунок зменшення посівної площі зменшився на 1823,6 тис. т. Резервами збільшення валового збору зернових культур в Житомирській області є збільшення посівних площ під зернові.
Для детальнішого аналізу зерновиробництва в Житомирській області, розглянемо посівні площі зернових культур за групами, що виробляються в поліському регіоні. Посівні площі зернових культур Житомирської області наведено на графіку рисунку 2.1 (див. додаток А).
Рис.2.1. Динаміка посівної площі зернових в с-г підприємствах Житомирської обл.
Джерело: власні дослідження.
Досліджуючи динаміку виробництва зернових, можна спостерігати, як поступово зменшувалися площі озимих зернових та поступово зростали площі ярих культур. Також слід сказати, що серед усіх культур найбільшу площу займає кукурудза на зерно, яка поступово зростала від 2,4 тис. га в 2000 р. до 174,4 тис. га в 2014 р., на другому місці озимі зернові, а саме: пшениця озима, площа якої за досліджуваний період коливалася від 12% до 44% і становила в 2000 р. 182,4 тис. га, а в 2014 р. 65,5 тис. га.
Наступним кроком аналізу зерновиробництва Житомирської області є дослідження динаміки валового виробництва зернових культур за групами, що представлені на рисунку 2.2 (див. додаток Б).
Рис.2.2. Динаміка валового збору зернових в с-г підприємствах Житомирської обл.
Джерело: власні дослідження.
Проаналізувавши дану таблицю, бачимо, що відповідне зниження посівних площ озимих зернових призвело до зниження валового виробництва, а в ярих зернових спостерігається збільшення валового збору, зокрема за рахунок кукурудзи, обсяги виробництва якої зросли з 6,3 тис. т в 2000 р. до 1258 тис. т в 2014 р. На другому місці пшениця озима, обсяги якої в 2000 р. становили 319,3 тис. т та в 2014 р. 261,2 тис. т відповідно.
Завершальним етапом дослідження зерновиробництва Житомирської області є дослідження такого результативного показника як урожайність. За допомогою цього показника можна визначити ефективність використання земельних ресурсів. Розглянемо динаміку урожайності зернових культур в поліському регіоні, яка представлена у вигляді графіку на рисунку 2.3 (див. додаток В).
Рис.2.3. Динаміка урожайності зернових культур зернових в с-г підприємствах Житомирської обл.
Джерело: власні дослідження.
Розглянувши таблицю, можна зробити висновок, що найбільшу урожайність має кукурудза на зерно, яка поступово зростала: в 2000 р. вона дорівнювала 30,7 ц/га, а в 2014 р. 72,1 ц/га. Саме цей показник, на нашу думку, обумовлює збільшення посівної площі під ярі зернові та скорочення посівних площ, що виділяються під озимі. Друге місце належить озимій пшениці, яка в 2000 р. становила 22,5 ц/га, а в 2014 р. 39,9 ц/га. Найнижчу урожайність має гречка, яка в 2000 р. становила 9,5 ц/га, а в 2014 р. 8,2 ц/га. Виробники зернових культур перед початком посівів опираються на рентабельність виробництва тих чи інших культур. Урожайність, як показник економічної ефективності виробництва зернових, має безпосередній вплив на рентабельність, що обумовлює необхідність даного дослідження.
В межах Житомирської області розглянемо Черняхівський район. Даний район розташований в Поліській низовині у зоні мішаних лісів. Розглянемо розвиток зерновиробництва досліджуваного району у складі інших районів Житомирської області в табл. 2.6.
Таблиця 2.6