Результати оптимізаційної моделі на чутливість за показником «Нормированый градиент»

Изменяемые ячейки
Ячейка		Имя	Результ. значение			Нормир. градиент
$C$13		х1	0			-0,061246396
$D$13		х2	0			-0,146750081
$E$13		х3	0			-0,213387341
$F$13		х4	0			-0,466585573
$G$13		х5	2904,146341			0
$H$13		х6	0			-0,016772046
	Джерело: власні дослідження.
	Таблиця 4.3 Результати оптимізаційної моделі на чутливість за показником «Множитель Лагранджа»
Ограничения
Ячейка		Имя	Результ. значение			Лагранжа Множитель
$J$18		значення цільової функції	0			0
$J$19		значення цільової функції	0			0
$J$20		значення цільової функції	56,7			4,304878043
$J$21		значення цільової функції	11,75487805			0
$J$22		значення цільової функції	5,531707317			0
$J$23		значення цільової функції	4,840243902			0

Джерело: власні дослідження.

Розрахувавши математичну модель та отримавши аналітичний результат, можемо сказати наступне. Згідно оптимального плану розглянутого нами завдання слід вирощувати 0 ц продукції «кукурудза на зерно»; 0 ц продукції «ячмінь»; 0 ц продукції «овес»; 0 ц продукції «гречка», 2904,15 ц продукції «пшениця» та 0 ц продукції «жито». При цьому підприємство отримає максимальний прибуток у розмірі 244,09 тис. грн. При спробах встановити додаткові обмеження щодо обов’язкового виробництва певного виду товару, прибуток скорочується в декілька разів. Математична модель передбачає вибір варіанту, який є найбільш прибутковим та найменш затратним. В даному випадку це пшениця.

Стовпчик «Нормируемый градиент» показує, як впливає збільшення величини змінних на одиницю на величину цільової функції. Тобто, при збільшенні на одиницю випуску кожного виду понад нормованої продукції х1, х2, х3, х4, х6 отримуємо збиток та зменшення результату на відповідні значення «Нормируемого градиента», тому вирощувати дані культури недоцільно. Показник «Множитель Лагранжа» стосується обмежень, тобто певне значення вказує на «цінність» обмеженого ресурсу в порівнянні з іншими ресурсами. Цей показник вказує, як зміниться оптимальне значення ЦФ (Дохід) при зміні запасів ресурсів на 1 одиницю. Тобто, якщо збільшити ресурс (Інші матеріальні витрати) на 1 тис. грн, то дохід збільшиться 1*4,31=4,31 і буде складати 244,09+4,31= 248,4 тис. грн. При збільшенні обсягів інших ресурсів прибуток буде зменшуватися. Наглядний приклад об’ємів ресурсів, які залишилися після їх оптимізації, наведено в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Результати залишку ресурсів після їх оптимізації

Вид ресерсу	Об’єм ресурсу до оптимізації	Витрати ресурсу для оптимізації
Насіння та посадковий матеріал, тис. грн	47,1	0
Мінеральні добрива, тис. грн	68	0
Пальне і мастильні матеріали, тис. грн	56,7	56,7
Оплата послуг і робіт сторонніх організацій, тис. грн	24,2	11,76
Решта матеріальних витрат,тис. грн	6,4	5,53
Прямі витрати на оплату праці, тис. грн	15,1	4,84

Джерело: власні дослідження.

Аналізуючи таблицю та результати оптимізації, можна зробити висновок щодо кінцевого результату математичного моделювання. Кінцевий результат становить 244,09 тис. грн, а зекономлені ресурси в повному обсязі складають 138,67 тис. грн. Тобто можна стверджувати, що прибуток від кінцевого результату моделювання становить 382,76 тис. грн.

Результатом оптимізації ресурсів підприємства є те, що вирощувати доцільно лише одну культуру  пшеницю  в розмірі 2904,15 ц. Тоді підприємство отримає максимальний прибуток в розмірі 382,76 тис. грн. У зв’язку з нинішньою політичною та економічною ситуацією в країні, значно скоротилися обсяги виробництва пшениці. Крим та Донбас із високими сортами пшениці та урожайністю під 90 ц/га не мають можливості виробляти пшеницю в складі України. Також не менш важливим фактором є кліматична ситуація, що склалася в країні: засуха, яка також зменшить урожайність цієї культури, а для продукції підприємства створить додатковий попит. Додатковим підтвердженням правильності даної математичної моделі є Корпорація «Рошен», яка на даний час має в розпорядженні близько 60 тис. га землі, засіяла близько 60% пшеницею.