2474 / Кондратенко П.Г. - Неотложная хирургия органов брюшной полости

ність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження)

IIкваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років. Лікар-анестеполог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки

«Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Анестезі­ ологія» (інтернатура, курси спеціалізації). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

80. Лікар з ультразвукової діагностики

Завдання та обов'язки

Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я, нормативноправовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я.

Проводить кваліфіковане ультразвукове обстеження із застосуванням інтервен­ ційних лікувально-діагностичних методів, в тому числі спеціальних (допплерографія, інтраопераційна ехографія із штучним контрастуванням тощо).

Виявляє та аналізує причини розбіжностей висновків ультразвукового обстеження із результатами інших діагностичних, клінічних та морфологічних досліджень.

Бере участь у проведенні клініко-рентгенологічних, клініко-патологоанатомічних конференцій тощо.

Проводить консультації за направленнями лікарів інших спеціальностей. Планує роботу та проводить аналіз її результатів.

Керує роботою середнього медичного персоналу.

Забезпечує дотримання правил безпеки; збереження документації та носіїв діа­ гностичних зображень.

Дотримується принципів медичної деонтології.

Бере активну участь у поширенні медичних знань серед населення. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати:

—чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регла­ ментують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, основи права в медицині;

—права, обов’язки та відповідальність лікаря з ультразвукової діагностики;

—фізичні основи та біологічний вплив на людину ультразвукових коливань;

—принципи роботи сучасних діагностичних ультразвукових апаратів;

—основні аспекти нормальної та патологічної анатомії, фізіології, топографічну анатомію людини відповідно до специфіки здійснюваних ультразвукових досліджень;

—клініку та патогенез основних захворювань людини;

—сучасні методи клініко-інструментальної діагностики;

—організацію диспансеризації, профілактики захворювань, медичну статистику;

—принципи дії, призначення та послідовність використання інших променевих методів діагностики;

—показання до проведення ультразвукової діагностики;

—показання та протипоказання до інвазивних лікувально-діагностичних втру­ чань під контролем ехоскопії;

—ускладнення при проведенні лікувально-діагностичних інвазивних втручань під контролем ехоскопії, їх запобігання та методи лікування;

—особливості проведення інтраопераційних ультразвукових досліджень;

—правила оформлення медичної документації;

—сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

Кваліфікаційні вимоги

Лікар з ультразвукової діагностики вищої кваліфікаційної категорії, повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Радіологія-діа- гностика» з наступною спеціалізацією з ультразвукової діагностики. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвер­ дження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар з ультразвукової діагностики І кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Радіологія-діагностика» з на­ ступною спеціалізацією з ультразвукової діагностики. Підвищення кваліфікації (кур­ си удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар з ультразвукової діагностики II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Радіологія-діагностика» з на­ ступною спеціалізацією з ультразвукової діагностики. Підвищення кваліфікації (кур­ си удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіка­ та лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфіка­ ційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар з ультразвукової діагностики: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за на­ прямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Радіологія-діагностика» з наступною спеціалізацією з ультразвукової діагностики. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

86. Лікар-хірург

Завдання та обов’язки

Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативноправовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію хірургічної і травматологічної допомоги.

Проводить цілеспрямоване клінічне обстеження хворого.

Визначає обсяг лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, оцінює їх результати.

Проводить диференційну діагностику Визначає тяжкість стану хворог о.

Надає невідкладну медичну допомогу хворим при термінальних станах, групових та масових ураженнях.

Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.

Визначає показання до госпіталізації за профілем захворювання, тактику меди­ каментозного та оперативного лікування з урахуванням стану хворого, необхідності . передопераційної підготовки.

Застосовує сучасні методи лікування та диспансеризації хворих хірургічного про­ філю.

Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Керує роботою середнього медичного персоналу.

Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію.

Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати:

—чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регла­ ментують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я;

—організацію хірургічної та травматологічної допомоги;

—організацію роботи травмпунктів, швидкої і невідкладної медичної допомоги за умов екстремальних ситуацій;

—основи права в медицині;

—права, обов’язки та відповідальність лікаря-хірурга;

—показники роботи лікувально-профілактичних установ, травмпунктів, хірургіч­ них стаціонарів;

—організацію диспансерного нагляду, лікарського контролю;

—роботу лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій;

—нормальну та патологічну анатомію і фізіологію, топографічну анатомію; кон­ станти гомеостазу, водно-електролітного обміну, взаємозв’язок функціональних сис­ тем у здорових та хворих;

—загальні, функціональні та спеціальні методи дослідження;

—сучасну класифікацію хірургічних захворювань;

—клініку інфекційних захворювань, «гострого живота», суміжних станів;

—правила оформлення медичної документації;

—сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

Кваліфікаційні вимоги

Лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, ма­ гістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Хірургія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищен­ ня кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвер­ дження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар-хірург І кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Хірургія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (кур­ си удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар-хірург II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціаліза­ ція за фахом «Хірургія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність серти­ фіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфі­ каційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар-хірург: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Меди­ цина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Хірургія» (інтерна­ тура, курси спеціалізації). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

54 Часть I. Организационные и правовые основы хирургической деятельности

89. Лікар-хірург-проктолог

Завдання та обов’язки

Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативноправовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, організацію хірургічної допомоги.

Надає спеціалізовану медичну допомогу хворим хірургічного профілю, в тому чис­ лі швидку і невідкладну.

Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, лікування проктологічних захворювань.

Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.

Визначає необхідність застосування спеціальних методів дослідження та показан­ ня до госпіталізації.

Проводить диференційну діагностику основних проктологічних захворювань, об­ ґрунтовує клінічний діагноз, схеми, план і тактику ведення хворих, показання та про­ типоказання до операції.

Розробляє план підготовки хворого до проведення екстреної або планової опера­ ції, обґрунтовує тактику операції та схему післяопераційного ведення хворого, про­ філактику післяопераційних ускладнень.

Працює в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами. Керує роботою середнього медичного персоналу.

Дотримується принципів медичної деонтології. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію.

Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати:

—чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регла­ ментують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я;

—організацію проктологічної допомоги, в тому числі швидкої і невідкладної;

—основи права в медицині;

—права, обов’язки та відповідальність лікаря-хірурга-проктолога;

—показники роботи лікувально-профілактичних закладів;

—організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій;

—нормальну та патологічну анатомію та фізіологію, особливості будови тіла дитини;

—константи гомеостазу, водно-електролітного обміну, взаємозв’язок функціо­ нальних систем у здорових та хворих;

—загальні, функціональні та спеціальні методи дослідження;

—сучасну класифікацію проктологічних захворювань;

—клінічну симптоматику проктологічних захворювань, діагностику та лікування;

—реабілітацію проктологічних хворих;

—принципи організації та проведення диспансеризації населення;

—клініку інфекційних захворювань, «гострого живота», суміжних станів, особли­ вості їх перебігу у дітей;

—правила оформлення медичної документації;

—сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

Кваліфікаційні вимоги

Лікар-хірург-проктолог вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціа­ ліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна спра-

ва». Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія» з наступною спеціалізаці­ єю з проктології. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар-хірург-проктолог І кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія» з наступною спеціалізацією

зпроктології. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчен­ ня про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар-хірург-проктолог II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія» з наступною спеціалізацією

зпроктології. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар-хірург-проктолог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом під­ готовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія» з наступною спеціалізацією з проктології. Наявність сер­ тифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

3.3.Інші професіонали в галузі медицини

2. Лікар-ендоскопіст

Завдання та обов’язки

Керується чинним законодавством України про охорону здоров’я та нормативноправовими актами, що визначають діяльність органів управління та установ охорони здоров’я, організацію ендоскопічної служби.

Проводить діагностичну і лікувальну ендоскопію при захворюваннях легень, шлунково-кишкового тракту, малого тазу.

Працює в тісному контакті з лікарями іншого медичного профілю, проводить кон­ сультації хворих.

Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Керує роботою середнього медичного персоналу. Дотримується принципів медичної деонтології.

Веде лікарську документацію.

Бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення.

Постійно удосконалює свій професійний рівень, впроваджує сучасні методи діа­ гностики і лікування.

Повинен знати:

—чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регла­ ментують діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я;

—організацію ендоскопічної служби; основи права в медицині;

—права, обов’язки та відповідальність лікаря-ендоскопіста;

—основи норми і патології органів і систем людини;

—сучасну класифікацію хірургічних та терапевтичних захворювань;

—методи знеболювання в ендоскопії;

—основи рентгенології та радіології;

—клініку, сучасні методи діагностики, профілактики, лікування та реабілітації основних захворювань легень, шлунково-кишкового тракту, малого тазу;

—сучасні методи діагностичної та лікувальної ендоскопії;

—методи усунення ускладнень, які можуть виникнути під час виконання ендоско­ пічного дослідження;

—техніку виконання прицільної біопсії із слизових оболонок, серозних покривів і абдомінальних органів;

—обладнання ендоскопічних кабінетів і операційних, правила безпеки під час ро­ боти з приладами;

—правила асептики і антисептики;

—суміжні дисципліни (цитологію, гістологію, онкологію, пульмонологію тощо);

—правила оформлення медичної документації;

—сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення.

Кваліфікаційні вимоги

Лікар-ендоскопіст вищої квшіфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія» з наступною спеціалізацією з ендоскопії. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатес­ таційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар-ендоскопіст І кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, ма­ гістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія» з наступною спеціалізацією з ендоскопії. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатес­ таційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) І кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар-ендоскопіст II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, ма­ гістр) за напрямом, підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеціальністю «Хірургія» з наступною спеціалізацією з ендоскопії. Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатес­ таційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 5 років.

Лікар-ендоскопіст: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Проходження інтернатури за спеці­ альністю «Хірургія» з наступною спеціалізацією з ендоскопії. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Г пава 5. Должностные инструкции врачей-хирургов по оказанию экстренной хирургической помощи... 57

Глава 5 Должностные инструкции врачей-хирургов

по оказанию экстренной хирургической помощи населению

С учетом того, что врач-хирург во время дежурства выполняет чрезвычайно важ­ ные функции по оказанию в первую очередь экстренной лечебно-диагностической помощи населению и при этом выполняет еще и административные функции, нам кажется, что необходимо максимально точно сформулировать его права, обязанности

иответственность.

Всвязи с этим мы посчитали целесообразным предложить коллегам в качестве об­ разца типовые должностные инструкции старшего врача-хирурга и врача-хирурга по оказанию экстренной хирургической помощи населению, которыми мы пользуемся

уже на протяжении 15 лет.

Должностные инструкции соответствуют требованиям «Справочника квалифика­ ционных характеристик профессий работников. Выпуск 78. Здравоохранение» (при­ каз М3 Украины № 117 от 29.03.2002 г., согласованный с Министерством труда и со­ циальной политики Украины).

Должностную инструкцию согласовывают заведующий отделением и начальник юридического отдела, а утверждает главный врач лечебного учреждения. Врачи с должностной инструкцией должны быть ознакомлены под расписку.

5.1. Должностная инструкция старшего дежурного врача-хирурга по оказанию экстренной хирургической помощи населению

1.Общие положения

1.1.Старшим врачом-хирургом по оказанию экстренной хирургической помощи населению может быть врач, прошедший специализацию по хирургии и имеющий высшую или первую квалификационную категорию.

1.2.В своей работе старший врач-хирург руководствуется действующим законо­ дательством Украины о здравоохранении и нормативно-правовыми актами, кото­ рые определяют деятельность органов управления и учреждений здравоохранения, организацией хирургической и травматологической помощи, основами права в ме­ дицине, трудовым законодательством, данной должностной инструкцией, стандар­ тами диагностики и лечения больных, а также приказами областного и городско­ го управления здравоохранения, приказами по больнице и решениями врачебных конференций.

1.3.Старший дежурный врач-хирург назначается главным врачом лечебного уч­ реждения (в клинических лечебных учреждениях — главным врачом и заведующим кафедрой хирургии) по представлению заведующего отделением.

1.4.Старшим врачом-хирургом является хирург, фамилию которого в графике де­ журств следует записывать первой.

1.5.Старший дежурный хирург осуществляет непосредственное руководство де­ ятельностью подчиненного ему персонала хирургических отделений (врачей, меди­ цинских сестер, младшего медицинского персонала).

1.6. Распоряжения старшего дежурного хирурга, касающиеся организации работ персонала отделений и осуществления лечебно-диагностического процесса, являют­ ся обязательными для всех членов ургентной бригады врачей.

2. Задания и обязанности

Старший дежурный врач-хирург по оказанию экстренной хирургической помощи населению:

—организует лечебно-диагностический процесс в период дежурства, сотруднича­ ет с другими подразделениями лечебного учреждения;

—обеспечивает оказание качественной медицинской помощи населению;

—применяет современные методы профилактики, диагностики, дифференциаль­ ной диагностики и лечения больных;

—рационально использует коечный фонд, медицинскую технику и оснащение подразделений, оказывающих экстренную хирургическую помощь;

—осуществляет мероприятия по обеспечению надлежащих санитарно-гигиениче- ских условий функционирования подразделений, оказывающих экстренную хирур­ гическую помощь;

—оказывает консультативную медицинскую помощь персоналу дежурной брига­

ды врачей;

—осуществляет контроль за правильным ведением медицинской документации;

—осуществляет контроль за своевременностью и полнотой обследования, а также качеством лечения (консервативного или оперативного) больных;

—осуществляет необходимую расстановку, использование медицинских кадров и организует их работу;

—создает необходимые производственные условия, обеспечивает соблюдение со­

трудниками правил внутреннего трудового распорядка, охраны труда и противопо­ жарной защиты;

—осматривает всех доставляемых скорой помощью или обратившихся самостоя­ тельно больных, а также решает вопросы диагностики и тактики их лечения;

—распределяет обязанности среди врачей-хирургов, оказывающих экстренную хирургическую помощь населению;

—осуществляет контроль за работой дежурного медицинского персонала отделе­ ний, которые оказывают экстренную хирургическую помощь;

—подписывает истории болезни пациентов, делает записи в журнале отказов в госпитализации и журнале амбулаторного приема;

—принимает непосредственное участие в качестве хирурга в проведении оператив­ ных вмешательств у больных с неустановленным диагнозом и детей в возрасте до 15лет;

—обеспечивает проведение обходов и осмотров стационарных больных в вечернее время суток, в выходные и праздничные дни, а также динамическое наблюдение за тяжелыми больными, за больными с неустановленным диагнозом и больными, на­ ходящимися в отделении анестезиологии и интенсивной терапии;

—немедленно доводит до сведения главного врача, а в его отсутствие — замести­ теля главного врача по лечебной работе (в клинических лечебных учреждениях — ру­ ководителя клиники) обо всех происшествиях, случившихся с больными или меди­ цинским персоналом, а также о халатных действиях или злоупотреблениях персонала

идругих чрезвычайных происшествиях в отделениях, оказывающих экстренную хи­ рургическую помощь;

—несет ответственность за состояние работы подразделений, оказывающих экс­

тренную хирургическую помощь, и уровень качества оказания медицинской помощи населению.

Глава 5. Должностные инструкции врачей-хирургов по оказанию экстренной хирургической помощи... 59

3. Старший дежурный врач-хирург имеет право:

—решать вопросы госпитализации, диагностики и тактики лечения, перевода и выписки экстренных больных из отделений;

—совместно с врачом отделения интенсивной терапии решать вопросы перево­ да больных из отделения анестезиологии и интенсивной терапии в профильные хи­ рургические отделения и из хирургических отделений в отделение анестезиологии и интенсивной терапии;

—отказывать в госпитализации в хирургическое отделение больным, у кото­ рых не выявлены соответствующие показания к госпитализации, связанные с экс­ тренной хирургической патологией (отсутствует экстренная хирургическая пато­ логия);

—приглашать консультантов и организовывать консилиумы;

—отменять и назначать лечение и обследование больных.

4.Старший дежурный врач-хирург обязан знать:

—действующее законодательство о здравоохранении и нормативные документы, которые регламентируют деятельность органов управления и учреждений здраво­ охранения, основы права в медицине, трудовое законодательство;

—директивные документы, которые определяют задания и функции подразде­ лений медицинского учреждения, оказывающих экстренную хирургическую по­ мощь;

—основы социальной гигиены и организации здравоохранения, общей и социаль­ ной психологии;

—основы медико-биологических и клинических наук;

—современную классификацию болезней;

—современные методы обследования, диагностики, дифференциальной диагно­ стики и лечения больных;

—тактику и методы оказания срочной и неотложной врачебной помощи;

—порядок ведения учетной и отчетной документации, обработки статистической информации.

5.2. Должностная инструкция дежурного врача-хирурга по оказанию экстренной хирургической

помощи населению

1. Общие положения

1.1.Оказание экстренной хирургической помощи (в составе врачей-хирургов дежурной бригады) может осуществлять врач, прошедший специализацию по хи­ рургии.

1.2.В своей работе врач-хирург руководствуется действующим законодатель­ ством Украины о здравоохранении и нормативно-правовыми актами, которые определяют деятельность органов управления и учреждений здравоохранения, ор­ ганизацию хирургической и травматологической помощи, основами права в меди­ цине, трудовым законодательством, данной должностной инструкцией, стандар­ тами диагностики и лечения больных, а также приказами областного и городского управления здравоохранения, приказами по больнице и решениями врачебных конференций.

1.3.Во время дежурства по оказанию экстренной хирургической помощи населе­ нию врач-хирург дежурной бригады непосредственно подчиняется старшему дежур­ ному врачу-хирургу и проводит работу под его руководством.

2. Задания и обязанности

Дежурный врач-хирург по оказанию экстренной хирургической помощи населе­ нию:

—проводит целенаправленное клиническое обследование больного;

—определяет объем лабораторных, рентгенологических и других специальных ис­ следований, оценивает их результаты;

—проводит дифференциальную диагностику;

—определяет тяжесть состояния больного;

—оказывает неотложную помощь больным при терминальных состояниях, груп­ повых и массовых повреждениях;

—осуществляет наблюдение за побочными реакциями/действиями лекарствен­

ных препаратов;

—определяет показания к госпитализации в соответствии с профилем заболева­ ния, тактику медикаментозного и оперативного лечения больного с учетом состоя­ ния больного, необходимости проведения предоперационной подготовки;

—применяет современные методы лечения больных;

—работает в тесном контакте со смежными специалистами и службами;

—руководит работой среднего медицинского персонала;

—придерживается принципов медицинской деонтологии;

—планирует свою работу и проводит анализ ее результатов;

—ведет медицинскую документацию;

—выполняет распоряжения старшего дежурного хирурга относительно тактики обследования и лечения больных, а также ведения медицинской документации;

—докладывает старшему дежурному хирургу о результатах обследования и лече­ ния курируемых больных;

—немедленно докладывает старшему дежурному хирургу обо всех случаях ухуд­ шения состояния (в т.ч. угрожающих жизни) больных, всех случаях смерти, о грубых нарушениях правил внутреннего распорядка и трудовой дисциплины со стороны ме­ дицинского персонала и больных;

—по распоряжению старшего дежурного хирурга участвует в оперативных вме­ шательствах и консилиумах, а также осуществляет консультации больных в других

отделениях;

—по распоряжению старшего дежурного хирурга осуществляет контроль за со­ стоянием больных, переданных под наблюдение и находящихся на стационарном ле­ чении;

—несет непосредственную ответственность за своевременное и полное обследо­ вание, динамическое наблюдение и лечение (консервативное и оперативное) посту­ пающих и переданных ему под наблюдение больных, а также больных, находящихся на стационарном лечении;

—в исключительных обстоятельствах, только в тех случаях, когда старший де­ журный хирург (или исполняющий его обязанности) не имеет возможности отда­ вать распоряжения (внезапно возникшее тяжелое заболевание, не позволяющее контролировать и управлять своими действиями и др., а также участие в опера­ ции и т.д.), когда поступает больной/больные, а промедление в оказании помощи может привести к ухудшению его состояния либо смерти, дежурный врач-хирург совместно с другими врачами, а в случае отсутствия и такой возможности самосто­ ятельно принимает решение о проведении оперативных вмешательств и консили­ умов и участии в них, а также осуществляет консультации больных в других отде­ лениях; об этом делается соответствующая запись в истории болезни, информация