Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_1.doc
Скачиваний:
176
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
352.26 Кб
Скачать
  1. Монголо-татарська навала: причини поразок і наслідки.

Русь зазнала Монголо-татарської навали в 1237-1241 роках. Протягом зими 1237-1238 років військо Монгольської імперії завоювало Рязанське та Владимиро-Суздальське князівства та всі Північно-Східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи оволоділи Переяславом Руським і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року були завойовані Галицька та Волинська землі. Завдяки багато чисельності та міцній організації татаро- монгольських військ, з одного боку, та розпорошенню, військовій непідготовленості руських дружин, з іншого, Батий зумів приєднати до своєї імперії - Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь. Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов’янських земель: руйнація та падіння ролі міст; занепад ремесла і торгівлі; демографічні втрати; знищення значної частини феодальної еліти. Золотоординська навала виявилася насамперед у трьох сферах: економічній (система податей та повинностей - данина, мито, плужне, підводне, корм, ловче та ін.); політичній (затвердження Ордою князів на столах та видача нею ярликів на управління землями); військовій (обов’язок слов’янських князівств делегувати своїх воїнів до монгольського війська та брати участь у його воєнних походах). Крім того Золота Орда протягом майже всього періоду свого панування практикувала періодичні спустошливі походи. Отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток Русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали негативний відбиток на українські землі, загальмувавши їх економічний, політичний і соціальний розвиток на багато років наперед.

  1. Які події історії Галицько-Волинського князівства свідчать про зародження аристократичної республіки?

Через раптову смерть князя Романа у Галицько-Волинському князівстві утворився вакуум влади. Галичину і Волинь охопила низка безперервних міжусобиць, іноземних інтервенцій. Волинські дрібні князі унезалежнилися, галицькі бояри відмовилися визнавати владу малолітніх Романовичів - Данила, Василька. Першими розпочали боротьбу за владу Володимир, Святослав та Роман Ігоровичі, сини новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. Вони утримувались в Галичині з 1206 по  роки, через конфлікт з боярською верхівкою зазнали поразки. В результаті цього, у  році княжий престол у Галичі узурпував боярин Володислав Кормильчич, лідер про- угорського угрупуваяня галицької знаті. Після його вигнання у 1214 році монархи Угорщини та Польщі, користуючись слабкістю галицьких земель, вдерлися до них, розділили між собою. Незабаром угорці пересварилися з поляками, заволоділи усією Г аличиною. Отже, соціальну верхівку у Галицько-Волинському князівстві утворювали князі, бояри, духовенство. Вони контролювали землі держави і її населення. Князь у державних справах покладався на бояр, місцеву аристократію. Вони поділялись на «старих» і «молодих», яких також іменували «луччими», «великими» або «нарочитими». Великі старші бояри складали управлінську верхівку і «старшу дружину» князя. Вони володіли «батьківщинами» або «дідитцвами», давнішніми родинними землями, і жалуваними від князя новими уділами та містами. їхні скни «отроки», або молодші бояри, складали «молодшу дружину» князя і служили при його дворі в якості наблуїжених «дворних слуг».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]